В умовах сталого розвитку для активізації торговельних відносин між суб’єктами господарювання визначальну роль відіграють інновації у формування конкурентоспроможної логістичної системи. Головне завдання сфері інноваційного розвитку логістичної системи полягає у створенні умов для економічного зростання, забезпечення доступу до транспортних послуг, перетворення особливостей ведення бізнесу на конкурентні переваги. Для вирішення поставлених завдань необхідно визначити пріоритетні напрями інноваційного розвитку логістичної системи підприємств через формування стратегії. В основі будь-якої стратегії лежать конкурентні переваги, що дають змогу бути конкурентоспроможними на ринку транспортних послуг й розширювати коло споживачів.
Впровадження інновацій супроводжується низкою проблем, але саме формування та реалізація інноваційного потенціалу стане вирішальною умовою сталого розвитку економіки регіону, окремих галузей та підприємств, зокрема транспортного господарства.
Розробка стратегії інноваційного розвитку логістичної системи підприємств в умовах структурних трансформацій обумовлена такими причинами:
- необхідністю забезпечення економічного зростання економіки (підвищення конкурентоспроможності послуг, розвиток міжгалузевих зв’язків);
- потребою підвищення якості життя населення (подолання демографічної кризи, скорочення рівня безробіття, удосконалення логістичної та соціальної інфраструктури).
Стратегія як інструмент економічного регулювання інноваційного розвитку логістичної системи є не лише концептуальним задумом досягнення мети, але й певним набором регулюючих заходів, направлених на узгодженість спільних дій у визначенні можливих позитивних перспектив та змін у важливих параметрах регіону. З позиції системного підходу визначаємо стратегію інноваційного розвитку логістичної системи регіону як модель, метою формування якої є створення умов для конкурентоспроможної логістичної системи.
В управлінні інноваційним розвитком логістичної системи стратегічне планування займає пріоритетне місце і забезпечує основу для всіх управлінських рішень, функції організації, мотивації і контролю, орієнтовані на розробку стратегічних програм розвитку. Стратегічне планування дозволяє розробляти механізми реагування і адаптації до зовнішнього середовища господарювання, сприяє зниженню її невизначеності і формує основу для послідовної політики, направленої як на вирішення поточних проблем, так і питань довгострокового розвитку.
Ефективним інструментом забезпечення інноваційного розвитку логістичної системи економіки господарюючих суб’єктів є розробка схеми формування та реалізації відповідної стратегії. Сутність першого етапу полягає в тому, щоб здійснити аналіз внутрішнього і зовнішнього середовища, тобто провести SWOT аналіз (системний аналіз можливостей і загроз зовнішнього середовища; оцінка сильних і слабких сторін підприємств, рівня ресурсозабезпеченості); можливості залучення інвестицій (наявність інвестиційних ресурсів та інвестиційний клімат). На другому етапі формується система цілей інноваційного розвитку логістичної системи підприємств на перспективу. Інструментом таких заходів є побудова дерева цілей, що дозволяє виявити підпорядкованість цілей за рівнями ієрархії і визначити місце програмних заходів у досягненні заданої мети. На підставі виявлених питань економічного характеру встановлюються довгострокові і короткострокові цілі на кожному рівні для всіх проектів і цільових програм та визначаються завдання їх розвитку. При цьому використовується програмно-цільовий підхід, сутність якого полягає у виборі основної мети розвитку, розробці основних заходів їх досягнення у визначені терміни при збалансованому забезпеченні виробництва ресурсами.
На наступному етапі формується стратегія інноваційного розвитку логістичної системи, основною метою якої є впровадження на підприємствах умов для збалансованого розвитку та затверджується стратегічний бюджет. При управлінні процесом формування стратегії використовуються наступні принципи: принцип моніторингу, принцип балансу інтересів, принцип послідовності, принцип максимального обліку зовнішніх факторів.
Відтак, стратегічною метою інноваційного розвитку логістичної системи є створення конкурентного ринку транспортних послуг. Модель інноваційного розвитку логістичної системи буде ефективно працювати при визначеній стратегії та налагодженому механізмі. Головною метою стратегічного планування інноваційного розвитку логістичної системи підприємств є розробка моделі реалізації стратегії цього розвитку, яка забезпечить ефективність господарської діяльності та довгострокове економічне зростання при збереженні соціальної і екологічної направленості з використанням методів кореляційно-регресійного аналізу.
Список використаних джерел:
1. Кутідзе Л.С. Стратегічне планування розвитку територій : навч. посіб. Запоріжжя: ЗЦППКК, 2013. 42 с.
2. Скібіцький О.М. Стратегічний менеджмент: навчальний посібник. К.: Центр навчальної літератури, 2006. 312 с
3. Лагодиенко В.В. Понятие сущности и функцій управления в логистических системах. Балтийский гуманитарный журнал. 2014. №4(9). С. 145-147.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter