На сучасному етапі розвитку суб’єктів господарювання актуальним є питання управління процесом прибутковості на вітчизняних підприємствах, перед якими стоїть ключове завдання – отримання позитивних результатів діяльності. Тому прибуток виступає одним з основних показників результатів діяльності підприємства, який спонукає підприємство до нововведень та визначає можливості фінансування науково-технічного і соціального розвитку в подальшому.
Під прибутком слід розуміти частину чистого доходу, який отримує підприємство після реалізації продукції, як винагороду за вкладений капітал і ризик підприємницької діяльності. Таким чином, основна ціль управління прибутковістю підприємства полягає у необхідності пошуку найбільш результативних шляхів формування та розподілу прибутку, які забезпечать сталий розвиток та підвищення ефективності діяльності підприємства.
У структурі механізму управління прибутком І.О. Бланк виділяє такі елементи як: ринковий механізм регулювання, формування й використання прибутку та державне нормативно-правове регулювання питань формування й розподілу прибутку підприємства, внутрішній механізм регулювання окремих аспектів формування, розподілу й використання прибутку підприємства, система конкретних методів і прийомів здійснення управління прибутком [1].
Процес формування прибутку вiдбувається під впливом факторiв внутрішнього та зовнішнього середовища. Внутрішніми є фактори, якi залежать від діяльностi підприємства: діючий менеджмент на підприємстві, стан та ефективність використання ресурсів підприємства, собівартість продукції, рівень доходів i витрат, ефективність цінової, маркетингової та асортиментної політики. Зовнішніми є фактори, якi не залежать від діяльностi підприємства: рівень економічного розвитку галузі, діюча система оподаткування, рівень імпорту та експорту, політика держави по формуванню доходів, динаміка ВВП, відсутність індексації доходів населення залежно від темпів інфляції.
Враховуючи вплив зовнішнього та внутрішнього середовища, можна визначити наступну систему управління прибутком підприємства: формування прибутку, яке включає: управління та оптимізацію доходів і витрат, здійснюється шляхом аналізу, планування та прогнозування операційної, інвестиційної і фінансової діяльності; розподіл прибутку на фонди накопичення та споживання і податки – реалізується шляхом впровадження політики технічного та соціального розвитку, страхування від ризиків та дивідендної політики; використання прибутку – у процесі споживання та використання на розширене відтворення.
Для підвищення рівня прибутковості, на підприємстві необхідно проводити заходи виключно в наступному порядку: 1. організаційні (удосконалення виробничої структури, удосконалення організаційної структури управління, диверсифікація виробництва, реструктуризація виробництва тощо); 2. технічні (оновлення техніко-технологічної бази, переозброєння виробництва, вдосконалення виробів, що виробляється); 3. економічні важелі та стимули (удосконалення тарифної системи, форми і системи оплати праці, прискорення обігу оборотних коштів тощо). Зміна порядку проведення заходів може призвести до мінімізації ефекту підвищення рівня прибутковості
Отже, велике значення в забезпеченні прибутковості має механізм управління прибутковістю, в межах якого здійснюється аналіз і діагностування зовнішнього та внутрішнього середовища, а також розробка стратегії підприємства, яка б покращила результати його діяльності.
Список використаних джерел:
1. Бланк А.І. Управління прибутком підприємства / А.І. Бланк. – К.: Фінанси й статистика, 2005. – 456 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter