Запобігання корупції у сфері технічного регулювання потребує поєднання правових механізмів із системними управлінськими інструментами. Діяльність організацій у цій сфері пов’язана з прийняттям рішень, які впливають на довіру до результатів оцінку відповідності, метрологічної діяльності та сертифікації. Тому особливого значення набуває послідовне визначення ризиків хабарництва, встановлення заходів контролю та оцінювання їх результативності.
Метою дослідження є узагальнення нормативно-методичних передумов інтеграції міжнародних стандартів менеджменту протидії хабарництву з антикорупційним законодавством України та визначення напрямів побудови моделі оцінювання результативності відповідної системи менеджменту для організацій сфери технічного регулювання.
Основним міжнародним нормативним орієнтиром є стандарт ISO 37001:2025 «Anti-bribery management systems – Requirements with guidance for use» [1]. Стандарт визначає вимоги та настанови щодо створення, впровадження, підтримування і поліпшення системи менеджменту протидії хабарництву. В Україні нормативну основу запобігання корупції становить Закон України «Про запобігання корупції» [2]. Водночас поняття корупції у законодавстві є ширшим за хабарництво, на якому зосереджено ISO 37001. Отже, застосування стандарту не замінює виконання обов’язкових правових вимог.
Для системного врахування відповідних зобов’язань доцільно також розглядати ISO 37301:2021 щодо систем менеджменту комплаєнсу [3], ISO 37000:2021 щодо управління організаціями [4] та ISO 19011:2018 щодо аудиту систем менеджменту [5]. Ці документи мають різне призначення: ISO 37001 встановлює вимоги до системи протидії хабарництву, ISO 37301 підтримує управління комплаєнс-зобов’язаннями, ISO 37000 надає принципи врядування, а ISO 19011 – настанови для організації аудиту. Їх не слід розглядати як взаємозамінні.
Для організацій сфери технічного регулювання важливо враховувати ризики неналежного впливу на рішення щодо результатів випробувань, перевірок, сертифікації або інших процедур оцінки відповідності. Зазначені ситуації розглядаються як потенційні напрями аналізу ризиків, а не як встановлені факти порушень. Визначення конкретних ризиків має спиратися на контекст організації, її процеси, заінтересовані сторони та чинні нормативні зобов’язання. Для підприємств, які перебувають в сфері управляння органів влади таких, як Міністерства, також необхідно керуватися етодологією управління корупційними ризиками, затвердженої Національним агентством з питань запобігання корупції, Наказ від 28.12.2021р. № 830/21 " Про вдосконалення процесу управління корупційними ризиками " [6]. Дана Методологія може застосовуватися для управління корупційними ризиками у діяльності інших юридичних осіб незалежно від їх організаційно-правової форми [6]..
Проведений у вхідному дослідженні огляд міжнародних стандартів, законодавства та публікацій засвідчує доцільність побудови узгодженої нормативно-методичної основи оцінювання. Як послідовність подальшої роботи визначено: аналіз положень стандартів і законодавства; формування складових системи менеджменту та критеріїв оцінювання; впровадження обраних підходів; оцінювання функціонування і результативності системи.
При цьому принципово важливо розмежовувати відповідність установленим вимогам і результативність системи менеджменту. Наявність антикорупційної політики, процедур перевірки контрагентів або навчання персоналу може свідчити про реалізацію визначених заходів, але не є самостійним доказом їх результативності. Для її оцінювання необхідні показники, що дозволяють встановити ступінь досягнення запланованих результатів та ефективність реагування на виявлені ризики.
Таким чином, проведений аналіз підтверджує необхідність узгодженого застосування міжнародних стандартів менеджменту протидії хабарництву та вимог антикорупційного законодавства з урахуванням специфіки технічного регулювання. Подальші дослідження доцільно спрямувати на формування структури моделі оцінювання, визначення вимірюваних критеріїв і показників, а також її апробацію в організаціях відповідної сфери. Запропоновані напрями є передумовами розроблення моделі, а не результатами її експериментальної перевірки.
Список літератури:
1. ISO 37001:2025. Anti-bribery management systems – Requirements with guidance for use. ISO, 2025. URL: https://www.iso.org/standard/37001.
2. Про запобігання корупції : Закон України від 14.10.2014 № 1700-VII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18.
3. ISO 37301:2021. Compliance management systems – Requirements with guidance for use. ISO, 2021. URL: https://www.iso.org/standard/75080.html.
4. ISO 37000:2021. Governance of organizations – Guidance. ISO, 2021.
5. ISO 19011:2018. Guidelines for auditing management systems. ISO, 2018.
6. Про вдосконалення процесу управління корупційними ризиками. Наказ Національне агентство з питань запобігання корупції від 28.12.2021р. № 830/21, URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0219-22#Text
__________________________
Науковий керівник: Тіхенко Валентин Миколайович, доктор технічних наук, професор, Національний університет «Одеська політехніка»
|