Виробничий потенціал бізнес-структури має інтегрований характер і включає наступні складові: фінансову, техніко-технологічну, матеріально-сировинну, трудову та інформаційну. Від його якості і рівня забезпеченості ним бізнес-структур, залежать масштаби та результативність діяльності суб'єктів господарювання. Поняття «виробничий потенціал» вперше було запропоновано Анчишкіним А. І., який стверджував, що виробничий потенціал являє собою набір ресурсів, які приймають в процесі виробництва форму факторів виробництва. Донець Ю. Ю. висунув думку, що виробничий потенціал та виробнича потужність є синонімами. Ільчук С. О. стверджував, що виробничий потенціал – складна, організована, динамічна система, яка формується з множин елементів, що перебувають у взаємозв’язку та взаємодії і виконують різні функції в процесі виготовлення продукції необхідної кількості та якості в терміни, визначені ринком. Должанський І. З. визначив виробничий потенціал «як той обсяг робіт у одиницях виміру витрат праці (нормо-годин), що може бути виконаний протягом деякого періоду часу основними виробничими працівниками на базі наявних виробничих фондів й оптимальній організації праці й виробництва» [1-2]. Систематизуючи усе вищесказане, можемо зробити висновок, що виробничий потенціал є не лише показником, який показує схильність бізнес-структури до отримання максимально можливого результату у виробництві, але й являє собою сукупністю ресурсів, які взаємодіють з внутрішнім і зовнішнім середовищем бізнес-структури.
Розглянемо структурний склад та сутність кожної із складових виробничого потенціалу бізнес-структури. Техніко-технологічна складова відображає можливість та здатність бізнес-структури на повну використовувати свої основні засоби (споруди, техніку, обладнання та інше) для виготовлення продукції. Сюди також можна віднести спроможність бізнес-структури удосконалювати свою технічну базу, тобто удосконалення технології виготовлення та заміна існуючого обладнання більш новим та ефективним. Також вона безпосередньо відповідає за виробництво продукції, а саме за послідовність, порядок технологічних процесів виробництва, правові аспекти та нормативність виготовленої продукції в певній галузі, регіоні, країні.
Фінансова складова являє собою результат досягнутих фінансових результатів, які є дзеркалом ефективності бізнес-структури у вигляді показників, що характеризується ліквідністю, обіговістю та рентабельністю фінансових показників.
Матеріально-ресурсна складова включає в себе сукупність оборотних та необоротних активів, які призначенні для виробничого процесу.
Трудова складова визначається чисельністю працівників, занятих як безпосередньо виробництвом та реалізацією товарів, так і тих, що заняті управлінською та організаційною роботою. Вона залежить від кваліфікаційної структури, розподілу занятих по галузям та підгалузям та ін.
Проведений аналіз показав, що виробничий потенціал бізнес-структури є сукупністю ресурсів, які взаємодіють з внутрішнім і зовнішнім середовищем бізнес-структури з метою досягнення поставлених цілей. Також виробничий потенціал характеризується єдністю усіх елементів структури, що забезпечують безпричинне виробництво та готовність виконувати усі необхідні функції в процесі реалізації продукції, задоволення усіх потреб споживачів та отримання максимально можливого прибутку.
Список використаних джерел:
1. Ільчук В. Кластеризація у формуванні виробничого потенціалу підприємств реального сектору економіки / В. Ільчук, І. Хоменко // Проблеми і перспективи економіки та управління. – 2016. – № 4. – С. 7-15.
2. Дяченко К. С. Методичні підходи до оцінювання виробничого потенціалу бізнес-структури. Theoretical Foundations in Economics and Management: collective : monograph / Mostova A., – etc. – Іnternational Science Group. – Boston : Primedia eLaunch, 2022. Р. 143-150.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter