Здоров’я та харчування підлітків залишаються помітно недооціненими в глобальній політиці охорони здоров’я та харчування [1, c. 2423]. Комісія з питань здоров’я та благополуччя підлітків винесла це важливе питання на перший план, назвавши харчування підлітків «прихованою кризою» та наголосивши на нагальній потребі інвестувати в здоров’я молодих людей [2, c. 1]. Ця вікова група часто потрапляє в прогалину політики - вона занадто доросла, щоб отримувати допомогу, яка надається дітям, але часто ігнорується в ініціативах щодо здоров’я дорослих. Виключення харчових проблем підлітків з дискусій у сфері громадського здоров’я є особливо тривожним, враховуючи, що підлітковий вік, зазвичай, розглядається як період поліпшення здоров’я та зниження вразливості до хвороб [2, c. 1]. Це упущення створює ризики, оскільки неправильні харчові звички, сформовані в підлітковому віці, часто зберігаються і в дорослому житті, що значно посилює тягар неінфекційних захворювань [3, c. 114-115].
Мета роботи - оцінка кратності споживання окремих груп харчових продуктів (м’яса, м’ясопродуктів, риби, морепродуктів, молока, молокопродуктів та яєць, хліба і хлібобулочних виробів, круп) студентками 2-го року навчання.
Проведено анонімне опитування студентів на основі розробленої анкети, яка містила запитання щодо частоти споживання окремих груп харчових продуктів (м’яса, м’ясопродуктів, риби, морепродуктів, молока, молокопродуктів та яєць, хліба і хлібобулочних виробів, круп) за наступними категоріями: споживаю щоденно, 2-3 рази на тиждень, один раз на тиждень, один раз на місяць, рідше одного разу на місяць, не вживаю зовсім. Анкетуванням було охоплено 75 студенток 2 курсу медичних факультетів ДНТ “Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького”.
Одержані у ході опитування результати опрацьовували математико-статистичним методом за допомогою ліцензованих комп’ютерних програм Microsoft Exsel і STATISTICA 8.
Встановлено, що більшість студенток споживають м’ясо і м’ясопродукти щоденно (45,3% і 21,3%) або 2-3 рази на тиждень (36,0% і 33,3%), при цьому вони віддають перевагу стравам з м’яса, ніж з м’ясопродуктів (p>0,05). Розподіл студенток за кратністю вживання риби і морепродуктів практично однаковий, за винятком кількості дівчат, які споживають морепродукти рідше, ніж один раз на місяць, їх кількість становить 26,7%. Немає студенток, які б споживали рибу щоденно. Молочні продукти до свого щоденного раціону включають 53,3% опитаних, натомість 6,7% не вживають їх зовсім. За споживанням яєць студентки розподілилися наступним чином: 40,0% споживають їх щоденно, 34,7% - 2-3 рази на тиждень, 22,7% - один раз на тиждень, 2,7% не вживають їх. Не споживають м’яса, м’ясо-, море- і молокопродуктів 4,0% опитаних. При оцінюванні частоти споживання хліба і хлібобулочних виробів виявлено, що частіше (р<0,05) до свого щоденного раціону студентки включають хліб (33,3%) порівняно з хлібобулочними виробами (16,0%). Загалом хлібобулочні вироби дівчата споживають рідше, ніж хліб; взагалі не вживають цих груп продуктів близько 20% опитаних. За даними анкетування переважна більшість студенток щоденно або 2-3 рази на тиждень (89,3%) включають у меню різні крупи, один раз на тиждень - лише 6,7% і не включають у раціон - 4,0%.
Отже, більшість опитаних студенток-медиків споживають не менше 2-3 разів на тиждень страви з м’яса, м’ясопродуктів, круп, а також молоко, молокопродукти, яйця, хліб, хлібобулочні вироби. Дещо нижчою виявлено кратність споживання риби і морепродуктів. Групу ризику щодо розвитку первинно-аліментарних захворювань становлять студентки, які включають до раціону зазначені харчові продукти раз на тиждень або рідше, зокрема, у 4,0% опитаних існує висока ймовірність дефіциту тваринних білків, гемованого заліза і кальцію у зв’язку з відмовою від вживання м’яса, м’ясо-, море- і молокопродуктів.
Розуміння та вирішення проблем харчування у підлітковому періоді надзвичайно важливо для профілактики неінфекційних захворювань у дорослому віці.
Список літератури:
1. Patton G. C., Sawyer S. M., Santelli J. S. et al. Our future: a Lancet commission on adolescent health and wellbeing. Lancet. 2016. Vol. 387, Issue 10036. P. 2423-2478.
2. The hidden crisis of adolescent nutrition. The Lancet Child and Adolescent Health. 2022. Vol. 6, Issue 1. URL: https://doi.org/10.1016/S2352-4642(21)00381-3.
3. Parajuli J., Prangthip P. Adolescent nutrition and health: a critical period for nutritional intervention to prevent long term health consequences. Current Nutrition Reports. 2025. Vol 14, N 116. P. 114-116. URL: https://doi.org/10.1007/s13668-025-00706-4.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter