Згідно до даних Global cancer observation (GLOBOCAN) та International Agency for Research on Cancer (IARC) з 19,3 мільйонів зареєстрованих нових випадків раку на рік 1,9 мільйона (10%) становить колоректальний рак (КРР). Загальна онкологічна смертність сягає приблизно 10,0 мільйонів випадків на рік, з яких 940 000 (9,4%) становить КРР [1]. Найпоширенішими факторами ризику розвитку первинного колоректального раку на сьогодення вважають високий індекс маси тіла (ІМТ), споживання значної кількості червоного м'яса, куріння, низьку фізичну активність та недостатнє споживання в їжу харчових волокон. Під час дослідження з виявлення генетичних маркерів розвитку КРР виявили генетичні варіації, що асоціювалися з низьким ризиком його розвитку при регулярному вживанні АСК та інших НПЗП. Вважають, що протективний ефект АСК зменшується у групі хворих на колоректальну аденому з мікросателітною нестабільністю тільки на тлі метиляторного фенотипу, характерного для літніх хворих, та частіше це стосується жінок [2].
Порушення метаболізму заліза також задіяні в патогенезі КРР за рахунок погіршення функції імунної системи та зміни мікрооточення пухлини, що може сприяти розвитку раку [3]. В свою чергу анемічний синдром та синдром дефіциту заліза у пацієнтів з КРР асоціюються з несприятливими короткостроковими хірургічними результатами, підвищеною частотою переливання еритроцитів та погіршенням довгострокових онкологічних результатів у прооперованих пацієнтів [4].
Етіологія анемічного синдрому у хворих на КРР є багатофакторною. ЗДА: абсолютна, функціональна або комбінована – є найпоширенішим типом у даної категорії пацієнтів. Абсолютний дефіцит заліза виникає внаслідок хронічної крововтрати зі шлунково-кишкового тракту, тоді як функціональний дефіцит заліза є наслідком запалення, пов’язаного зі злоякісним новоутворенням та/або підвищеною секрецією гепсидину [5].
За даними численних досліджень [5] анемічний синдром є найбільш розповсюдженим поза кишковим проявом КРР, та зустрічається у 30 – 75% пацієнтів при різних дослідах, при цьому передопераційна анемія спостерігається приблизно у 20% пацієнтів з раком товстої та прямої кишки. У післяопераційному періоді частота анемії зростає до 66%, головним чином через внутрішньо операційну крововтрату. З іншого погляду поширеність КРР за результатами колоноскопічного дослідження при обстеженні пацієнтів із залізодефіцитною анемією (ЗДА) за результатами систематичного огляду та метааналізу 39 досліджень (9807 пацієнтів із ЗДА) складає біля 8% [6].
Показано, що передопераційна анемія негативно впливає на клінічний результат пацієнта та є незалежним фактором ризику, пов'язаним з вищим ризиком післяопераційних ускладнень, тривалішим перебуванням у лікарні та підвищеною 30-денною захворюваністю та смертністю [5].
За даними ретроспективного дослідження [Bachar A.] більш 50% пацієнтів віком ≥ 75 років, у яких був діагностований КРР, мали ознаки анемії принаймні за 1 рік до встановлення діагнозу раку. Крім того, ЗДА була другою найпоширенішою причиною (18,8%), що призводила до діагностики КРР, після таких клінічних симптомів, як біль у животі, ректальна кровотеча та зміни випорожнення кишечника. Щодо метаболізму заліза, показано, що низький рівень феритину був виявлений у 5% пацієнтів більше ніж за 1 рік до встановлення діагнозу.
Прояви анемічного синдрому також залежать від локалізації пухлини: рак правої (проксимальної) товстої кишки більш поширений серед пацієнтів старшого віку (40,4% проти 35,9%, p < 0,001), тоді як рак прямої кишки частіше зустрічається у молодшій віковій групі (40,8% проти 31,0%, p = 0,011) [7]. Рак правої половини товстої кишки переважно проявляється прихованою крововтратою та ЗДА через поверхневі виразки запущених пухлин, які часто повільно кровоточать і рідше викликають видиму кровотечу порівняно з лівими пухлинами.
Таким чином, передопераційна діагностика та лікування анемії, а також профілактика післяопераційного погіршення стану на сьогодення є наріжним каменем лікування анемічного пацієнта [8] . Важливим питанням є розуміння лікарями, особливо первинної ланки, важливості розпізнавання патологічних лабораторних результатів, таких як анемія, особливо у групі пацієнтів похилого віку з метою збільшення ефективності раннього виявлення КРР.
Література
1. Todurov I., Plehutsa O., Perekhrestenko O. et all. Implementation of enhanced recovery after surgery (ERAS) in patients with colorectal cancer and concomitant metabolic syndrome. Клінічна та профілактична медицина 2023; 5(27): 25-33. https://doi.org/10.31612/2616-4868.5.2023.04.
2. Бугерук В. В., Волошина О. Б., Ковальчук Л. І., Балашова І. В., Найдьонова О. В. «Можливості застосування ацетилсаліцилової кислоти та інших нестероїдних протизапальних препаратів для зменшення онкологічного ризику (огляд літератури)». Запорожский медицинский журнал 2021; 23(3): 436-446. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2021.3.209851.
3. Yousefi MH, Masoudi A, Saberi Rounkian M. et all.) An overview of the current evidences on the role of iron in colorectal cancer: a review. Front. Oncol. 2025; 15:1499094. https://doi.org/10.3389/fonc.2025.1499094.
4. Plouga M., Qvistc N., Jacobsenb B. et all. The impact of iron deficiency on patients under evaluation for colorectal cancer, a prospective cross-sectional study. Scandinavian Journal of Gastroenterology 2024; 5(9): 1055-1061. https://doi.org/10.1080/00365521.2024.2373117.
5. Charalias L., Papaconstantinou I., Gklavas A. et all. Iron Deficiency Anemia in Colorectal Cancer Patients: Is Preoperative Intravenous Iron Infusion Indicated? A Narrative Review of the Literature. Cancer Diagnosis &Prognosis 2023; 3: 163-168. https://doi.org/ 10.21873/cdp.10196.
6. De Silva, R., Thomas, J.P., Murali, N.; Senathirajah, L. et all. The prevalence of nonmalignant gastrointestinal disease in patients with iron deficiency anemia: A systematic review and meta-analysis. Eur. J. Gastroenterol. Hepatol. 2026, 38(7):823-835. https://doi.org/10.1097/MEG.0000000000003160.
7. Bachar A., Levi Z., Boltin D. et all. Anemia-related red flags as distinctive early indicators for colorectal cancer diagnosis in older adults. J. Clin. Med. 2026, 15(11), 4039. https://doi.org/10.3390/jcm15114039.
8. Shander A., Corwin H.L., Jens Meier J., et al. Recommendations from the International Consensus Conference on Anemia Management in Surgical Patients (ICCAMS). Ann Surg 2023; 277:581–590. doi: 10.1097/SLA.00000000000057.
|