|
|
|
ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ТА САМОСТІЙНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
| |
| 24.01.2012 22:27 |
|
Автор: Галайчук Богдан Васильович, здобувач Академії муніципального управління
|
|
[Секція 2. Менеджмент. Маркетинг;] |
Охорона здоров’я – це система заходів, спрямованих на забезпечення збереження й розвитку фізіологічних і психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній біологічно можливій індивідуальній тривалості життя [2, с.135].
Основними принципами охорони здоров’я в Україні є [1, с.5]:
– визнання охорони здоров’я пріоритетним напрямом діяльності суспільства й держави, одним з головних чинників виживання та розвитку народу України;
– дотримання прав і свобод людини та громадянина в галузі охорони здоров’я й забезпечення пов’язаних з ними державних гарантій;
– гуманістична спрямованість, забезпечення пріоритету загальнолюдських цінностей над класовими, національними, груповими або індивідуальними інтересами, підвищений медико-соціальний захист найбільш вразливих верств населення;
– рівноправність громадян, демократизм і загальнодоступність медичної допомоги та інших послуг у галузі охорони здоров’я;
– відповідність завданням і рівню соціально-економічного та культурного розвитку суспільства, наукова обґрунтованість, матеріально-технічна й фінансова забезпеченість; орієнтація на сучасні стандарти здоров’я та медичної допомоги, поєднання вітчизняних традицій і досягнень із світовим досвідом у галузі охорони здоров’я;
– запобіжно-профілактичний характер, комплексний соціальний, екологічний та медичний підхід до охорони здоров’я;
– багатоукладність економіки охорони здоров’я й багатоканальність її фінансування, поєднання державних гарантій з демонополізацією та заохоченням підприємництва й конкуренції;
– децентралізація державного управління, розвиток самоврядування закладів та самостійності працівників охорони здоров’я на правовій і договірній основі.
Значну роль у практичній реалізації цих принципів відіграє система управління охорони здоров’я, яка складається з [1, с.7]: Міністерства охорони здоров’я України; місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування; центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані заклади охорони здоров’я; Академії медичних наук України.
Управління системою охорони здоров’я в державі забезпечується спеціальними діями та заходами щодо управління й організації діяльності всіх складових цієї системи з метою найбільш повного задоволення потреб громадян у збереженні та зміцненні здоров’я [4].
Об’єктом управління охороною здоров’я в нашій державі є вся система охорони здоров’я України. Суб’єктом управління охороною здоров’я – система державної влади та місцевого самоврядування у вигляді спеціально утворених владних органів, які взаємодіють і між якими розподілені певні функції управління охороною здоров’я [3, с. 182].
Розглянемо детальніше систему управління охороною здоров’я в Україні. Міністерство охорони здоров’я України – це центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я, санітарного та епідемічного благополуччя населення, створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів і виробів медичного призначення, діяльність якого спрямовується й координується Кабінетом Міністрів України.
Основними завданнями МОЗ України є :
– забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я, санітарного та епідемічного благополуччя населення, створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів і виробів медичного призначення;
– розроблення, координація та контроль за виконанням державних програм розвитку охорони здоров’я, зокрема профілактики захворювань, надання медичної допомоги, розвитку медичної та мікробіологічної промисловості;
– організація надання державними та комунальними закладами охорони здоров’я безоплатної медичної допомоги населенню;
– організація надання медичної допомоги в невідкладних та екстремальних ситуаціях, здійснення в межах своєї компетенції заходів, пов’язаних з подоланням наслідків Чорнобильської катастрофи;
– розроблення заходів щодо профілактики та зниження захворюваності, інвалідності та смертності населення;
– організація разом з Національною академією наук, Академією медичних наук наукових досліджень з пріоритетних напрямів розвитку медичної науки.
Важливе місце у процесі управління у сфері охорони здоров’я відіграють урядові органи державного управління у складі Міністерства охорони здоров’я України: Державна службa лікарських засобів і виробів медичного призначення; Комітет з контролю за наркотиками.
Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування здійснюють регулювання у сфері охорони здоров’я за рахунок наявності у їх структурі обласних і районних (міських у Києві та Севастополі) управлінь (відділів) охорони здоров’я та відповідних структур виконавчих комітетів рад.
Органи місцевого самоврядування здійснюють керівництво діяльністю комунальних закладів охорони здоров’я.
Основними завданнями управлінь охорони здоров’я у складі місцевих органів виконавчої влади є:
– забезпечення реалізації державної політики в галузі охорони здоров’я;
– прогнозування розвитку мережі закладів охорони здоров’я для нормативного забезпечення населення медико-санітарною допомогою;
– здійснення заходів, спрямованих на запобігання інфекційним захворюванням, епідеміям і на їх ліквідацію;
– організація надання медико-санітарної допомоги населенню, роботи органів медико-соціальної експертизи, закладів судово-медичної та судово-психіатричної експертизи;
– забезпечення виконання актів законодавства в галузі охорони здоров’я, державних стандартів, критеріїв та вимог, спрямованих на збереження навколишнього природного середовища й санітарно-епідемічного благополуччя населення, а також додержання нормативів професійної діяльності в галузі охорони здоров’я, вимог Державної фармакопеї, стандартів медичного обслуговування, медичних матеріалів і технологій.
Список використаної літератури:
1. Вороненко Ю.В. Медичне право в системі права України: стан і перспективи розвитку / Ю.В. Вороненко, Я.Ф. Радиш // Укр. мед. часопис. – 2006. – № 5. – С. 5–10.
2. Орда О. Державне управління системою забезпечення населення України стаціонарною медичною допомогою: генезис, стан та перспективи розвитку / О. Орда, В. Долот, Я. Радиш // Вісник НАДУ. – 2009. – № 4. – С. 135–144.
3. Радиш Я. Проблеми державного управління охороною здоров’я України / Я. Радиш, В. Леха, С. Крюков // Вісник НАДУ. – 2010. – № 2. – С. 182–188.
4. Скуратівський В.А. Соціальна політика / В.А. Скуратівський, О.М. Палій, Е.М. Лібанова. – 2-ге вид., допов. та перероб. –К. : Вид-во НАДУ, 2003. – 364 с.
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter