Оцінка митних ризиків у зовнішньо-економічних операціях базується на ідентифікації ризиків, їх аналізі та оцінці. Ключові підходи включають використання систем управління ризиками на різних рівнях (стратегічному, тактичному, оперативному) для визначення форм і обсягів митного контролю, а також аналіз ресурсів та очікуваних результатів.
У зовнішньоекономічних операціях оцінка митних ризиків є систематичним процесом виявлення, аналізу та мінімізації ймовірності та наслідків порушень митного законодавства. У цьому процесі застосовуються різноманітні підходи, які можна класифікувати як кількісні, якісні та комбіновані.
За своїм внутрішнім змістом якісні підходи ґрунтуються на експертному досвіді та логічних методах, які не передбачають застосування складних математичних розрахунків. До їх числа відносяться: метод експертних оцінок, метод «сценаріїв», метод контрольних списків (чек-листів). Кожен із них має складну внутрішню суть, свою специфіку та особливості застосування [1]. Тому пропонуємо розкрити їх внутрішній зміст більш ґрунтовно.
Так метод експертних оцінок полягає в залученні фахівців, які мають значний досвід у митній справі, для оцінки потенційних ризиків. Його перевагами є висока ефективність у виявленні неочевидних загроз, які важко виявити за допомогою формалізованих алгоритмів, а негативна сторона заключається в суб'єктивності оцінок та високого рівня прямої залежності від кваліфікації експертів.
В свою чергу метод «сценаріїв» полягає у розробленні можливих сценаріїв розвитку зовнішньоекономічної операції для виявлення потенційних ризиків на кожному етапі. До його переваг можна віднести те, що за його допомогою можна виявити взаємозв'язки між різними ризиками та оцінити можливі наслідки їх реалізації. В свою чергу його вагомими недоліками є великий часовий ресурс необхідний для застосування та складність у прогнозуванні всіх можливих сценаріїв.
Останній з групи якісних підходів – метод контрольних списків (чек-листів) являє собою використання заздалегідь підготовлених переліків типових ризиків для оцінки конкретної операції. До його переваг належать простота у використанні, швидкість аналізу. В той же час його негативні сторони полягають у нездатності виявити нові або нетипові ризики.
Що стосується кількісних підходів, які використовуються при оцінці митних ризиків у зовнішньоекономічних операціях то вони передбачають використання математичних і статистичних методів для об'єктивної оцінки рівня ризику. До їх числа відносять такі методи як статичний, метод імітаційного моделювання та метод китичних значень [2]. Як і у передній методологічний групі, кожен з має свою складну внутрішню суть, переваги та недоліки. Проаналізуємо їх біль детально.
Так статистичний метод являє собою використання статистичних даних про минулі порушення та виявлені ризики для прогнозування майбутніх подій. До його сильних сторін відносяться об'єктивність, точність, здатність виявляти закономірності та тенденції. Недоліками цього методу є те, що він вимагає наявності великого обсягу достовірних статистичних даних, не завжди враховує унікальні аспекти нової операції.
На рахунок методу імітаційного моделювання то його суть полягає у створенні математичних моделей, що імітують процес здійснення зовнішньоекономічної операції, для оцінки впливу різних ризикових факторів. До переваг цього методу варто віднести, що він дозволяє аналізувати складні взаємозв'язки та оцінювати наслідки реалізації ризиків за різних умов. В той час слабкими сторонами є висока складність моделювання, значні обчислювальні ресурси.
Останній метод з групи кількісних підходів – метод критичних значень полягає у визначенні критичних значень показників, перевищення яких свідчить про наявність підвищеного ризику. Його перевагами є чіткість і простота критеріїв оцінки, а недоліками – складність визначення адекватних критичних значень для всіх видів ризиків.
Як показує практика використання якісних чи кількісних підходів поодинці нині є неефективним і тому пропонується використовувати комбіновані підходи для оцінки ризиків досліджуваної сфери. До їх числа відносять: матричний метод, систему управління ризиками митних органів, застосування машинного навчання та штучного інтелекту. Пропонуємо зосередитись на кожному з них більш детально.
Так матричний метод полягає в проведення оцінки ризиків за двома основними параметрами: імовірність настання та можливі наслідки. Результати заносяться до матриці, що дозволяє візуалізувати ризики та визначити пріоритетні напрямки для мінімізації. Його перевагами є наочність, можливість порівняння різних ризиків. До недоліків цього методу варто віднести складність визначення точних значень імовірності та наслідків [3].
В свою чергу система управління ризиками митних органів поєднує різні методи оцінки ризиків, включно з аналізом даних, автоматизованим профілюванням, використанням розвідувальної інформації та пост-митним аудитом. Її основними перевагами є те що вона дозволяє митним органам зосередити контроль на найбільш ризикованих операціях, тим самим прискорюючи оформлення для сумлінних суб'єктів. Серед недоліків відзначим те, що її впровадження і використання вимагає значних інвестицій у технології та навчання персоналу.
Останній метод – метод застосування машинного навчання та штучного інтелекту полягає у використанні алгоритмів машинного навчання для автоматичного аналізу великих масивів даних (декларацій, маніфестів) з метою виявлення нетипових операцій та прогнозування ризиків. Його перевагами є висока швидкість та точність аналізу, здатність виявляти складні патерни та приховані загрози. В той ще час, серед недоліків варто відзначити необхідність великих обсягів якісних даних для навчання моделей, ризик «чорного ящика» (складність пояснення рішень, прийнятих ШІ).
Як бачим, нині існує широкий спектр підходів до визначення і оцінки митних ризиків у зовнішньоекономічних, а вибір кожного з них для практичного застосування залежить від ресурсів суб’єкта використання та поставленої при здійсненні аналізу задачі.
Список літератури:
1. Болдовська К. П. Особливості та складові облікового забезпечення міжнародних операцій суб’єктів господарювання. Економіка та суспільство. 2022. Вип. 35. URL: https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/1100 (дата звернення: 27.10.2025).
2. Воскресенська Т. І., Вінярський Б. І. Формування обліково-аналітичного забезпечення зовнішньоекономічної діяльності підприємств в розрізі її видів. Економіка та суспільство. 2024. Вип. 59. URL: https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/3532 (дата звернення: 27.10.2025).
3. Гурський, Ю.Я. Економічне оцінювання інструментів економічного захисту підприємств в умовах міжнародної діяльності. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: «Проблеми економіки та управління», Вип. 8, № 1, с. 11-21. DOI: https://doi.org/10.23939/semi2024.01.011 (дата звернення: 27.10.2025).
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter