У сучасних умовах розвитку на економічне життя суспільства впливає чимало зовнішніх та внутрішніх факторів, загроз навколишнього середовища, наслідком яких є значні втрати та збитки, погіршення економічного стану організацій та підприємств або припинення їх роботи, банкрутство, що безперечно впливає на стан національної та світової економіки. Вторгнення Росії в Україну, яке почалося 24 лютого 2022 року, породило масштабний військовий конфлікт, що спровокував сповільнення світового економічного розвитку.
Насамперед це мало прояв у санкціях усього цивілізованого світу проти Росії: вихід з ринку міжнародних брендів та компаній, відключення банків від системи SWIFT, скорочення споживання російського газу та нафти тощо. Цей військовий конфлікт неабияк вплинув і на світову економіку: значне скорочення міжнародної торгівлі в Україні та Росії через відсутність транспортних сполучень; інфляція – через зростання цін на нафтопродукти та газ, значні інвестиції у військовий комплекс. Різка стагнація світової економіки, яка ще й підкріплена наслідками затяжної пандемії Covid-19: припинення діяльності підприємств, стрімкий спад попиту на товари та послуги, руйнування ланцюгів постачання товарів. Наслідками цієї кризи стала інфляція в США на рівні 8,3%, що є рекордною з 1981 року, та у Європі - 8,1%, також небачена за останні десятки років [1].
В результаті пандемії та війни в Україні у національній та світовій економіці були спровоковані декілька криз одночасно: енергетична, загроза голоду, ризик стагфляції, виробнича криза тощо [2].
Енергетична криза спровокована нестабільним постачанням російських енергоносіїв, стрімким ростом цін на них. Це зростання цін буде закладене у подорожчання товарів та послуг, що призведе до зниження попиту та є ризиком для підприємств. З іншого боку, сьогоднішня енергетична криза є поштовхом для пошуків альтернативних видів енергопостачання. Наприклад, Німеччина планує прискорити перехід до «зеленої енергетики» та збільшити частку відновлювальних джерел енергії у структурі виробництва електричної енергії.
Значне зростання населення планети вже підвищило попит на їжу, але його темпи значно перевищують темпи зростання пропозиції. Російськими військовими заблоковані всі українські порти, що унеможливлює експорт нашої продукції, зокрема світ позбавили одного з провідних постачальників зерна, що може спровокувати голод у багатьох країнах світу. Через недоотримані кошти від експорту продукції українські фермери можуть засіяти від 30% до 60% менше запланованих обсягів пшениці, ячменя та озимих. Спричинити погіршення ситуації може ціна пшениці на світовому та українському ринках. Наприклад, якщо для світу ціна тони пшениці зростає, то для українців через надлишок продукції в країні знижується [3]. Можлива посуха на території Європейського Союзу та обмеження продажу українцями добрив можуть спровокувати ріст світових цін на продукти.
Стагфляція – це такий депресивний стан економіки, за якого зростають ціни, але кількість робочих місць та рівень заробітної плати зменшуються, різко зростає інфляція. Тобто такий собі симбіоз стагнації та інфляції, наслідком якого може бути затяжна криза. Безробіття призводить до зменшення купівельної спроможності споживачів, продавці, намагаючись компенсувати збитки, піднімають ціни, скорочують робочі місця, що ще більше впливає на кризові явища. Одним з ключових факторів цього явища є вимушений «відплив» робочої сили. Через війну в Україні значна кількість кваліфікованих працівників була змушена виїхати до інших країн у пошуку безпечного місця проживання. Європейський банк реконструкцій та розвитку, провівши дослідження, надав інформацію, що понад 30% виробничих організацій України припинили діяльність, а військові дії торкнулися територій, де виробляється понад 60% ВВП держави. Наразі існує невідповідність між попитом та пропозицією на ринку праці. Ризик стагфляції є не лише для України, а і для світової економіки. Загалом, через війну в Україні, експерти прогнозують зниження росту світової економіки на 1,3%, а спад в національній економіці поки що прорахувати неможливо [3]. Окрім відновлення економіки та забезпечення її нормального розвитку, значна частина державного бюджету використовується для відбудови України (ремонт доріг, зруйнованих об’єктів інфраструктури багатьох міст тощо).
Сьогодні світові економічні показники є рекордно низькими, тобто економіка знаходиться у стані кризи. Однак, після спаду економічної діяльності наступає розвиток і першим кроком до його початку має стати припинення військових дій в центрі Європи.
Список використаних джерел:
1. Quel impact économique de la guerre en Ukraine ? [Електронний ресурс] – Режим доступу: https: //www.institutmontaigne.org/blog/quel-impact-economique-de-la-guerre-en-ukraine
2. Голод, інфляція, стагнація. Куди котиться світова економіка та як на це впливає війна в Україні? [Електронний ресурс] – Режим доступу: https: //www.epravda.com.ua/publications/2022/06/1/687610/index.amp
3. СОТ: Війна в Україні знизить ріст світової економіки на 1,3 відсотка. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://amp.dw.com/uk/sot-viina-v-ukraini-znyzyt-rist-svitovoi-ekonomiky-na-13-vidsotka/a-61443859
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter