Хірургічне лікування панкреонекрозу відкритими методами супроводжується високою частотою ускладнень і летальністю [1-3].
Альтернативний метод – Percutaneous Catheter Drainage (PCD) під контролем комп'ютерної томографії запропонував P.C. Freeny [4].
Мета дослідження – оцінити ефективність та безпечність методу черезшкірного дренування рідинних скупчень при гострому панкреонекрозі.
Робота виконана на базі КНП «МКЛ №31» ХМР. Проаналізовані результати PCD у 11 пацієнтів із гострим некротичним панкреатитом (ОНП), ускладненим гострими некротичними скупченнями – acute necrotic collection (ANC), які були діагностовані за допомогою УЗД та КТ на третьому тижні захворювання. Вік пацієнтів становив від 34 до 63 років; чоловіків – 9, жінок – 2. Супутня патологія мала місце у всіх пацієнтів: захворювання серцево-судинної системи – 6, захворювання системи органів дихання – 1, цукровий діабет – 2, алкогольна жирова хвороба печінки – 10.
У 2 пацієнтів некроз локалізувався тільки в голівці підшлункової залози, а у 6 – було уражено тільки тіло, у 3 – ураження було комбінованим.
PCD здійснювалося після КТ під УЗ-контролем двопросвітними трубками діаметром 26-32 Fr. Дренажі намагалися розташувати в одній площині з формуванням трикутника з вершиною, спрямованої в порожнину сальникової сумки, а бічні сторони, по можливості, охоплювали скупчення рідини. При поєднаному некротичному ураженні кількох відділів підшлункової залози вершина трикутника прямувала до тіла підшлункової залози.
Наступного дня починали промивання порожнин через двопросвітні дренажі водними розчинами антисептиків до появи візуально чистих вод кожні 6 год. Промивання дренажів має бути досить частим – у разі болюсного методу не менше 4 разів на добу. Ефективніше безперервне проточне промивання з активною аспірацією.
Через кожні 5-7 діб для профілактики закупорки дренажів секвестрами робили їх програмовану заміну під рентгенологічним контролем з контрастуванням.
Для оцінки динаміки перебігу гнійно-некротичного процесу при програмованих замінах дренажів проводили огляд порожнини з використанням фіброскопа. При нормалізації клініко-лабораторних показників, очищення гнійно-некротичної порожнини за даними через ендоскопію, а також позитивній динаміці результатів УЗД і КТ здійснювали заміну дренажів з поступовим зменшенням їх діаметра. Усього було виконано 59 дренувань. Усім хворим проводили стандартну терапію, передбачену вітчизняними протоколами.
PCD був використаний як остаточний метод лікування у 7 хворих. У 4 пацієнтів, на тлі негативної динаміки клініко-лабораторних показників, для видалення секвестрів додатково використовувалась лапароскопічна некросеквестректомія через свищові ходи, що сформувалися після дренування.
Найбільш частим ускладненням була обтурація дренажів, що вимагало їх заміни. Незначна кровотеча зі свищового ходу, була зупинена консервативними заходами, мала місце в 3 випадках.
У одного пацієнта виникла необхідність додаткової чресфістульної некросеквестректомії. Ще в одному випадку була потрібна відкрита лапаротомія внаслідок неефективності PCD. Померли 2 пацієнти.
Висновки:
1. Метод PCD є малоінвазивним та досить ефективним у лікуванні гострих рідинних скупчень у пацієнтів з інфікованим панкреонекрозом.
2. Техніка виконання PCD досить безпечна і потребує обладнання, яке сьогодні є у більшості лікувальних закладів України.
3. Метод PCD може бути остаточним у лікуванні гострих рідинних скупчень у пацієнтів з інфікованим панкреонекрозом.
4. У разі неефективності методу PCD не виникає жодних труднощів для переходу до інших методів хірургічного лікування пацієнтів з інфікованим панкреонекрозом.
Список літератури:
1. Gomatos IP, Halloran CM, Ghaneh P, Raraty MG, Polydoros F, Ev- ans JC, Smart HL, Yagati-Satchidanand R, Garry JM, Whelan PA, Hughes FE, Sutton R, Neoptolemos JP. Outcomes From Minimal Access Retroperitoneal and Open Pancreatic Necrosectomy in 394 Patients With Necrotizing Pancreatitis. Annals of Surgery. 2016;263(5):992-1001. https://doi.org/10.1097/SLA.0000000000001407
2. van Brunschot S, Hollemans RA, Bakker OJ, Besselink MG, Bar- on TH, Beger HG, Boermeester MA, Bollen TL, Bruno MJ, Cart- er R, French JJ, Coelho D, Dahl B, Dijkgraaf MG, Doctor N, Fa- genholz PJ, Farkas G, Castillo CFD, Fockens P, Freeman ML, Gard- ner TB, Goor HV, Gooszen HG, Hannink G, Lochan R, McKay CJ, Neoptolemos JP, Oláh A, Parks RW, Peev MP, Raraty M, Rau B, Rösch T, Rovers M, Seifert H, Siriwardena AK, Horvath KD, van Sant- voort HC. Minimally invasive and endoscopic versus open necrosectomy for necrotising pancreatitis: a pooled analysis of individual data for 1980 patients. Gut. 2018;67(4):697-706. https://doi.org/10.1136/gutjnl-2016-313341
3. Raraty MG, Halloran CM, Dodd S, Ghaneh P, Connor S, Evans J, Sutton R, Neoptolemos JP. Minimal access retroperitoneal pancreatic necrosectomy: improvement in morbidity and mortality with a less in- vasive approach. Annals of Surgery. 2010;251(5):787-793. https://doi.org/10.1097/SLA.0b013e3181d96c53
4. Freeny PC, Hauptmann E, Althaus SJ, Traverso LW, Sinanan M. Per- cutaneous CT-guided catheter drainage of infected acute necrotizing pancreatitis: techniques and results. American Journal of Roentgenolo- gy. 1998;170(4):969-975. https://doi.org/10.2214/ajr.170.4.9530046
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter