Анотація. У роботі розглянуто проблему накопичення пилу та поверхневих забруднень на сухих анатомічних препаратах, що експонуються або зберігаються в навчальних анатомічних колекціях. Проаналізовано основні причини забруднення, їхній вплив на морфологічний стан препаратів та якість демонстраційних характеристик анатомічних структур. Встановлено, що регулярне профілактичне очищення є важливим елементом консервації та сприяє подовженню терміну експлуатації сухих анатомічних препаратів без необхідності проведення реставраційних заходів.
Ключові слова: сухі анатомічні препарати, пил, профілактичне очищення, анатомічна колекція, консервація, реставрація.
Вступ. Сухі анатомічні препарати широко використовуються в освітньому процесі як важливий засіб вивчення анатомії людини. Проте під час тривалого зберігання та експонування на їхній поверхні поступово накопичуються пил, сажа, органічні частинки та інші забруднення, які погіршують візуалізацію анатомічних структур, знижують навчальну цінність експонатів і можуть прискорювати процеси їхнього руйнування. Тому профілактичне очищення є невід'ємною складовою системи збереження оглядових анатомічних колекцій.
Мета дослідження. Проаналізувати основні причини забруднення сухих анатомічних препаратів та визначити сучасні принципи їх профілактичного очищення без пошкодження морфологічних структур.
Матеріали та методи. Дослідження виконано шляхом аналізу наукової літератури, присвяченої консервації навчальних біологічних об'єктів, реставрації сухих анатомічних препаратів та профілактиці їхнього старіння. Застосовано методи аналізу, синтезу та узагальнення літературних даних. Також проведено аналіз практичного досвіду догляду за сухими анатомічними препаратами, що складають колекцію кафедри описової та клінічної анатомії Національного медичного університету імені О. О. Богомольця.
Результати дослідження. Встановлено, що основним джерелом забруднення сухих анатомічних препаратів є атмосферний пил, який містить мінеральні частинки, органічні волокна, мікроорганізми та продукти життєдіяльності людини [1, 2, 6]. З часом пил ущільнюється на поверхні препаратів, що ускладнює його подальше видалення.
Додатковими факторами накопичення забруднень є відсутність герметичних вітрин, часте переміщення експонатів, недостатній контроль мікроклімату та значна ротація відвідувачів у приміщенні [3, 5].
Наявність пилу створює сприятливі умови для утримання вологи на поверхні препаратів, що може сприяти розвитку мікроорганізмів, локальній зміні кольору тканин та прискоренню процесів деструкції органічного матеріалу [4, 7].
Профілактичне очищення рекомендується проводити регулярно із застосуванням м'яких художніх пензлів, повітряних груш або пилососів із регульованою малою потужністю та спеціальними фільтрами. Використання жорстких щіток, вологого очищення або агресивних хімічних речовин може призвести до механічного пошкодження крихких структур препарату [2, 4, 8].
Ефективність профілактичного догляду значно підвищується при підтриманні відносної вологості повітря на рівні 45–55 %, температури 18–22 °C, використанні закритих експозиційних вітрин та регулярному моніторингу стану колекції [5, 7, 8].
Регулярне очищення дозволяє зберігати природний рельєф тканин, покращує візуальне сприйняття анатомічних структур та суттєво знижує потребу у проведенні складних реставраційних втручань [1, 3, 6, 8].
Висновки. Профілактичне очищення сухих анатомічних препаратів є одним із найважливіших заходів їх консервації. Основними причинами забруднення є накопичення атмосферного пилу, порушення умов зберігання та недостатній контроль мікроклімату в приміщенні.
Регулярне видалення пилу із застосуванням щадних методів очищення дозволяє зберегти морфологічну цілісність препаратів, покращити їх демонстраційні властивості та значно подовжити термін використання у навчальному процесі без необхідності проведення періодичної реставрації.
Список використаних джерел:
1. Rose C.L., Hawks C.A., Genoways H.H. Storage of Natural History Collections: A Preventive Conservation Approach. – 1995.
2. Michalski S. Care and Preservation of Museum Collections. – Canadian Conservation Institute, 1990.
3. Cronyn J.M. The Elements of Archaeological Conservation. – 1990.
4. Hawks C., Makos K. Conserving Natural History Collections. – Society for the Preservation of Natural History Collections, 2000.
5. Florian M.-L.E. Fungal Facts: Solving Fungal Problems in Heritage Collections. – Archetype Publications, 2002.
6. Canadian Conservation Institute. CCI Notes: Dust and Museum Collections. – Ottawa, 2016.
7. American Institute for Conservation (AIC). Preventive Conservation Guidelines. – 2018.
8. Черкасов В. Г. та ін. Деякі історичні аспекти вчення про збереження анатомічних об'єктів // Південноукраїнський медичний науковий журнал. – 2013.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter