:: ECONOMY :: ШЛЯХИ ЗАПОЗИЧЕННЯ ДОСВІДУ РЕФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІКИ КОРЕЇ В УКРАЇНІ :: ECONOMY :: ШЛЯХИ ЗАПОЗИЧЕННЯ ДОСВІДУ РЕФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІКИ КОРЕЇ В УКРАЇНІ
:: ECONOMY :: ШЛЯХИ ЗАПОЗИЧЕННЯ ДОСВІДУ РЕФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІКИ КОРЕЇ В УКРАЇНІ
 
   
       

Світ економічної науки. Випуск 30

Термін подання матеріалів

28 квітня 2021

До початку конференції залишилось днів 8



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Акція! 100 грн на мобільний
Календар конференцій
Наші збірники
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

ШЛЯХИ ЗАПОЗИЧЕННЯ ДОСВІДУ РЕФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІКИ КОРЕЇ В УКРАЇНІ

 
29.10.2018 22:19
Автор: Шевченко Марія Андріївна, Університет митної справи та фінансів
[Секція 1. Економіка та підприємництво;]

Підвищення економічного рівня України є нагальною потребою, зумовленою необхідністю об'єднання зусиль усіх верств населення для реалізації цілей економічного розвитку з орієнтацією на досягнення високих стандартів та рівня життя. Необхідно критично переосмислити світовий досвід формування нового соціально-економічного простору відповідно до національних потреб і запитів, передбачивши заміну старих способів розв'язання економічних проблем принципово новими, більш ефективними. Підвищення економічного рівня в Україні можливе за умови вивчення та втілення в життя найкращих здобутків закордонного досвіду [3].

Досвід розвинених країн світу свідчить, що прогресивні трансформаційні перетворення та активна державна економічна політика повинні характеризуватися високим рівнем цільової спрямованості, їх принципи й методи — узгоджуватися із загальним курсом реалізації стратегічно важливих економічних реформ [2]. 

Однією з країн, яка може стати повноцінним прикладом для України, є Південна Корея. У 2017 році відзначився 25-річний ювілей встановлення дипломатичних відносин  України та Республіки Корея. Взаємне зближення незалежної країн було динамічним, навіть стрімким. 30 грудня 1991 р. Республіка Корея визнала Україну, а вже 10 лютого 1992 р. між двома державами було встановлено дипломатичні відносини. Тисячолітні історії корейського та українського народу хоч і не мають тісних зв’язків, проте можна провести певні паралелі злетів та падіння державного розвитку.

Мова може йти скоріше про певні глобальні хвилі піднесення й спаду рівня цивілізованості. Проте у ХХІ століття Республіка Корея і Україна увійшли з різним національним потенціалом[1].

Корея в 50-х роках 20 століття була однією з найбідніших країн світу, ВВП на душу населення становив всього 65 доларів. Для порівняння, 2016 року ВВП на душу населення перевищує показник середини минулого століття у 428 разів. Зараз Корея – високорозвинена країна, член «Великої двадцятки», 11 економіка світу за розміром. Корея часто наводиться як приклад успішного втручання держави в економіку.

З приходом до влади президента Пак Чон Хі в 1961 році різко змінився підхід до реформування економіки: замість політики імпортозаміщення ставка була зроблена на збільшення експорту і підпорядкування інтересів великого бізнесу державним цілям і завданням. Кардинальна відмінність корейських реформ від українських у тому, що в Україні олігархи чинять вплив на уряд, а в Південній Кореї все навпаки.

Уряд надавав широку підтримку будь-якому бізнесмену, який міг забезпечити розширення міжнародних ринків збуту для продукції корейського виробництва. Поступово компанії - невдахи відсівалися, зате відбувалося бурхливе зростання активів успішного бізнесу.

Великий бізнес був підзвітний уряду з точки зору виконання планів експортної експансії на світовий ринок. Виводити капітали за кордон не дозволялося, державні ресурси і приватні капітали були спрямовані на розвиток промисловості та розширення експорту. Влада активно підтримувала великий бізнес, забезпечила його пільговими кредитами, податковими послабленнями і держзамовленнями, і все заради швидкого зростання виробництва та експорту.

Зміна політики економічних реформ призвела до приголомшливого результату: корейський уряд зміг «побудувати все з нічого».

Один з найважливіших факторів корейського економічного дива – високі показники інтенсивності та продуктивності праці корейців. В період бурхливого економічного зростання у корейського працівника було 1-2 вихідних на місяць. У 90-ті роки кількість вихідних збільшилася до 4-5 днів за місяць. Зниження кількості робочих днів пов’язано не тільки зі зростанням доходів та соціальних стандартів в країні, але і з продуктивністю праці корейських робітників, що різко виросла. Навіть японці, яких вважають трудоголіками, не можуть зрівнятися з Кореєю за продуктивністю праці.

У Південній Кореї також є і невдалий період реформування в 1953-1961 роках. Тоді уряд поставив перед собою мету. Цей період був певною мірою схожий на ситуацію в Україні: високий рівень корупції, низьке економічне зростання, високі імпортні тарифи, в країні одночасно існувало кілька валютних курсів. 

Виявилася невдалою політика імпортозаміщення, спроба забезпечити країну товарами за рахунок внутрішнього виробництва провалилася, але вона дала можливість нажитися наближеним до влади бізнесменам.

У цей період дуже важливою підтримкою стала американська фінансова допомога: 50% бюджету Південної Кореї фінансувалося за рахунок американських кредитів, 70% оборонних витрат оплачувалися за підтримки США. За рахунок американських грошей покривалося 70% імпорту і 80% капіталовкладень у Південній Кореї.

Багато з першого (невдалого) етапу реформ Південної Кореї можна спостерігати і в Україні. Неконтрольована корупція, лобіювання і необґрунтований протекціонізм для «своїх». Уряд більше враховує інтереси олігархів і великого бізнесу, часто всупереч інтересам країни. Через несприятливий економічний та інвестиційний клімат з України щорічно виводиться 10-15 млрд доларів [2].

Південна Корея досягла велетенських успіхів у науці й технологіях за останніх п’ять десятиліть саме тому, що їй вдалось створити унікальну інноваційну систему, безперервно інвестуючи у розвиток людських ресурсів та НДДКР. То ж цей досвід, по-перше, означає для України, що можливості абсорбувати нові знання й технології залежать від рівня і якості освіти. Відповідно створення висококваліфікованої освіти у науково-технічному секторі має стати першим щаблем у становленні високо розвинутої країни. По-друге, корейський досвід засвідчує, що необхідно прискорено розвивати внутрішній ринок і сприяти розвитку малого бізнесу. Як показав досвід, Південна Корея зобов’язана своїм рівнем технологічного розвитку й потужному обсягу індустріалізації сильній освітній базі й орієнтованій на зовнішній світ стратегії розвитку. 

Корейський досвід цілком можна застосувати і в Україні. Завдання виходу економіки України на швидке і стале економічне зростання може бути вирішене за рахунок:

- Зниження рівня податків. Ставка податку на прибуток в Кореї залишається довгі роки на рекордно низькому рівні до 10%, що призвело до зростання іноземних інвестицій. 

- Жорсткого державного контролю над вивезенням капіталів з країни. Український бізнес за підтримки держави повинен вкладати капітали у виробництво конкурентоспроможних на світовому ринку товарів і послуг. 

- Підвищення якості освіти і професійного рівня інженерів і працівників. Гроші, вкладені в НДДКР, освіту і зростання професійної кваліфікації, принесуть країні набагато більше вигоди, ніж спроба реанімувати неефективні і неконкурентоспроможні підприємства, побудовані ще в радянський період[3].

Таким чином, досвід корейських реформ показує, що за бажання немає нічого неможливого. Корея почала свої реформи в умовах на багато більш важких, ніж ті, в яких зараз перебуває Україна. Але для проведення реформ потрібна політична воля і прагнення досягти поставленої мети, незважаючи на труднощі.

Список використаної літератури

1. Офіційний сайт Міністерства економічного розвитку та торгівлі України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrexport.gov.ua

2. Світовий банк [Електронний ресурс] - Режим доступу:http://www.worldbank.org

3. Управління людським та соціальним розвитком у регіонах України: моногр. / О.Ф. Новікова, О.І. Амоша, Л.В., Шаульська та ін.; НАН України, Інститут економіки промисловості. – Донецьк, 2012. – 488с.
допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
ANALYSIS OF ECONOMIC CONCEPT OF ADAPTATION OF THE ENTERPRISES
30.10.2018 00:05
ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ
29.10.2018 22:40
ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ УПРАВЛІННЯ ПОТОЧНИМИ ВИТРАТАМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ
29.10.2018 22:30
ОПТИМІЗАЦІЯ ВИТРАТ НА ПІДПРИЄМСТВІ
29.10.2018 22:24
ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ ПІДПРИЄМСТВА В СУЧАСНІЙ ЕКОНОМІЦІ
29.10.2018 21:15
РЕБРЕНДИНГ ЯК СПОСІБ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
29.10.2018 20:25
ДО ПИТАННЯ ІДЕНТИФІКАЦІЇ РИЗИКІВ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ
29.10.2018 09:37
РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ ЯК ОСНОВА ПІДВИЩЕННЯ ЇХ ФІНАНСОВОГО ОЗДОРОВЛЕННЯ
28.10.2018 19:25
ЕКОНОМІЧНЕ СТИМУЛЮВАННЯ У СИСТЕМІ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
26.10.2018 13:38
УПРАВЛІННЯ КАПІТАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА ТА ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ
25.10.2018 13:50




© 2010-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.463 сек. / Mysql: 763 (0.426 сек.)