|
|
|
МЕТОДИКА АНАЛІЗУ ПАСИВУ БАЛАНСУ
| |
| 19.04.2011 10:32 |
|
Автор: Тимощук Світлана Ігорівна, студентка Вінницького національного аграрного університету; Томчук Віктор Васильович, асистент Вінницького національного аграрного університету
|
|
[Облік, аналіз і аудит] |
Пасив – це та частина балансу, на основі якої утворюються активи підприємства і забезпечується належна його робота. Аналіз пасиву балансу передбачає дослідження всіх його складових, пошук резервів збільшення капіталу та поліпшення структури. Діяльність кожного сільськогосподарського підприємства в сучасних умовах господарювання не може бути стабільною та врівноваженою без наявності відповідного обсягу капіталу та співвідношення різних джерел залучення коштів.
Структура капіталу впливає на фінансовий стан підприємства, а саме на його рентабельність, платоспроможність та ліквідність. Проаналізувавши стан підприємства можна виявити зміни, які відбулися за період та зменшити вірогідність погіршення результатів діяльності.
Питання аналізу пасиву балансу підприємства розглядалося у працях Мниха Є.В., Черепа А.В., Тарасенка Н.В., Пилипенко А.І. та інших.
Дослідження показали, що багато вчених вважають, що велику роль відіграє співвідношення власного та позикового капіталу. За нормою передбачається частка власних коштів в загальній сумі капіталу підприємства – 50%. Звичайно цей варіант дозволить суб’єктам господарювання забезпечити безперебійну роботу. Але на практиці все далеко від ідеалу. Більшість підприємств, а особливо сільськогосподарських товаровиробників, мають значну частку залучених ресурсів, які перевищують встановлений нормативний відсоток. Тарасенко Н.В. відзначає, що „використання залучених коштів, зазвичай, більша ніж ефективність використання власного капіталу.” Вона пояснює це підвищенням відповідальності суб’єктів господарювання перед кредиторами та залученням короткострокових кредитів для покриття тимчасових потреб в оборотних коштах.
Це свідчить про необхідність регулярного аналізу капіталу для розробки ефективних фінансових стратегій.
Власне, аналіз пасиву балансу умовно можна розділити на такі етапи:
1.аналіз складу та структури власного капіталу;
2.аналіз складу та структури довгострокових зобов’язань;
3.аналіз складу та структури поточних зобов’язань;
4.оцінка ефективності використання капіталу підприємства.
Аналіз проводять на базі певного періоду, який, зазвичай, становить 3-5 років.
Перші три етапи полягають у складанні аналітичних таблиць за даними балансу по відповідних статтях, звіту про власний капітал. Аналізують структури відповідних розділів пасиву, їх відсоткове співвідношення, величину, вартість усіх джерел капіталу, зміни, що відбулися протягом досліджуваного терміну, роблять висновки.
Четвертий етап передбачає розрахунок показників, які визначають джерела утворення та ефективність використання власних та залучених коштів. При цьому використовують як дані раніше згадуваних бухгалтерських документів, так і звіт про фінансові результати, звіт про рух коштів, оборотно – сальдова відомість, головна книга. Розраховані значення порівнюють з їх нормативними показниками і також складають відповідні висновки.
Ефективність використання капіталу характеризується розміром одержаного прибутку в процесі здійснення операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, а отже і тісно пов’язана з категорією витрат.
При оцінці показників ефективності використання власного капіталу розраховують різноманітні коефіцієнти, які допомагають визначити фінансову стійкість підприємства, яка залежить від обсягу власних, довгострокових та короткострокових позикових джерел коштів, ступінь ризику.
Для аналізу пасиву балансу використовують основні групи коефіцієнтів: фінансової стійкості, ділової активності, рентабельності. Дослідимо перелік основних показників та спосіб їх розрахунку на рис. 1.
Значення вищезгаданих коефіцієнтів відображає обсяг приросту капіталу, його вплив на діяльність підприємства.
Досліджуваний вид аналізу повинен забезпечити можливість виявлення додаткових джерел залучення коштів, більш ефективних та дешевих, шляхів збільшення обсягу прибутку, за допомогою якого поліпшується структура та ефективність використання пасиву балансу, методів збільшення оборотності та рівня рентабельності власного капіталу.
Якщо правильно сформувати економічну політику роботи підприємства у сфері раціонального використання утворених пасивів та залучення додаткових коштів, то буде можливість впливати на такі показники як собівартість продукції, об’єм виробництва, продуктивність праці, а відповідно на обсяги реалізації, прибуток та рентабельність підприємства.
Таким чином, регулярність аналізу пасивів дозволить зменшити вплив негативних чинників при нестабільній економіці та забезпечити його нормальну роботу.
Список використаної літератури:
1. Плаксієнко В.Я. Теоретичні основи формування власного капіталу сільськогосподарських підприємств / В.Я. Плаксієнко // Агросвіт. – №4. – 2010. – С. 4-7
2. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз: Навчальний посібник. Львів, Магнолія Плюс, 2006. – 344 с.
3. Котенюк, Г. М.Визначення фінансового стану підприємства / Г. М. Котенюк // Формування ринкових відносин в Україні. - 2010. - № 10. - C. 137-141.
e-mail: 14svetik1991@rambler.ru
e-mail: viktor_tomchuk@ukr.net
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter