Сучасний етап розвитку вищої освіти характеризується переосмисленням очікуваних результатів освітньої діяльності. Поряд із фаховими знаннями та професійними вміннями дедалі більшої значущості набувають універсальні компетентності, відомі як soft skills, які Кембріджський словник визначає як особистісні якості, що дозволяють людині ефективно та гармонійно взаємодіяти з іншими людьми [5]. Їх формування розглядається як необхідна умова успішної академічної, професійної та соціальної самореалізації здобувачів вищої освіти. Водночас проблема розвитку soft skills потребує осмислення в ширшому педагогічному контексті, зокрема у взаємозв’язку з академічною культурою здобувача.
Академічна культура визначає не лише дотримання формальних норм освітнього процесу, а й внутрішню готовність особистості діяти відповідально, автономно та доброчесно в навчально-науковому середовищі. Вона охоплює систему цінностей, етичних норм, мотиваційних установок і способів організації навчально-пізнавальної діяльності. І.Пак визначає академічну культуру студентства як «сукупність моделей поведінки, що формуються в академічному середовищі в процесі адаптації до ціннісно-нормативної складової освітнього простору, інтеріоризуються та знаходять прояв у повсякденних академічних практиках» [3, с. 10]. Це дозволяє розглядати академічну культуру як ціннісну основу формування поведінкових і комунікативних моделей здобувача вищої освіти. Академічна культура, як підкреслює О.Семеног, «проявляється в культурі розумової праці, етичній культурі, культурі академічного читання і письма, академічної комунікації, академічній інформатиці, академічному менеджменті та ін.» [4, с.22]. У цьому контексті soft skills доцільно трактувати не як допоміжний компонент підготовки, а як функціональний елемент академічної культури. Саме через soft skills відбувається практична реалізація академічних цінностей у навчальній діяльності здобувача. До ключових soft skills у межах академічної культури належать критичне мислення, академічна комунікація, відповідальність, саморефлексія, здатність до саморегуляції, етична свідомість та вміння співпрацювати.
Критичне мислення як одна з базових soft skills забезпечує здатність здобувача аналізувати інформацію, оцінювати її достовірність, формулювати аргументовану позицію та уникати поверхневого відтворення знань. У межах академічної культури критичне мислення виконує не лише інтелектуальну, а й етичну функцію, оскільки сприяє усвідомленому ставленню до джерел інформації та запобігає порушенням академічної доброчесності.
Академічна комунікація як soft skill проявляється у здатності здобувача брати участь у фаховому діалозі, презентувати результати власної діяльності, дотримуватися норм академічного мовлення та поваги до інтелектуальної власності інших. Розвинені комунікативні навички сприяють формуванню культури академічної взаємодії, що є важливим показником рівня академічної культури освітнього середовища.
Аксіологічний вимір академічної культури, за В. Кубко, ґрунтується на системі цінностей, які визначають норми та моделі поведінки учасників освітнього процесу. Дослідниця підкреслює, що «саме цінності є тим ядром академічної культури, на основі якого формуються відповідні норми й способи діяльності в освітньому середовищі» [2, с. 119]. У цьому сенсі soft skills виступають механізмом реалізації академічних цінностей у практичній діяльності здобувача вищої освіти.
Особливого значення набуває взаємозв’язок soft skills з академічною доброчесністю як складником академічної культури. М. Бойченко зазначає, що «дотримання академічних принципів є наслідком моральної цілісності особистості та її відповідальності за істину» [1, с. 100]. Відповідно, такі якості як чесність, самоконтроль, здатність до етичного вибору та рефлексії власних дій, виступають ключовими чинниками формування доброчесної академічної поведінки.
Формування soft skills здобувачів вищої освіти в контексті академічної культури потребує цілеспрямованого педагогічного супроводу. Воно має відбуватися через інтеграцію відповідних завдань у зміст навчальних дисциплін, використання активних і рефлексивних методів навчання, організацію самостійної навчально-пізнавальної діяльності. Самоорганізація, саморегуляція та рефлексія результатів навчальної діяльності сприяють внутрішньому прийняттю академічних норм і цінностей. У цьому контексті soft skills виконують не лише інструментальну функцію, а й виступають показником зрілості академічної позиції здобувача вищої освіти.
Таким чином, soft skills здобувача вищої освіти доцільно розглядати як системоутворювальний компонент академічної культури, що забезпечує її практичну реалізацію. Їх розвиток сприяє формуванню відповідальної, доброчесної та автономної особистості, здатної до ефективної участі в академічному середовищі та подальшій професійній діяльності.
Література
1. Бойченко М. І. Інституційні засади академічної доброчесності: філософська та правова концептуалізація. Філософія освіти. 2019. № 1. С. 97–114.
2. Кубко В. П. Аксіологічний вимір академічної культури. Культурологічний альманах. 2022. Вип. 4. С. 118–124.
3. Пак І. В. Академічна культура українського студентства: фактори формування та особливості прояву : дис. … канд. соціол. наук : 22.00.04 / Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна. Харків, 2019. 251 с.
4. Семеног О.М. Академічна культура дослідника: європейський та національний контексти: навчальний посібник. Суми: СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021. 216 с.
5. Cambridge Dictionary. URL: https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/soft-skills
__________________________
Науковий керівник: Бутенко Людмила Леонідівна, доктор педагогічних наук, доцент, ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter