:: ECONOMY :: ІННОВАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ :: ECONOMY :: ІННОВАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ
:: ECONOMY :: ІННОВАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ
 
   
       

Світ економічної науки. Випуск 25

Термін подання матеріалів

29 вересня 2020

До початку конференції залишилось днів 49



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Акція! 100 грн на мобільний
Календар конференцій
Наші збірники
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

ІННОВАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ

 
07.10.2010 14:49
Автор: Яремко Ірина Ігорівна, здобувач Львівського національного університету імені Івана Франка
[Економіка та підприємництво. Менеджмент підприємств та організацій]

Сформовані принципи сучасної ринкової економіки висувають вимогу до суб’єктів господарювання, які здобувають конкурентну позицію на галузевому ринку, про набуття потенційної здатності до забезпечення цих завдань. Конкурентні переваги у сучасній ринковій економіці розглядаються не тільки забезпеченістю фінансовими та виробничо-економічними ресурсами, а й здатністю господарського суб’єкта до розробки та впровадження нових технологій та  видів продукції. У сучасних публікаціях аргументовано відзначається, що  “взаємодія інноваційної діяльності з новою якістю капіталу характеризує сучасний період розвитку світової економіки ” [1, с. 186].
Сучасні економічні реалії, передусім інтеграція України до світової економіки, вимагає активізації інноваційної діяльності, оскільки “ на сьогодні єдино можливим ресурсом, адекватним ситуації, яка склалася в Україні, є ресурс новий, точніше, інноваційний ” [2, с. 51].
Інноваційний потенціал як економічна категорія не має суворо визначеного і формалізованого параметру. Саме тому в економічній теорії і прикладній економіці пропонується декілька підходів до визначення місця і величини інноваційного потенціалу у сукупному потенціалі господарського суб’єкта. З точки зору традиційного економічного чи стратегічного аналізу, інноваційний потенціал оцінюють за окремим інноваційним проектом. Реалізація результатів цього проекту у формі інноваційного потенціалу віддалена на перспективу, а тому така оцінка носить переважно умоглядний характер. Результатом будь-яких інноваційних вкладень виступають інноваційні ресурси, продуктивне використання яких забезпечує здатність організації до інноваційної діяльності.
Існуючі методики оцінювання сформованого інноваційного потенціалу, зазвичай, ґрунтується на концептуальних засадах ресурсного підходу, в рамках якого такий потенціал оцінюють за видами ресурсів, виділяючи при цьому вплив (чинники) зовнішнього середовища на рівень продуктивності сукупного потенціалу підприємства з наступним розмежуванням дії інноваційних ресурсів. Оцінка інноваційного потенціалу, яка ґрунтується на формалізованих фінансових показниках, базується на методичному підході розрахунку фінансової спроможності підприємства шляхом долучення витрат інноваційної діяльності. Зрозуміло, що таке “ арифметичне ” підсумування не може об’єктивно оцінити інноваційні можливості підприємства, тобто потенціал його економічного зростання. Завдання стійкого розвитку підприємства полягає у можливостях ефективно переводити потенціал у раціональну структуру продуктивних ресурсів відповідно змінам загальноекономічного середовища.
Виходячи з наведеного, можна зробити висновок про потребу в розвитку чи формулюванні нових теоретичних і практичних підходів до управління розвитком інноваційного потенціалу підприємства, яке повинно підкріплюватися адекватною системою інформаційно – аналітичного й оцінно - статистичного забезпечення. Найпроблемнішим аспектом у цьому контексті виступає визначення синергетичного ефекту від взаємодії інноваційних продуктів, наявних економічних ресурсів і ефективності системи менеджменту як складових сукупного потенціалу економічного зростання суб’єкта господарювання. На практиці такий сформований економічний потенціал може бути репрезентованим як синтез ресурсного і виробничого потенціалів. Складність і багатогранність економічної категорії “інноваційний потенціал ” передумовлює процедури оцінювання його складових елементів за різнорідними кількісними та якісними параметрами. Різноформатність показників та індикаторів потребує спеціальних методів зведення їх у єдину систему. Проблему системно посилює той факт, що багато показників, які характеризують інноваційний потенціал, складно виміряти, а тому переважають суб’єктивні якісні показники, введені в той чи той спосіб у систему оцінних процедур.
Аналіз існуючих підходів до оцінювання величини інноваційного потенціалу дає змогу зробити висновок про необхідність фундаментальних досліджень у напрямку формування єдиних методологічних принципів, адекватних вітчизняній економіці. У світогосподарській практиці набули достатньо широкого використання такі інструменти економічного аналізу і управлінського контролю як збалансована система показників (BSC) та споріднені з нею системи у яких окремою проекцією виділено навчання і розвиток. Їхнє пряме використання у вітчизняних умовах утруднене через недостатність інформаційно-статистичної бази, проте концептуальні засади і форматний зміст цих систем можна пропонувати за основу розробки адаптаційних систем інформаційного забезпечення процесу управління потенціалом підприємств національної економіки.


Список використаної літератури
1. Шмігельська З.К. Інноваційні ресурси економічного зростання / З.К. Шмігельська // Регіональна економіка. – 2010. - № 2. – С. 186-187.
2. Гончарова Н.П. Реконверсійна парадигма ресурсозабезпечення “нової економіки ” / Н.П. Гончарова // Актуальні проблеми економіки. – 2010. - № 8 (110). – С. 50-56.


e-mail: I.Yaremko@i.ua

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
РЕАЛІЗАЦІЯ ПОЛІТИКИ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ БУДІВЕЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ
11.10.2010 15:42
ОСНОВНІ РИЗИКИ АУТСОРСИНГУ МАРКЕТИНГОВИХ ФУНКЦІЙ
08.10.2010 13:59
СТРАТЕГІЧНА ПРИБУТКОВІСТЬ КАПІТАЛУ: ПОНЯТТЯ ТА МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ЇЇ ОЦІНКИ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ
07.10.2010 14:59
НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ СУТНОСТІ ПОНЯТТЯ ФОНДООЗБРОЄНОСТІ ВИРОБНИЦТВА
05.10.2010 19:32
ТЕХНОЛОГІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДРОЗДІЛІВ КОНКУРЕНТНОЇ РОЗВІДКИ В СИСТЕМІ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ
05.10.2010 16:33
ДО ПИТАННЯ ПРО ЧИННИКИ ВПЛИВУ НА РІВЕНЬ МАКРОКОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ УКРАЇНИ
05.10.2010 08:43
СТРАТЕГІЧНІ РЕЗЕРВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОВГОСТРОКОВОЇ ПРИБУТКОВОСТІ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ
04.10.2010 18:49
СИСТЕМНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНКИ РИНКУ МОЛОКА І ЯЛОВИЧИНИ В УКРАЇНІ
03.10.2010 16:16
ТРУДОВІ МІГРАЦІЙНІ ПОТОКИ УКРАЇНЦІВ В РОСІЮ
03.10.2010 16:12
СТРАТЕГІЧНІ ПІДХОДИ ДО НАДЗВИЧАЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ
03.10.2010 16:07




© 2010-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.189 сек. / Mysql: 706 (0.163 сек.)