:: ECONOMY :: ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МЕХАНІЗМУ КОНКУРЕНЦІЇ НА ПРОДОВОЛЬЧОМУ РИНКУ :: ECONOMY :: ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МЕХАНІЗМУ КОНКУРЕНЦІЇ НА ПРОДОВОЛЬЧОМУ РИНКУ
:: ECONOMY :: ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МЕХАНІЗМУ КОНКУРЕНЦІЇ НА ПРОДОВОЛЬЧОМУ РИНКУ
 
   
       

Світ економічної науки. Випуск 14

Термін подання матеріалів

30 травня 2019

До початку конференції залишилось днів 5



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Акція! 100 грн на мобільний
Календар конференцій
Наші збірники
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МЕХАНІЗМУ КОНКУРЕНЦІЇ НА ПРОДОВОЛЬЧОМУ РИНКУ

 
06.04.2015 15:43
Автор: Орел Володимир Миколайович, кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки та менеджменту, Миколаївська філія ПВНЗ «Європейський університет»
[Секція 1. Економіка та підприємництво;]

У цей час актуальними є нові концепції екосистем бізнесу, які трактують конкурентну боротьбу не як змагання, як спільну роботу для досягнення поставлених цілей. Співіснування неідеальної конкурентної боротьбі та підйом полягає не у ціновій конкурентній боротьбі. Це може стати каталізатором до короткотермінової віддачі. 

Порівняльна оцінка різних теоретичних концепцій дозволяє виявити відмітні риси формування середовища на різних кроках формування українського продовольчого ринку і його продуктових сегментів. Це дозволяє по-новому осмислити парадокси монопольної влади, ключові конкурентоспроможні чинники, зв'язок зовнішніх моментів (попиту, муніципального втручання, структурних даних ринку) і внутрішнього адаптаційного потенціалу товаровиробників. 

Дослідження відмітних рис формування конкурентоспроможного середовища на продовольчому ринку враховує тест цих рис, як ланку охорони (однаковий або ж нерівний) усіх форм приналежності; висоту вхідних і початкових бар'єрів ринку; імовірність незалежного переміщення капіталів; доступність кредитних ресурсів; основи оподатковування для всіх форм господарювання. 

Створення однакових критеріїв конкурентної боротьби збільшує можливість свіжих стратегічних рішень, на базі яких підприємство домінує на ринку. Пріоритетною функцією вважається підтримка державою малого підприємництва через створення механізмів захисту прав власності. 

Конкурентне середовище залежне від значення вхідних і початкових бар'єрів на галузевий ринок. Мова йде не лише тільки про бар'єри входу у виробництво, але й про бар'єри входу в торговельну мережу. Саме даний вид бар'єрів має для фірм харчової індустрії актуальне значення. 

У харчовій індустрії не розвинена система банкрутства, важкими й різноплановими є умови, які описують функцію банкрутства як вихід з ринку. Це заважає ринковій селекції компаній за показником прибутковості. 

Законодавство про банкрутство використовується не як інструмент ринкової селекції, а як успішний механізм установлення контролювання над підприємством. Формальна відсутність вигоди є підсумком викривлення економічної звітності підприємств. Перешкодою для конкурентної боротьби виступає регіоналізація товарних і економічних ринків. 

Сформовані інституційні ліміти визначили фіксований характер витрат і нетрадиційну для розвиненої ринкової економіки структуру витрат великих промислових підприємств. Зокрема, у їх валових витратах занадто високу частку становлять фіксовані витрати, представлені витратами на утримання зайвого устаткування, виробничих приміщень[1]. 

Економія на витратах, пов'язаних з утримуванням зайвої робочої сили, має можливість забезпечити прийнятну прибутковість більшої частини переробних фірм. На рівень конкурентної боротьби дуже впливає своєрідна структура ринку, на які працюють посередницькі організації. 

Аналіз ситуації в продовольчій сфері й конкурентній боротьбі в ній вважається початковим пунктом при оцінці конкурентних позицій і переваг окремих компаній, обґрунтуванні їх конкурентних стратегій. Важливу роль отут відіграє тест конкурентності ринку, для якого вживається ряд характеристик. 

На базі індексів Херфіндаля-Хіршмана (HHI) може бути проведене кількісне порівняння рівня конкурентності на окремих товарних ринках України. Аналіз продемонстрував, що ця ознака властива на сировинних ринках менше, ніж на ринках переробленої продукції[2]. 

Якісний і кількісний аналіз впливу значення конкурентної боротьби на різних продуктових ринках на прибутковість його учасників продемонстрував, що особливістю сучасного моменту становлення конкурентного середовища є відсутність взаємозв'язку між рівнем зосередження й прибутковістю області. 

Значення показника конкурентної боротьби харчового ринку дуже різняться у часі. Приведена оцінка конкурентного середовища за допомогою індексів  (табл. 1). 




Таблиця  1

Показники  рівня концентрації продовольчого ринку в Україні,%








Пов'язаним з лібералізацією зовнішньоекономічної торгівлі в Україні є вагомий вплив імпорту на вітчизняний ринок, який загострює положення товаровиробників пов'язане з невисокою конкурентоспроможністю їх продукції. Це має місце бути у цінової конкурентної боротьби вітчизняної та імпортної продукції. У харчовій індустрії більш гостро виявляє себе українська конкурентна боротьба, впливаючи на фінансовий підйом галузі. 


 Небагато поступається їй конкуренція з товарами із близького зарубіжжя. Девальвація гривні призвела до підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції на внутрішньому ринку, що, у свою чергу, вплинуло на зниження імпорту. Однак імпортні потреби України досить обширні - від продуктів харчування до високотехнологічного устаткування. Для цього є всі об'єктивні передумови: практично незасвоєний внутрішній ринок, великі матеріальні й сировинні ресурси, простоюючи потужності вітчизняної промисловості. 


Можливості грошового регулювання конкурентної боротьби поєднані з надійним зміцненням гривні в середньостроковій перспективі. У довгостроковому проекті політика "слабкої" гривні цікава, як правило, сировинним галузям. Завданням довгострокової макроекономічної політики, здатної втримати макроекономічну рівновагу, є стримування активного й стійкого підйому економіки й плавне справжнє закріплення гривні[3]. 


Для пошуку інтенсивності становлення конкурентоспроможного середовища на продуктових ринках виходячи із причин попиту, стратегічної поведінки окремих товаровиробників (рівень витрат, вкладення) імпорту, цін суперників побудована багатофакторна модель по часових рядах пропозиції харчової індустрії України за 2000-2012 року. На її базі виявлена спрямованість становлення ринку продовольчих продуктів. 


Щоб вистояти в конкуренції, фірми застосовують концентрацію грошей, утворюють стратегічні альянси, створюють інтегровані об’єднання у формі галузевих союзів і асоціацій, або ж входять у холдинги. 


На розвиток конкурентного середовища на продовольчому ринку, крім іншого, значно впливає ринок тіньової економіки. Її вплив суперечливий: з одного боку, держава не одержує ніяких вигід від діяльності "сірих" і "чорних" фірм, з іншого, - вона пом'якшує потрясіння, викликані кризовими явищами. 


Економіка значною мірою, пристосовується до виживання, а не для максимізації вигоди підприємств. При регулюванні й лімітуванні тіньової економіки важливого значення має оцінка її масштабів і глибини. У прогресивній практиці немає багатоцільових способів для оцінки розміру тіньової економіки. Кожен спосіб ґрунтується на конкретних здогадах, які, до того ж, приводять до розбіжностей в оцінках, крім того розбіжності є дуже великими. 





Список використаних джерел:


1. Рыбалко В. П. Свиноводство Украины: состояние и стратегия развития / В. П. Рыбалко // Свиноферма. – 2006. – № 7. – С. 30–33.


2. Оляднічук Н. В. Основні напрями підвищення рівня інтенсифікації свинарства / Н. В. Оляднічук // Економіка АПК. – 2008. – № 6. – С.4- 10.


3. Месель-Веселяк В.Я. Підвищення конкурентоспроможності м'ясного підкомплексу України / В.Я. Месель-Веселяк // Мясной Бизнес. – 2008. – №1 – С. 35-38.





допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
ЕФЕКТИВНІСТЬ УПРАВЛІНСЬКОГО МОНІТОРИНГУ МУНІЦИПАЛЬНОГО УТВОРЕННЯ
25.04.2015 16:05
ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМ І МЕХАНІЗМІВ УПРАВЛІННЯ ПРИРОДООХОРОННИМИ ПРОЕКТАМИ В УКРАЇНІ
23.04.2015 15:43
ШЛЯХИ ТА НАПРЯМИ ІНВЕСТУВАННЯ В ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ
23.04.2015 15:34
ВПЛИВ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА НА ЕКОНОМІЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
23.04.2015 13:01
ОСОБЛИВОСТІ ТА ВІДМІННОСТІ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ
21.04.2015 13:26
ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ
17.04.2015 13:13
ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МІЖРЕГІОНАЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНИХ СИСТЕМ
06.04.2015 15:47




© 2010-2019 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.130 сек. / Mysql: 583 (0.095 сек.)