Актуальність. Полімерні зубчасті колеса застосовують у редукторах пральних машин, кухонних комбайнів, кавомашин, приводах побутових механізмів та інших вузлах, де важливими є низький рівень шуму, мала маса, корозійна стійкість і можливість серійного виготовлення литтям під тиском. Поліамід 6 (PA6) є перспективною матрицею завдяки технологічності, ударній в’язкості та опору втомному навантаженню. Водночас його застосування стримують вологопоглинання, зміна розмірів, недостатня жорсткість за підвищеної температури й зношування поверхонь зубців. Отже, актуальним завданням є розроблення композиції PA6, що поєднує механічну міцність, трибологічну надійність і точність геометрії готового виробу.
Мета роботи. На основі аналізу світових досліджень 2018–2025 років обґрунтувати вибір армувальних і антифрикційних компонентів композиційного матеріалу на основі PA6, сформувати експериментальний ряд рецептур та визначити критерії їхнього оцінювання для виготовлення деталей зубчастих передач побутової техніки методом лиття під тиском.
Аналіз наукових досліджень. Властивості PA6 визначаються не лише хімічним складом, а й морфологією кристалічної фази та технологічною історією. E. Parodi та співавтори показали істотний вплив температури пресформи на кристалічну структуру литого PA6; температура й відносна вологість змінювали границю текучості та час до руйнування зразків [1]. У дослідженні L. L. Schega та співавторів установлено взаємозв’язок молекулярної маси, в’язкості розплаву, способу формування та втомних властивостей PA6; зразки, виготовлені литтям під тиском, мали найвищі жорсткість і опір втомі серед порівнюваних технологій [2]. Це підтверджує необхідність спільної оптимізації рецептури та режимів переробки.
Для зубчастих коліс особливо важлива розмірна точність. M. Zajdel та співавтори досліджували геометрію литих коліс із PA6, PA66 і поліфталамідів, зокрема склонаповнених, використовуючи комп’ютерне моделювання течії, орієнтації волокон і вимірювання профілю зубців. Виявлено, що усадка, орієнтація волокон і вибір точки впорскування можуть призводити до суттєвих геометричних відхилень, які потребують коригування конструкції пресформи та режимів формування [3]. D. Zorko та співавтори на прикладі пари сталь/PA6 показали, що збільшення міжосьової відстані лише на 0,10 мм спричиняло скорочення ресурсу досліджуваної передачі на 37 % або 41 % залежно від прикладеного крутного моменту [4]. Тому навіть підвищення міцності композиції не забезпечить довговічності без стабільності розмірів зубчастого колеса.
Найпоширенішим підходом до підвищення жорсткості PA6 є введення короткого скловолокна. K. Vikram та співавтори у 2024 році дослідили литі композиції PA6 з 5, 10 і 20 мас. % скловолокна. За конкретних режимів трибологічного випробування введення 5 мас. % волокон зменшувало коефіцієнт тертя на 17–65 %, а питомий знос - на 68-92 % відносно ненаповненого PA6 [5]. У праці M. M. Y. Zaghloul та співавторів установлено підвищення граничного параметра навантаження-швидкість (PV) від 0,78 до 1,04 МПа·м/с після армування PA6 скловолокном у кількості 25 об. % в умовах досліджуваного абразивного контакту [6]. Важливо, що об’ємні та масові частки наповнювача не можна ототожнювати.
Позитивна дія скловолокна на жорсткість не означає автоматичного підвищення стійкості до всіх механізмів зношування. H. Khakbaz та співавтори встановили, що за абразивного тертя по карбіду кремнію введення до 25 мас. % скловолокна у PA6 супроводжувалося тенденцією до збільшення втрат маси, хоча коефіцієнт тертя знижувався. Гідротермічне кондиціювання водночас зменшувало модуль пружності та міцність матеріалів [7]. Отже, добір рецептури має враховувати контртіло, режим змащування, контактні навантаження, температуру й вологість; результати випробування «палець-диск» не можна безпосередньо переносити на ресурс реального редуктора.
Перспективним напрямом є комбінування армувальних волокон із твердими мастильними добавками. J. Chen та співавтори показали, що покращення міжфазної взаємодії й орієнтації графітового наповнювача в PA6 сприяє формуванню композицій із високими трибологічними показниками та поліпшеним тепловідведенням [8]. H. Unal та співавтори, досліджуючи PA6 із графітом, воском і скловолокном, отримали найменші коефіцієнт тертя й питомий знос у конкретних умовах сухого тертя двох однакових матеріалів для композиції із 6 % воску та 15 % скловолокна [9]. Такі результати доводять необхідність досліджувати синергію армування та антифрикційного модифікування, водночас контролюючи можливе зниження міцності або теплостійкості.
Актуальні дослідження 2025 року демонструють пошук альтернативних армувальних систем. R. Lorber та співавтори порівняли композиції PA6 зі скляними та базальтовими волокнами, із компатибілізатором і полі(тетрафторетиленом) (PTFE), орієнтовані на застосування у зубчастих передачах. Скловолокно забезпечувало кращий армувальний ефект, компатибілізатор сприяв підвищенню ударної міцності, а додавання PTFE до композицій з 30 % волокон підвищувало теплопровідність. Після компаундування та лиття середня довжина волокон скорочувалася приблизно до 200–300 мкм [10]. Це вказує на роль руйнування волокон під час переробки та на необхідність контролю їхньої остаточної довжини й адгезії до матриці.
Запропонований підхід до розроблення складу. Для експериментального порівняння доцільно сформувати базові композиції: PA6 (контроль); PA6/скловолокно 90/10, 80/20 та 70/30 мас. %; гібридні варіанти PA6/скловолокно/PTFE 77/20/3 і 75/20/5 мас. %; PA6/скловолокно/графіт 77/20/3 мас. %. Наведені співвідношення є пропозицією для планування експерименту, а не підтвердженими оптимальними рецептурами. Для перевірки впливу міжфазної адгезії можна додатково дослідити сумісний із PA6 модифікатор, зменшивши масову частку матриці так, щоб загальна сума компонентів кожної композиції становила 100 %. Вибір найкращого складу необхідно виконати за результатами комплексного випробування, а не за одним показником міцності.
Технологічні та випробувальні аспекти. Перед компаундуванням і литтям слід забезпечити сушіння гігроскопічного PA6 та виміряти залишкову вологість. Режими сушіння та лиття необхідно встановлювати за паспортом виробника конкретної марки: композиції з різними частками армувальних і антифрикційних добавок відрізняються за в’язкістю розплаву, кристалізацією та характером усадки [1; 3; 10]. Під час двошнекової екструзії важливо забезпечити диспергування добавок і водночас мінімізувати механічне подрібнення волокон. У литті оптимізують температуру розплаву й форми, швидкість упорскування, тиск і час витримки та охолодження.
Програму досліджень доцільно сформувати з визначення міцності та модуля під час розтягу (ISO 527), міцності за згину (ISO 178), ударної в’язкості (ISO 179), водопоглинання (ISO 62), структури та ступеня кристалічності за DSC, реологічних показників розплаву, усадки й відхилень профілю зубців. Трибологічні характеристики необхідно оцінювати за коефіцієнтом тертя та питомим об’ємним зносом за однакових умов контакту; окремо проводити стендові випробування реальних зубчастих пар за різного моменту, швидкості обертання, температури й стану змащування. Контроль властивостей слід здійснювати як у сухому, так і в кондиційованому стані. За сукупністю результатів обирають компроміс між жорсткістю, ударною в’язкістю, зносостійкістю, усадкою, стабільністю геометрії та собівартістю.
Висновки. Огляд міжнародних публікацій показує, що підвищення експлуатаційної надійності литих зубчастих коліс із PA6 потребує комплексного поєднання армування коротким скловолокном, антифрикційного модифікування та керування кристалічною структурою й усадкою під час лиття під тиском. Найбільш обґрунтованим напрямом подальших досліджень є зіставлення композицій із 10–30 мас. % скловолокна з гібридними системами, що додатково містять PTFE або графіт. Остаточний склад повинен бути визначений експериментально з перевіркою на модельних зразках і реальних деталях.
Список літератури:
1. Parodi E., Peters G. W. M., Govaert L. E. Structure-Properties Relations for Polyamide 6, Part 2: Influence of Processing Conditions during Injection Moulding on Deformation and Failure Kinetics. Polymers. 2018. Vol. 10, No. 7. Art. 779. DOI: https://doi.org/10.3390/polym10070779.
2. Schega L. L., Hesse-Hornich D., Helwing R., Scholz R., Walther F., Handge U. A. Role of processing procedures and molecular weight and their link to quasistatic and fatigue properties of polyamide 6. Polymer. 2024. Vol. 300. Art. 127012. DOI: https://doi.org/10.1016/j.polymer.2024.127012.
3. Zajdel M., Pisula J., Sobolewski B., Sanocki T., Majcherczyk H., Budzik G., Oleksy M. Geometrical accuracy of injection-molded composite gears. Polimery. 2022. Vol. 67, No. 7–8. P. 324–336. DOI: https://doi.org/10.14314/polimery.2022.7.5.
4. Zorko D., Štiglic J., Černe B., Vukašinović N. The effect of center distance error on the service life of polymer gears. Polymer Testing. 2023. Vol. 123. Art. 108033. DOI: https://doi.org/10.1016/j.polymertesting.2023.108033.
5. Vikram K., Pramanik S., Bhaumik S. Thermal kinetic, mechanical and wear properties of glass fiber reinforced polyamide 6 thermoplastic composites. Journal of Applied Polymer Science. 2024. Vol. 141, No. 42. Art. e56119. DOI: https://doi.org/10.1002/app.56119.
6. Zaghloul M. M. Y., Steel K., Veidt M., Heitzmann M. T. Assessment of the tribological performance of glass fibre reinforced polyamide 6 under harsh abrasive environments. Tribology International. 2024. Vol. 191. Art. 109059. DOI: https://doi.org/10.1016/j.triboint.2023.109059.
7. Khakbaz H., Basnayake A. P., Harikumar A. K. A., Firouzi M., Martin D., Heitzmann M. Tribological and mechanical characterization of glass fiber polyamide composites under hydrothermal aging. Polymer Degradation and Stability. 2024. Vol. 227. Art. 110870. DOI: https://doi.org/10.1016/j.polymdegradstab.2024.110870.
8. Chen J., Zhu J., Luo Y., Wu H., Guo S., Qiu J. Achieving enhanced interfacial adhesion and highly oriented structure in PA6/Graphite composites for excellent tribological performance. Composites Science and Technology. 2022. Vol. 229. Art. 109719. DOI: https://doi.org/10.1016/j.compscitech.2022.109719.
9. Unal H., Yetgin S. H., Kastan A., Ermis K., Unal V. F. Improving the specific wear rate and coefficient of friction of polyamide 6 polymer and its composite by adding wax under self-operation conditions. Materialwissenschaft und Werkstofftechnik. 2023. Vol. 54, No. 10. P. 1249–1260. DOI: https://doi.org/10.1002/mawe.202200057.
10. Lorber R., Kovács J. G., Hausberger A., Umek P., Huskić M., Hančič A. Basalt fibers as a sustainable alternative to glass fibers in the reinforcement of polyamide 6 for gear applications. Express Polymer Letters. 2025. Vol. 19, No. 11. P. 1133–1143. DOI: https://doi.org/10.3144/expresspolymlett.2025.83.
|