Серед хвороб органів дихальної системи у всьому світі найбільш розповсюдженими є хронічні обструктивні та алергічні захворювання, зокрема, бронхіальна астма (БА). Сучасна концепція оцінки астми передбачає врахування не лише контролю та ризику майбутніх несприятливих подій, а й коморбідних станів та психологічних факторів [1]. Дослідження якості життя (ЯЖ) сьогодні є важливим аспектом у всіх галузях медицини. БА в поєднанні з вегето-судинними, психомоторними порушеннями є синтропічною коморбідною патологією, патогенетичний негативний вплив якої впливає на ЯЖ [2].
Метою дослідження було проаналізувати показники фізичного та психічного компонента ЯЖ жінок хворих на БА. У дослідження було включено 63 жінок з БА, які знаходилися на стаціонарному та амбулаторному лікуванні на базі Тернопільської центральної районної лікарні у 2025 році та 20 практично здорових жінок. Середній вік жінок становив 37,21 ± 2,36 роки. До І групи увійшли 29 пацієнтки (n=29) з персистуючою астмою легкого ступеня, до ІІ групи 22 пацієнток (n=22) з персистуючою астмою середнього ступеня та до ІІІ групи 12 пацієнтки (n=12) з персистуючою астмою важкого ступеня. Усі респонденти були проінформовані про мету дослідження і дали згоду на свою участь у ньому. Статистичний аналіз даних здійснено з використанням програмного забезпечення STATISTICA 7.0. У ході проведеного дослідження була використана україномовна версія опитувальника SF-36 (Неаlth Status Survey) для оцінки ЯЖ.
Порівняльний аналіз ЯЖ засвідчив, що у всіх жінок з БА показники були нижчими, від показників групи контролю, де переважали середній та високий рівень ЯЖ. Детальний аналіз компонентів ЯЖ показав, що сумарний показник SF-36 був нижчий у жінок ІІІ групи з важким персистуючим перебігом БА в порівнянні з контрольною групою жінок та І групою жінок із легким персистуючим перебігом БА. Спостерігалося статистично значиме (p<0,05) зниження показників як за PСS та MCS компонентами здоров'я у жінок з БА в порівнянні з контрольною групою жінок, в яких переважало зниження ЯЖ за MCS. Достовірної різниці між показниками ЯЖ у жінок І та ІІ груп не спостерігалося (р˃0,05).
Вихідна кількість балів у досліджуваних групах за розділом «фізичне функціонування» була зниженою в порівнянні з контрольною групою жінок ((76,21 ± 2,39) балів). Обстежені нами жінки І та ІІ груп до початку лікування мали помірну фізичну активність, яка склала (66,12 ± 3,19) балів та (63,18 ± 2,46) балів відповідно, жінки ІІІ групи відмічали знижену фізичну актив¬ність (58,13 ± 2,97) балів (р<0,05). Низькі показники за цією шкалою свідчать про те, що фізична активність жінок значно обмежується станом їх здоров’я під час загострення БА.
Вихідна кількість балів за субшкалою (RP) «роль фізичних проблем в обмеженні життєдіяльності» була найнижчою в ІІІ групі ((61,26 ± 3,04) балів) порівняно з контрольною групою жінок ((81,38 ± 2,54) балів), (р<0,05). Показники RP були незначно знижені в І та ІІ групах ((62,42 ± 3,67) балів та (63,75 ± 2,19) балів, р˃0,05), що свідчить про те, що повсякденна діяльність не значно обмежена фізичним станом жінок.
Біль не є характерною ознакою БА, проте у пацієнток контрольної та основних груп спостерігалась не висока вираженість больових відчуттів: (89,16 ± 2,41) балів у контрольній групі та (88,16 ± 3,47), (89,26 ± 2,43), (83,51 ± 3,16) балів відповідно у І-ІІІ групах (р˃0,05).
Оцінка за розділом «життєздатність» – відчуття повних сил і енергії відмітили лише 7,4 % жінок контрольної групи та 2,8 % жінок з БА. Навпаки, знесиленими і втомленими себе відмічали більшість обстежених жінок.
Відзначався середній рівень соціального функціонування (SF) у обстежених жінок контрольної групи ((77,13 ± 2,04) балів) та відповідно у І-ІІІ групах жінок з БА ((57,18 ± 5,15); (56,29 ± 3,49); (51,84 ± 3,48) балів), (р<0,05). Низькі бали свідчать про обмеження соціальних контактів у зв’язку з погіршенням фізичного та емоційного стану із загостренням БА.
У жінок ІІІ групи вихідні показники за шкалою (RE) «роль емоційних проблем в обмеженні життєдіяльності» були статистично достовірно знижені ((49,12 ± 3,94) балів) порівняно з вихідними даними в групі контролю ((69,35 ± 3,22) балів), р<0,001. Мало місце середня емоційна здатність займатися професійною роботою (RE) у I групі ((59,35 ± 4,29) балів) та у IІ групі (58,76 ± 3,62) балів, р<0,05.
У жінок ІІІ групи оцінки психічного здоров'я (MH) ((53,29 ± 2,54) балів) були нижчими порівняно з контрольною групою ((72,86 ± 1,17) балів) та І і ІІ групами ((69,38 ± 3,11); (63,08 ± 2,94) балів), р<0,05. Відмінності обумовлені вираженістю психоемоційного синдрому в жінок ІІ та ІІІ груп, проявлявся підвищеною емоційною чутливістю і плаксивістю (43 %), зниженням настрою (27 %), проявами тривоги (14 %), відчуттям страху (9 %) та епізодами депресії (4 %).
Найсуттєвіші відмінності показників здоров’я спостерігали у жінок ІІІ групи, показники ЯЖ були статистично значимо нижчі порівняно з показниками контрольної групи та І-ІІ груп. Часті загострення, недостатній контроль астми сприяють посиленню симптомів та погіршенню ЯЖ у пацієнток хворих на БА.
Список літератури:
1. Cazzola M, Rogliani P, Ora J, Calzetta L, Matera MG. Asthma and comorbidities: recent advances. Pol Arch Intern Med. 2022 Apr 28;132(4):16250.
3. Kuder MM, Clark M, Cooley C, Prieto-Centurion V, Danley A, Riley I, Siddiqi A, Weller K, Kitsiou S, Nyenhuis SM. A Systematic Review of the Effect of Physical Activity on Asthma Outcomes. J Allergy Clin Immunol Pract. 2021 Sep;9(9):3407-3421.e8
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter