:: ECONOMY :: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД УПРАВЛІННЯ БАНКРУТСТВОМ СТРАХОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ :: ECONOMY :: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД УПРАВЛІННЯ БАНКРУТСТВОМ СТРАХОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
:: ECONOMY :: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД УПРАВЛІННЯ БАНКРУТСТВОМ СТРАХОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
 
   
       

Світ економічної науки. Випуск 25

Термін подання матеріалів

29 вересня 2020

До початку конференції залишилось днів 56



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Акція! 100 грн на мобільний
Календар конференцій
Наші збірники
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД УПРАВЛІННЯ БАНКРУТСТВОМ СТРАХОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

 
20.12.2019 22:08
Автор: Гришай Євген Олегович, студент 2 курсу, групи УФЕБ-18зм, Донбаська державна машинобудівна академія
[Секція 5. Банківська справа. Фінанси, грошовий обіг та кредит;]

Банкрутство страхової організації - значне розбалансування економічного потенціалу страхової організації з відповідною неможливістю фінансового забезпечення своєї діяльності і неліквідною структурою балансу. 

Банкрутство страхової організації - визнана арбітражним судом нездатність страховика-боржника відновити свою платоспроможність і задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Дослідження платоспроможності та ймовірності банкрутства страхових організацій становить інтерес для всіх учасників економічного процесу. 

Зарубіжний досвід показує, що передбачити банкрутство можна за 1,5-2 роки до появи його очевидних ознак. У процесі аналізу вибирається певна система показників, вивчивши значення яких, підприємство буде віднесене до того чи іншого класу і з великою часткою ймовірності передбачити його майбутній фінансовий стан. У теорії та практиці в більшості випадків розрізняють однобічний та багатофакторний дискримінантний аналіз [1].

Задля здійснення порівняльного аналізу варто детальніше зупинитися на економіко-математичних моделях передбачення фінансових загроз, а саме: двофакторній моделі діагностики банкрутства; моделі оцінювання ймовірності банкрутства на основі Z-критерію Е. Альтмана; прогнозна модель Р. Таффлера; прогнозній моделі Р. Ліса для оцінювання фінансового стану; моделі прогнозування потенційного банкрутства Спрінгейта; модель Creditmen; модель прогнозування загрози банкрутства R; універсальна дискримінантна функція.

Проблеми використання зарубіжних дискримінантних моделей Україні ускладнюється наступними чинниками [2]:

критерій Z побудований в основному в минулих десятиріччях; за останні роки в усьому світі змінилася економічна ситуація і тому, абсолютно неочевидно, що повторення аналізу на більш пізніх даних могло би залишити структурний склад моделей без змін;

моделі побудовані за даними іноземних компаній, але разом з тим, будь-яка країна має свою специфіку;

існують розбіжності щодо врахування вагомості окремих показників у моделях;

на формування деяких показників значно впливає інфляція;

балансова вартість окремих активів не відповідає їх ринковій ціні;

існують інші об’єктивні причини, котрі визначають необхідність коригування коефіцієнтів значимості показників, що наведені у моделях, а також врахування ряду інших показників оцінки кризового розвитку підприємства;

Незважаючи на названі недоліки, дані моделі мають досить високу ймовірність оцінювання і є дієвими на практиці. Задля порівняння дискримінантні моделі можна використовувати при здійсненні підтвердження результатів як окремо, так і в сукупності, лише з урахуванням певної корекцієї. Найбільш помітна залежність між моделями в динаміці, у зв’язку з тим, що одномоментний аналіз може і не дати вірних результатів. За результатами проведеного адаптивного аналізу можна стверджувати, що вітчизняним підприємствам для аналізу фінансового стану, а також прогнозування банкрутства найбільш доцільно використовувати саме модель Таффлера. Показники за даною моделлю показують більш сталий та плавний характер, а разом з тим, порогове число не завищене для нашої кон’юнктури вітчизняного ринку. Також високів результати отримано за універсальною дискримінантною моделлю та моделлю Спрингейта, що засвідчує можливість їх використання для аналізу вітчизняних підприємств.

Діагностика банкрутства страхової компанії та визначення ймовірності його настання можна визначити використовуючи Рекомендації, розроблені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Оскільки використання зарубіжних моделей не дають однозначного результату, використаємо наступну вузькоспеціалізовану модель [3].

Відповідно до Рекомендацій використовують тести раннього попередження – це система порівняння фактичних фінансових показників діяльності страховика з визначеними Національною комісією показниками, їх узагальнення та оцінка ризиків діяльності страховика. Тести раннього попередження використовуються для визначення рівня фінансової надійності страхових компаній, який розраховується за даними річної фінансової звітності.

Отже, зважаючи на вищенаведене, слід зробити висновок, що серед зарубіжних економіко-математичних моделей передбачення фінансових загроз, доцільно використовувати модель Таффлера, модель Спрингейта та дискримінантну модель, показники яких наводять більш сталий та плавний характер. Використання Рекомендацій, розроблених Національною комісією, дає змогу визначити рівень фінансової надійності страхових компаній.

Список використаних джерел:

1. Квасовський О., Островська Г. Аналіз практики використання зарубіжних методик (моделей) прогнозування ймовірності банкрутства підприємств. Галицький економічний вісник. 2011. №2(31). С. 99-111.

2. Налукова Н., Гузела М. Інтегральні моделі оцінки ймовірності банкрутства страховика у сучасних умовах. Світ фінансів. 2017. №4 (53). С.99-110

3. Павловська О., Кривенцова А. Оцінювання фінансової стійкості страхових компаній – зарубіжний досвід для України. Європейські перспективи. 2016. № 2. C. 138-147.



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
РОЗВИТОК БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ В УКРАЇНІ
24.12.2019 15:57
ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ВИКОРИСТАННЯ ПЛАТІЖНИХ КАРТОК
21.12.2019 13:20
ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМСТВ ЗАЛІЗНИЧНОЇ ГАЛУЗІ
19.12.2019 20:53
ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ, ЯК ОБ’ЄКТ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
19.12.2019 20:10
ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ НЕБАНКІВСЬКИХ ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ НА ФІНАНСОВОМУ РИНКУ УКРАЇНИ
19.12.2019 10:35
БЮДЖЕТНА БЕЗПЕКА УКРАЇНИ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ОСНОВНІ ЗАГРОЗИ
19.12.2019 09:39
СУТНІСТЬ ТА ЗАВДАННЯ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ
18.12.2019 11:39
ФОРМУВАННЯ ІНДИКАТОРІВ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА
17.12.2019 18:06
АНАЛІЗ МЕТОДІВ ПЕРЕСТРАХОВИХ ОПЕРАЦІЙ
14.12.2019 13:55




© 2010-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.415 сек. / Mysql: 706 (0.369 сек.)