:: ECONOMY :: ВПЛИВ ДЕРЖАВНИХ ІНСТИТУТІВ НА СТРУКТУРУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ :: ECONOMY :: ВПЛИВ ДЕРЖАВНИХ ІНСТИТУТІВ НА СТРУКТУРУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
:: ECONOMY :: ВПЛИВ ДЕРЖАВНИХ ІНСТИТУТІВ НА СТРУКТУРУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
 
   
       

Світ економічної науки. Випуск 25

Термін подання матеріалів

29 вересня 2020

До початку конференції залишилось днів 7



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Акція! 100 грн на мобільний
Календар конференцій
Наші збірники
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

ВПЛИВ ДЕРЖАВНИХ ІНСТИТУТІВ НА СТРУКТУРУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

 
28.11.2019 17:22
Автор: Калініченко Зоя Дмитрівна, кандидат економічних наук, доцент, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ
[Секція 1. Економіка та підприємництво;]

В наш час постає необхідність вироблення методологічних засад інституційного аналізу структурування національної економіки. Практичні навички діагностування взаємозалежності та проявів впливу державних інститутів на структуроформуючі процеси теж набувають особливого значення.

Ускладнення інституційного середовища розвитку національних економік, зумовлене застосуванням нових форм та методів лобіювання інтересів суб'єктами економічних відносин на різних рівнях економічної системи, та багатоаспектність їх структурних характеристик з особливою гостротою актуалізує необхідність вироблення методологічних засад інституційного аналізу, які б дозволяли ідентифікувати й діагностувати взаємозалежності та прояви впливу державних інститутів на структуроформуючі процеси. Як зазначає Д. Норт, інститути були і є завжди сумішшю одних, що ведуть до збільшення продуктивності виробництва, та інших, що зменшують її [1]. А відтак, перед інституційним аналізом постає завдання виявити передумови збалансування різновекторних впливів державних інститутів та підсилення їх стимулів у напрямі забезпечення структурної збалансованості економіки. Для дослідження важливим є розроблення теоретико-методологічних засад аналізу впливу державних інститутів на структурування економіки України як передумови формування інформаційно-аналітичного забезпечення структурного реформування.

Складність інституційного аналізу структурних перетворень національної економіки зумовлена такими основними моментами: складністю інституційної архітектоніки як відображення цілісності інституційної системи, що забезпечує інтегрований вплив на структурування економіки; синергетичним характером інституційного середовища структурних перетворень, його гетерогенністю, різним динамізмом, що обумовлює доцільність інституційного аналізу в розрізі інституційних підсистем; спрямованістю інститутів, що виникають в процесі їх трансформації та формування інституційних кластерів.

З метою забезпечення об'єктивного розкриття передумов структурних трансформацій національної економіки доцільним є проведення їх інституційного аналізу на таких методологічних засадах: здійснення системного розгляду всієї сукупності різнорівневих інститутів; визначення базових економічних, соціальних, політичних інститутів та взаємозв'язків між ними; розгляд інституційного середовища в динаміці та визначення передумов інституційних трансформацій, що здатні переформатувати вектор впливу інститутів в напрямі забезпечення ефективного структурування економічної системи; ідентифікація інституційних ризиків та бар'єрів формування оптимальної структури національної економіки.

Основним завданням інституційного аналізу виступає діагностика можливості формування за наявного інституційного середовища такої структури економіки, яка б забезпечувала її ефективність та спроможність гнучкого адекватного реагування на вимоги суспільної системи, а також визначення необхідності здійснення коригування сутнісних характеристик та взаємозв'язків певних інституційних складових для підтримання актуального адекватного стану інституційної системи.

В контексті формування методологічних засад аналізу інституційного базису структуризації економіки заслуговує на увагу позиція науковців стосовно того, що серед характеристик якості інституційної системи потрібно виокремити найважливіші: повноту, цілісність і несуперечливість формально-правового середовища, що регламентує економічну діяльність; відповідність формальних норм і правил реальним умовам економічної діяльності; визнання населенням легітимності моделі соціальної стратифікації та відповідність масових соціально-економічних практик населення нормам права [1].

Слід зазначити, що взаємозв'язок та взаємодоповнення інститутів формують загальний вектор інституційного забезпечення структурування економіки під впливом таких чинників як: розвиток інституційної архітектоніки розвитку сфер суспільної життєдіяльності; цілі економічної політики; рівень соціально-економічного та культурного розвитку країни; розвиток громадських інституцій; участь країни в інтеграційних процесах; особливості розвитку культури українського суспільства.

Умовою ефективної структурної трансформації національної економіки є подолання наявних структурних диспропорцій та спрямування процесів за цільовими векторами розвитку. З огляду на це, на особливу увагу заслуговує ідентифікація інституційних чинників структурної трансформації, що забезпечують, або при певних умовах здатні забезпечити її спрямування за даними векторами.

Враховуючи складність структурних трансформацій національної економіки, а також різноспрямованість й агресивність впливу складових її інституційного середовища, важливим є здійснення ідентифікації й класифікації інституційних складових та представлення їх у відповідності до вимог інституційної архітектоніки, яка зобов'язує всю соціальну реальність, а не окремий її фрагмент, аналізувати в інституційному аспекті, розглядати трансформацію інститутів одного рівня в інститути іншого рівня [2]. Інституційне середовище структурування національної економіки є синергетичною єдністю інституційних складових, яка забезпечує інтегративний вплив на структуру економічної системи, закріплення напрямів й тенденцій її трансформації, і може бути ґрунтовно вивчене з використанням індуктивно-дедуктивних методів дослідження.

Оскільки в основі структурних трансформацій економіки лежать певні види інтересів: державні, підприємницькі, особистісні, корпоративні та інші, що реалізуються в процесі економічної активності, саме її рівень та спрямування можуть розглядатися в якості критерію оцінки прояву впливу певної сукупності інститутів, а саме державних, ринкових, громадських.

З метою підвищення якості інституційного аналізу структурних трансформацій економіки для кожного типу інститутів доцільно визначити певний окремий набір проміжних критеріїв оцінки. Для державно-владних інститутів такими критеріями можуть виступати: рівень об'єктивізації та закріплення цільових орієнтирів структурування економіки у відповідності до вимог суспільної системи; рівень розробленості та закріплення механізмів реалізації цілей структурного оновлення економіки; дотримання наступності та збереження інституційної пам'яті при виробленні структурної політики; узгодження структурної політики з іншими видами державної економічної політики; узгодженість державних інститутів з ринковими та громадськими.    

Держава спрямовує розвиток всіх сфер життєдіяльності суспільства через вироблення та реалізацію взаємопов'язаних політичних, правових, економічних, соціальних, ідеологічних інститутів.

Структурна розбалансованість економіки України, в першу чергу, є наслідком того, що інституційне забезпечення структурних перетворень впродовж всієї історії української незалежності формувалось без чіткої, послідовної структурної політики. За таких умов інституційне середовище національної економіки формується з порушенням логічної послідовності. При цьому спостерігається неузгодженість інститутів, їх слабка взаємодія та адаптація до умов функціонування національної економіки, що надає структурним змінам характеру стихійних структурних зрушень [3].

Складним моментом формування інституційного середовища структурного удосконалення економіки є оптимізація реалізації інституту адміністративного регулювання, який би приводив функціонування суб'єктів господарювання у відповідність до суспільних інтересів. Скасування адміністративних бар'єрів, створення вільних умов для розвитку підприємництва є основною метою дерегуляції господарської діяльності, що здійснюється в рамках державної регуляторної політики [4].

Серед великого масиву соціальних інститутів структурної трансформації економіки на особливу увагу заслуговують ті, що є інтегрованим проявом формування й залучення складових соціального потенціалу суспільства – освітнього, інтелектуального, культурного. До таких в першу чергу слід віднести інститут середнього класу, який здатен відігравати визначальну роль у процесах удосконалення структури економіки, забезпечуючи реалізацію таких функцій як формування доходів бюджетів через сплату податків; підвищення інвестиційної активності та створення привабливого інвестиційного клімату. 

Висновки. Узагальнення підходів до визначення теоретико-методологічних засад та практичного використання методичних основ інституційного аналізу структурної трансформації національної економіки дозволяє зробити такі висновки: інституційний аналіз структурної трансформації економіки вимагає застосування системного, синергетичного підходів до його здійснення. Проблема недосконалості інституційного забезпечення цілеспрямованих структурних перетворень української економіки знаходиться в площині двох інституційних вимірів: 1) недосконалості інституційного середовища функціонування суб'єктів економічних відносин; 2) нерозробленості інституційних умов діяльності органів влади щодо вироблення й реалізації механізмів структурного реформування економіки України.

Список використаних джерел:

1. Бортіс, Г. Інституції, поведінка та економічна теорія: Внесок до класико-кейнсіан. політ. економії . Пер. з англ. Т. Бардадим. К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2007.  560 с.

2. Саблин, К. С. Роль институциональной среды в формировании институтов развития. Журнал инстит-х исследований. 2012. № 2, Т. 4. С. 32-36

3. Институциональная архитектоника и динамика экономических преобразований ; под ред. д-ра экон. наук А. А. Гриценко. Х. Форт, 2018. С. 28

4. Структурні трансформації в національній економіці: проблеми діагностики та інституційного забезпечення : монографія за ред. д.е.н., проф. А. Ф. Мельник. – Тернопіль : ТНЕУ, 2012. – С. 175.



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ГОТЕЛЬНОГО БІЗНЕСУ
29.11.2019 11:39
УПРАВЛІННЯ ТЕХНІЧНИМИ ФАКТОРАМИ ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ
29.11.2019 10:53
ПІДТРИМКА ВІТЧИЗНЯНИХ ВИРОБНИКІВ ЗАПЧАСТИН Й ДЕТАЛЕЙ ДЛЯ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ ТА СТИМУЛЮВАННЯ ЇХ РОЗВИТКУ
28.11.2019 17:56
РИНОК СИРУ В УКРАЇНІ: СТАН, ТЕНДЕНЦІЇ, ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
28.11.2019 17:45
ПРОБЛЕМИ МАЛИХ ІННОВАЦІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ
27.11.2019 16:24
ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАХИСТУ КОМЕРЦІЙНОЇ ТАЄМНИЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ
27.11.2019 15:21
АНАЛІТИЧНА ОЦІНКА РИНКУ СОКІВ В УКРАЇНІ
27.11.2019 15:08
ОЦІНКА ТУРИСТИЧНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ВІННИЧЧИНИ
27.11.2019 10:31
УПРАВЛІННЯ КРЕДИТОРСЬКОЮ ЗАБОРГОВАНІСТЬ ЯК ОДИН ІЗ МЕТОДІВ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ
26.11.2019 19:36
МОДЕЛЬ СПОЖИВЧОЇ ПОВЕДІНКИ СІМ'Ї В УМОВАХ РОСІЙСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ
26.11.2019 19:22




© 2010-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.251 сек. / Mysql: 706 (0.219 сек.)