Хірургічне втручання в колоректальній ділянці, не дивлячись на вдосконалення операційної техніки, впровадження новітніх схем лікування та профілактики, характеризується високим ризиком розвитку післяопераційних ускладнень. Це пояснюється тим, що товста кишка містить велику кількість патогенної й умовно-патогенної мікрофлори отже, операції, пов’язані з розтином просвіту останньої є небезпечними з точки зору виникнення ускладнень, найбільш поширеним з яких є інфекція області хірургічного втручання (ІОХВ) [1,2]. В свою чергу розвиток такого типу ускладнень, як правило, асоційований з ризиком необхідності повторного хірургічного втручання, більш важким перебігом захворювання, збільшенням строків перебування пацієнта в стаціонарі, та підвищенням показників захворюваності та смертності [1,3].
Численними дослідженнями показано, що на розвиток колоректального раку впливають такі фактори, як вік пацієнта, тютюнопаління, незбалансована дієта, запальні захворювання кишківника в анамнезі та генетична схильність. [4]. Таким чином, зрозуміло, що хворі, які підлягають операційному втручанню, в більшості випадків мають обтяжений анамнез, та наявність різноманітної коморбідної патології, яка ускладнює перебіг основного захворювання.
Частота розвитку ІОХВ коливається в різних країнах, залежно від United Nations’ Human Development Index (HDI). За результатами проспективного міжнародного мультіцентрового дослідження [5] доведено, що у країнах з високим HDI ІОХВ реєструється в 9,4%, відповідно з середнім – в 14%, з низьким – в 23,2% випадків. Найбільший ризик розвитку ІОХВ спостерігається саме в абдомінальній хірургії: у країнах з високим HDI в 17,8%, з середнім – в 31,4%, з низьким – в 39,8% випадків [6].
Фактори ризику розвитку ІОХВ в абдомінальній хірургії поділяються на фактори, пов’язані з пацієнтом, хірургічним втручанням та навколишнім середовищем [4]. Модель коригування ризику розвитку даних ускладнень включає оцінку віку пацієнта, статі, тютюнопаління, індексу маси тіла (ІМТ), наявності цукрового діабету, балу Американського товариства анестезіологів (ASA) та онкологічні захворювання іншої локалізації в анамнезі [7].
Метааналіз ретроспективних досліджень, щодо впливу факторів ризику, пов’язаних з пацієнтом на розвиток ІОХВ [8] продемонстрував, що вік пацієнта <65 років є протективним фактором розвитку поверхневої ІОХВ (odds ratio [OR]: 0.378; 95% confidence interval [CI]: 0.218–0.657), та органної ІОХВ (P = 0.044), тоді як передопераційна анемія (OR: 4.591; 95% CI: 2.567– 8.211) та неоад’ювантна хіміотерапія (OR: 2.398; 95% CI: 1.094–5.256) є обтяжувальними факторами розвитку поверхневої ІОХВ.
Питання асоціації між статтю пацієнта та ризиком післяопераційної ІОХВ відрізняється в дослідженнях, однак в заключеннях більшості вважається чоловіча стать більш небезпечною (OR: 1.09; 95% CI: 1.03–1.15) [3].
Метааналіз досліджень щодо ролі цукрового діабету (ЦД) як фактору ризику ІОХВ продемонстрував позитивну асоціацію між наявністю ЦД та частотою розвитку післяопераційних ускладнень, при цьому поза залежності від типу ЦД (OR: 1,27; 95% CI: 1.16– 1.39). Тим не менш, основна увага в доказах та клінічній практиці зосереджена на ЦД2, оскільки він частіше зустрічається в загальній популяції та у пацієнтів на колоректальний рак [4].
Важливим фактором ризику розвитку ІОХВ вважають ожиріння (ІМТ>30кг/м3). Так, за даними Qiao Y. et al, у пацієнтів з ожирінням спостерігався значно вищий рівень ускладнень (OR: 1,87; 95% CI: 1.62– 2,15) та вищий рівень смертності (OR: 1,58; 95% CI: 1.07– 2,32) ніж у пацієнтів з нормальною вагою тіла, однак не було виявлено суттєвої різниці в строках післяопераційного перебування в лікарні [9]. Підвищений ризик розвитку інфекційних ускладнень у пацієнтів з ожирінням пов'язаний з кількома патогенетичними механізмами, а саме зниженим кровообігом кисню в рані, браком синтезу колагену, недостатньою концентрацією антибіотиків в рані, зниженням імунної відповіді.
Загальний фізичний стан пацієнта також є важливим чинником, який впливає на розвиток післяопераційних ускладнень. У пацієнтів з ASA IV(класифікація American Society of Anesthesiologists) реєструють високий ризик розвитку ІОХВ (OR: 1,69; 95% CI: 1.34– 2,13) [4].
Зв'язок між анемією та розвитком ІОХВ був доведений в численних дослідженнях в різних частинах світу [1,8,10]. Так, в порівняльному проспективному дослідженні [10] було показано, що 30-75% (в залежності від країни) пацієнтів, які підлягали колоректальному хірургічному втручанню мали ознаки передопераційної залізодефіцитної анемії. Причиною дефіциту заліза у даної групи пацієнтів, як правило, є основне захворювання, тривалість хронічного процесу, проблеми з травленням та нестача поживних речовин загалом. Периопераційна анемія є фактором ризику підвищення частоти трансфузійної терапії, що в свою чергу асоціюється з високим ризиком розвитку ІОХВ (OR: 3,27; 95% CI: 2.05– 5,20).
Згідно до гайдлайну Амеріканської асоціації колоректальної хірурргії (ASCRS, 2024) тютюнопаління є важливим фактором ризику розвитку ІОХВ, який підлягає модифікації. За результатами 140 когортних досліджень у курців спостерігалася значно вища частота розвитку ІОХВ порівняно з пацієнтами, які ніколи не палили (OR: 1.79; 95% CI: 1.54–2.04). Також було показано, що відмова від паління знижує частоту виникнення даного ускладнення: після 4 тижнів спостереження у пацієнтів, які припинили палити частота виникнення ІОХВ була вірогідно нижче ніж у курців (5.6% vs 33%; p < 0.05) [1].
Таким чином, зрозуміло що з метою попередження розвитку такого ускладнення колоректальної хірургії як ІОХВ необхідна координація роботи спеціалістів терапевтичного та хірургічного профілів, щодо можливої модифікації факторів ризику розвитку інфекційних ускладнень, пов’язаних з наявністю у пацієнта певної коморбідної патології, яка є обтяжувальним фактором перебігу післяопераційного періоду.
Література
1. Shogan B., Vogel J., Davis B. et al. The American Society of Colon and Rectal Surgeons Clinical Practice Guidelines for Preventing Surgical Site Infection. Diseases of the Colon & Rectum 2024; 67:1368-1382. htpps://doi.org/ 10.1097/DCR.0000000000003450.
2. Бойко В.В., Лихман В.М., Шевченко А.Н. та ін. Профілактика парезів кишечнику після операцій на товстій кишці. Міжнародний медичний журнал 2018; 1(93):43-46. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/160899.
3. Zwicky S.N., Gloor S., Tschan F.et al. Impact of gender on surgical site infections in abdominal surgery: A multi-center study. BJS 2022; 109(3): 17–21. htpps://doi.org/ 10.1093/bjs/znac181.002.
4. Calu V., Piriianu C., Miron A., Grigorean V.T. Surgical site infections in colorectal cancer surgeries: a systematic review and meta-analysis of the impact of surgical approach and associated risk factors. Life 2024; 14(7): 850. https://doi.org/10.3390/life14070850.
5. Global Surg Collaborative. Surgical site infection after gastrointestinal surgery in high-income, middle-income, and low-income countries: a prospective, international, multicenter cohort study. Lancet Infect Dis 2018; 18(5):516-525. htpps://doi.org/ 10.1016/S1473-3099(18)30101-4.
6. Fiore M., Corrente A., Di Franko S et al. Antimicrobial approach of abdominal post-surgical infections. World J Gastrointest Surg. 2023; 15(12): 2674-2692. htpps://doi.org/10.4240/wjgs.v15.i12.2674.
7. Caroff D.A., Wang R., Zhang Z. et al. The Limited utility of ranking hospitals based on their colon surgery infection rates. Clin Infect Dis 2021; 72(1):90-98. htpps://doi.org/ 10.1093/cid/ciaa012.
8. Lei, P.R.; Liao, J.W.; Ruan, Y.; Yang, X.F.; Hu, K.P.; Liu, J.P.; Chen, T.F. Risk factors analysis for surgical site infection following elective colorectal resection: A retrospective regression analysis. Chin. Med. J. 2020; 133(5):571–576. htpps://doi.org/ 10.1097/CM9.0000000000000670.
9. Qiao Y., Zhang T., Tianliang Bai T., Peng X., Lin H., Zhang A. Effect of Body Mass Index on Surgical Site Wound Infection, Mortality, and Postoperative Hospital Stay in Subjects Undergoing Possibly Curative Surgery for Colorectal Cancer: A Meta-Analysis. International Wound Journal 2023; 20(4):164-172. htpps://doi.org/ 10.1111/iwj.13860.
10. Zulfiqar M.U., Ghani U.F., Mallhi A.A. Effects of iron deficiency anemia in surgical site infection. Pak Armed Forces Med J 2021; 71 (3): 749-52. htpps://doi.org/ 10.51253/pafmj.v71i3.3829.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter