Сучасна психологічна практика характеризується зростанням запиту на клієнтоцентровані, ресурсно орієнтовані та етично вивірені форми професійної взаємодії, серед яких коучинг посідає особливе місце. Водночас підготовка майбутніх психологів у закладах вищої освіти переважно зорієнтована на консультування та психотерапевтичні підходи, тоді як коучингові стратегії часто інтегруються фрагментарно й без належного науково-педагогічного обґрунтування. За цих умов актуалізується потреба в розробленні цілісної науково-педагогічної системи підготовки майбутніх психологів до застосування коучингових стратегій у супроводі клієнтів, що забезпечувала б узгодженість методологічних засад, змісту підготовки, організаційних умов і практичної спрямованості освітнього процесу.
Аналіз наукових підходів до визначення педагогічної системи, а саме: множинність елементів, які знаходяться у відношеннях і зв’язках один із одним і утворюють певну цілісність, єдність (В. Лозова, О. Іонова [2, с. 26]) упорядкована множина взаємопов’язаних елементів, об’єднаних єдиною метою функціонування і єдності управління, які виступають у взаємодії із середовищем як цілісне явище, дозволяє узагальнити її розуміння як упорядкованої сукупності елементів, які перебувають у взаємодії між собою та з освітнім середовищем, забезпечуючи досягнення визначеної мети та стійкість результатів педагогічного впливу. Принциповим для педагогічної системи є не лише наявність окремих компонентів, а й характер зв’язків між ними, що визначає її цілісність, керованість і розвиток.
Спираючись на вищезазначене, а також з урахуванням особливостей розроблення та ведення коучингових сесій [1; 3], науково-педагогічну систему формування готовності майбутніх психологів до застосування коучингових стратегій у супроводі клієнтів визначаємо як цілісну, структурно впорядковану й концептуально обґрунтовану спеціально організовану взаємодію учасників освітнього процесу на рівнях бакалаврату та магістратури, що забезпечує сформованість у майбутніх психологів компетентностей, необхідних для проєктування, реалізації та корекції коучингових сесій у роботі з приватними й корпоративними клієнтами з дотриманням етичних засад професійної діяльності психолога.
У межах науково-педагогічної системи виокремлено п’ять логічно взаємопов’язаних компонентів:
Концептуальний, що охоплює мету, завдання, методологічні засади та принципи формування готовності майбутніх психологів до застосування коучингових стратегій у супроводі клієнтів. Обґрунтовано мету (цілеспрямоване формування готовності майбутніх психологів до застосування коучингових стратегій у супроводі клієнтів як інтегрованого професійного утворення, що забезпечує здатність до проєктування, реалізації та корекції коучингових сесій у межах психологічної практики з дотриманням етичних засад професійної діяльності психолога) та завдання системи, а також її методологічне підґрунтя, що поєднує холістичний, системно-діяльнісний, синергетичний, партисипативний та акмеологічно-рефлексивний підходи, які забезпечують розгляд підготовки майбутніх психологів як відкритого, багаторівневого та динамічного процесу професійного становлення. Визначено й конкретизовано спеціальні принципи реалізації системи – усвідомленості та професійної відповідальності, партнерської (партисипативної) взаємодії, розвитку через діяльність і досвід, рефлексивності та зворотного зв’язку, віри в потенціал особистості, – які задають гуманістичну, клієнтоцентровану та етично вивірену логіку формування готовності майбутніх психологів до застосування коучингових стратегій у професійній практиці.
Ресурсно-середовищний, що забезпечує її суб’єктно-ресурсну та професійно-контекстну основу. Його призначення полягає у створенні цілісного освітньо-професійного середовища, яке інтегрує внутрішні ресурси закладу вищої освіти (кадровий потенціал, навчально-методичне забезпечення, освітні компоненти, навчальні та виробничі практики, супервізійні формати) з можливостями зовнішнього професійного поля, необхідного для автентичного відпрацювання коучингових стратегій.
Важливою складовою даного компонента є формування зовнішнього професійного середовища апробації та верифікації коучингових стратегій, що інтегруються у підготовку майбутніх психологів. Як змістово-методичний і практико-верифікаційний ресурс системи розглядаються розроблені та впроваджені аспірантом програми підвищення кваліфікації «Ресурсна психологія та техніки фокусованої уваги», «Бізнес-нейролінгвістичне програмування та сучасні комунікативні технології в управлінні персоналом», «Дитяча психологія», «Клінічна психологія» та ін. Зазначені програми не ототожнюються зі змістом підготовки бакалаврів і магістрів, однак виконують функцію професійного майданчика для уточнення, відбору та адаптації коучингових технік, моделей взаємодії та форматів роботи з клієнтом з урахуванням реальних запитів сфери ментального здоров’я та розвитку персоналу.
Функціонально-організаційний, який виконує функцію організації та координації освітнього процесу, забезпечуючи цілісність, узгодженість і практичну спрямованість підготовки шляхом цілеспрямованого упорядкування форм, умов і механізмів її реалізації, та створюючи передумови для реалізації змістово-діяльнісного компоненту системи.
Реалізація даного компонента здійснюється через комплекс організаційно-педагогічних умов, спрямованих на формування внутрішньої професійної залученості студентів (формування стійкої внутрішньої мотивації майбутніх психологів до застосування коучингових стратегій у професійній діяльності; створення супервізійного освітнього середовища у закладі вищої освіти; інтеграція практикоорієнтованих форм підготовки через залучення ресурсів навчально-практичного центру «Клініка психічного здоров’я»; діагностико-рефлексивний супровід підготовки майбутніх психологів; методичне узгодження діяльності викладачів і налагодження взаємодії з професійним середовищем), забезпечення автентичного професійного контексту підготовки та поєднання теоретичного навчання з практикою застосування коучингових стратегій
Змістово-діяльнісний, у межах якого ключового значення набувають оновлений зміст навчання (оновлення змісту професійно орієнтованих дисциплін, упровадження спеціально розроблених освітніх компонентів («Основи коучингових технологій у практиці фахівця», «Коучингові технології у навчанні і викладанні»), практична діяльність студентів (інтеграція коучингового підходу в практичну й позааудиторну діяльність), методи (діалогічно-дискусійні, ситуаційні, коучингові, колаборативні, тренінгові), форми та засоби формування готовності до застосування коучингових стратегій. Ключовою ідеєю цього компонента є інтегративне насичення базового курикулуму психологічної підготовки коучинговою проблематикою, без руйнування логіки освітніх програм, але з розширенням професійного поля діяльності майбутнього психолога. На бакалаврському рівні коучинг розглядається як складник базової професійної підготовки психолога, спрямований на формування уявлень про коучингову взаємодію, опанування основних моделей, інструментів і етичних засад роботи з клієнтом (навчальні дисципліни «Загальна психологія», «Психологія управління та організаційна психологія», «Теорія та практика соціально-психологічного тренінгу», «Основи психологічного консультування», «Самовдосконалення: управління кар’єрою через менторинг та коучинг»). На магістерському рівні акцент зміщується на поглиблення практичної готовності до застосування коучингових стратегій у складніших контекстах професійної діяльності – бізнес-середовищі, груповій роботі, супервізійній практиці та міждисциплінарному психологічному супроводі (навчальні дисципліни «Індивідуальні та групові методи психологічної роботи: теорія, практика та супервізія», «Психологічні технології бізнес-консультування»).
Діагностико-результативний, що забезпечує моніторинг і підсумкове оцінювання динаміки сформованості готовності майбутніх психологів до застосування коучингових стратегій, включення здобувачів у рефлексивно-корекційну роботу, а також узагальнення результатів реалізації системи на основі визначених критеріїв, показників і рівнів.
Взаємозв’язок компонентів забезпечує перехід від концептуального проєктування системи – до організаційно забезпеченої реалізації оновленого змісту підготовки та подальшого моніторингу її результативності. Таким чином, система функціонує як керований цикл: цілі й принципи → ресурси та середовище → організаційно-педагогічні умови → зміст і діяльність → діагностика та корекція.
Отже, розроблена науково-педагогічна система підготовки майбутніх психологів до застосування коучингових стратегій є цілісною та практикоорієнтованою моделлю професійної підготовки, що поєднує методологічну обґрунтованість і змістово-організаційну узгодженість. Її реалізація забезпечує формування готовності майбутніх психологів до професійного використання коучингових стратегій у різних контекстах психологічної практики з урахуванням етичних стандартів і сучасних запитів сфери ментального здоров’я.
Список літератури:
1. Вєдєніна Ю. Ю., Скакун Л. М., Різніченко Л. В., Коваленко М. П. Командний та індивідуальний коучинг як технологія стратегічного управління організацією. Економіка і організація управління. 2020. № 3(39). С. 41–54.
DOI: https://doi.org/10.31558/2307-2318.2020.3.4
2. Наукові підходи до педагогічних досліджень : колективна монографія / за заг. ред. В. І. Лозової. Харків : Вид-во Віровець А. П. «Апостроф», 2012. 348 с.
3. Нежинська О. О., Тименко В. М. Основи коучингу : навч. посіб. Київ ; Харків : ТОВ «ДІСА ПЛЮС», 2017. 220 с.
URL: https://lib.iitta.gov.ua (дата звернення: 20.11.2024).
____________________________
Науковий керівник: Волкова Н.П., доктор педагогічних наук, професор, Університет імені Альфреда Нобеля
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter