:: ECONOMY :: ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ТА САМОСТІЙНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я :: ECONOMY :: ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ТА САМОСТІЙНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
:: ECONOMY :: ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ТА САМОСТІЙНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
 
UA  RU  EN
         

Світ наукових досліджень. Випуск 29

Термін подання матеріалів

23 квітня 2024

До початку конференції залишилось днів 27



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
Календар конференцій
Архів
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум
Наукові конференції
Наукова спільнота - інтернет конференції
Світ наукових досліджень www.economy-confer.com.ua

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ТА САМОСТІЙНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

 
24.01.2012 22:27
Автор: Галайчук Богдан Васильович, здобувач Академії муніципального управління
[Секція 2. Менеджмент. Маркетинг;]
Охорона здоров’я – це система заходів, спрямованих на забезпечення збереження й розвитку фізіологічних і психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній біологічно можливій індивідуальній тривалості життя [2, с.135].
Основними принципами охорони здоров’я в Україні є [1, с.5]:
– визнання охорони здоров’я пріоритетним напрямом діяльності суспільства й держави, одним з головних чинників виживання та розвитку народу України;
– дотримання прав і свобод людини та громадянина в галузі охорони здоров’я й забезпечення пов’язаних з ними державних гарантій;
– гуманістична спрямованість, забезпечення пріоритету загальнолюдських цінностей над класовими, національними, груповими або індивідуальними інтересами, підвищений медико-соціальний захист найбільш вразливих верств населення;
– рівноправність громадян, демократизм і загальнодоступність медичної допомоги та інших послуг у галузі охорони здоров’я;
– відповідність завданням і рівню соціально-економічного та культурного розвитку суспільства, наукова обґрунтованість, матеріально-технічна й фінансова забезпеченість; орієнтація на сучасні стандарти здоров’я та медичної допомоги, поєднання вітчизняних традицій і досягнень із світовим досвідом у галузі охорони здоров’я;
– запобіжно-профілактичний характер, комплексний соціальний, екологічний та медичний підхід до охорони здоров’я;
– багатоукладність економіки охорони здоров’я й багатоканальність її фінансування, поєднання державних гарантій з демонополізацією та заохоченням підприємництва й конкуренції;
– децентралізація державного управління, розвиток самоврядування закладів та самостійності працівників охорони здоров’я на правовій і договірній основі.
Значну роль у практичній реалізації цих принципів відіграє система управління охорони здоров’я, яка складається з [1, с.7]: Міністерства охорони здоров’я України; місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування; центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані заклади охорони здоров’я; Академії медичних наук України.
Управління системою охорони здоров’я в державі забезпечується спеціальними діями та заходами щодо управління й організації діяльності всіх складових цієї системи з метою найбільш повного задоволення потреб громадян у збереженні та зміцненні здоров’я [4].
Об’єктом управління охороною здоров’я в нашій державі є вся система охорони здоров’я України. Суб’єктом управління охороною здоров’я – система державної влади та місцевого самоврядування у вигляді спеціально утворених владних органів, які взаємодіють і між якими розподілені певні функції управління охороною здоров’я [3, с. 182].
Розглянемо детальніше систему управління охороною здоров’я в Україні. Міністерство охорони здоров’я України – це центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я, санітарного та епідемічного благополуччя населення, створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів і виробів медичного призначення, діяльність якого спрямовується й координується Кабінетом Міністрів України.
Основними завданнями МОЗ України є :
– забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я, санітарного та епідемічного благополуччя населення, створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів і виробів медичного призначення;
– розроблення, координація та контроль за виконанням державних програм розвитку охорони здоров’я, зокрема профілактики захворювань, надання медичної допомоги, розвитку медичної та мікробіологічної промисловості;
– організація надання державними та комунальними закладами охорони здоров’я безоплатної медичної допомоги населенню;
– організація надання медичної допомоги в невідкладних та екстремальних ситуаціях, здійснення в межах своєї компетенції заходів, пов’язаних з подоланням наслідків Чорнобильської катастрофи;
– розроблення заходів щодо профілактики та зниження захворюваності, інвалідності та смертності населення;
– організація разом з Національною академією наук, Академією медичних наук наукових досліджень з пріоритетних напрямів розвитку медичної науки.
Важливе місце у процесі управління у сфері охорони здоров’я відіграють урядові органи державного управління у складі Міністерства охорони здоров’я України: Державна службa лікарських засобів і виробів медичного призначення; Комітет з контролю за наркотиками.
Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування здійснюють регулювання у сфері охорони здоров’я за рахунок наявності у їх структурі обласних і районних (міських у Києві та Севастополі) управлінь (відділів) охорони здоров’я та відповідних структур виконавчих комітетів рад.
Органи місцевого самоврядування здійснюють керівництво діяльністю комунальних закладів охорони здоров’я.
Основними завданнями управлінь охорони здоров’я у складі місцевих органів виконавчої влади є:
– забезпечення реалізації державної політики в галузі охорони здоров’я;
– прогнозування розвитку мережі закладів охорони здоров’я для нормативного забезпечення населення медико-санітарною допомогою;
– здійснення заходів, спрямованих на запобігання інфекційним захворюванням, епідеміям і на їх ліквідацію;
– організація надання медико-санітарної допомоги населенню, роботи органів медико-соціальної експертизи, закладів судово-медичної та судово-психіатричної експертизи;
– забезпечення виконання актів законодавства в галузі охорони здоров’я, державних стандартів, критеріїв та вимог, спрямованих на збереження навколишнього природного середовища й санітарно-епідемічного благополуччя населення, а також додержання нормативів професійної діяльності в галузі охорони здоров’я, вимог Державної фармакопеї, стандартів медичного обслуговування, медичних матеріалів і технологій.

Список використаної літератури:
1. Вороненко Ю.В. Медичне право в системі права України: стан і перспективи розвитку / Ю.В. Вороненко, Я.Ф. Радиш // Укр. мед. часопис. – 2006. – № 5. – С. 5–10.
2. Орда О. Державне управління системою забезпечення населення України стаціонарною медичною допомогою: генезис, стан та перспективи розвитку / О. Орда, В. Долот, Я. Радиш // Вісник НАДУ. – 2009. – № 4. – С. 135–144.
3. Радиш Я. Проблеми державного управління охороною здоров’я України / Я. Радиш, В. Леха, С. Крюков // Вісник НАДУ. – 2010. – № 2. – С. 182–188.
4. Скуратівський В.А. Соціальна політика / В.А. Скуратівський, О.М. Палій, Е.М. Лібанова. – 2-ге вид., допов. та перероб. –К. : Вид-во НАДУ, 2003. – 364 с.


Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
МОДЕЛЮВАННЯ ФОРМУВАННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ ТОВАРНОЇ ПОЛІТИКИ ХАРЧОВИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНСЬКОГО ПРИЧОРНОМОР'Я
31.01.2012 15:22
МОДЕЛЮВАННЯ В УПРАВЛІННІ У ГАЛУЗІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ
25.01.2012 13:46
МОДЕРНІЗАЦІЯ І РЕКОНСТРУКЦІЯ ОСНОВНОГО ВИРОБНИЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПРОМИСЛОВОГО СЕКТОРА УКРАЇНИ
25.01.2012 13:42
СУТНІСТЬ УПРАВЛІННЯ МАРКЕТИНГОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ ЯК СИСТЕМИ ЇХ ВЗАЄМОДІЇ НА ПРОДОВОЛЬЧОМУ РИНКУ
25.01.2012 13:34
МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ РЕГІОНАЛЬНОЮ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЮ СИСТЕМОЮ
25.01.2012 13:29
ЗАЛУЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ РЕСУРСІВ У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ ПІДПРИЄМСТВА
25.01.2012 13:21
РОЗВИТОК ВНУТРІШНЬОГО РИНКУ ТА ЗМІЦНЕННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ КРАЇНИ
25.01.2012 11:50
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЦІН НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКУ ПРОДУКЦІЮ
25.01.2012 11:42
ЕФЕКТИВНІСТЬ СТВОРЕННЯ ЄДИНОЇ СИСТЕМИ РЕЄСТРАЦІЇ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК ТА ОБ’ЄКТІВ НЕРУХОМОСТІ
25.01.2012 11:36
ПРОГНОЗУВАННЯ Й РЕГУЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ РОЗВИТКУ БУДІВЕЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ
25.01.2012 11:24




© 2010-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.192 сек. / Mysql: 1367 (0.15 сек.)