:: ECONOMY :: ТРАНСФОРМАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ КАТЕГОРІЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА :: ECONOMY :: ТРАНСФОРМАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ КАТЕГОРІЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
:: ECONOMY :: ТРАНСФОРМАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ КАТЕГОРІЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
 
   
       

Світ економічної науки. Випуск 30

Термін подання матеріалів

28 квітня 2021

До початку конференції залишилось днів 9



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Акція! 100 грн на мобільний
Календар конференцій
Наші збірники
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

ТРАНСФОРМАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ КАТЕГОРІЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

 
15.05.2010 16:21
Автор: Бабій Володимир Валерійович, студент Вінницького торговельно-економічного інституту КНТЕУ
[Економіка та підприємництво. Менеджмент підприємств та організацій]
Обґрунтування торговельних відносин, їх систематизація, врегулювання, визначення конкурентних переваг є предметом дослідження багатьох вчених-економістів. При цьому, конкурентоспроможність підприємства обґрунтовується як основний елемент розвитку товарно-грошових відносин, що є рушійною силою становлення ринкового механізму державотворення суспільства.
Перші спроби визначення механізмів існування торгівлі та товарно-грошових відносин, вплив конкуренції частково відображено в економічній думці Стародавнього сходу («Артхамастру» (між ІV та ІІІ ст. до. н. е.)), античного світу (Ксенофонт «Домострой»; Платон «Держава»; Аристотель «Політика», «Нікомахову етику»).
Дослідження періоду середньовіччя стосовно конкурентоспроможності підприємства детальніше обґрунтовували проблеми обміну, ціни, торгового прибутку як основних складових конкуренції - Ібн-Хальдуна, Ніколя Орет, Фома Аквінський, Карл Великий. Зокрема, у трактаті Фоми Аквінського «Сума теології».
Суттєві кроки щодо осмислення конкуренції в капіталістичній ринковій економіці зробили меркантилісти. Основні їх представники Т. Мен («Багатство Англії у зовнішній торгівлі, або баланс нашої зовнішньої торгівлі як принцип нашого багатства» (1664 р.)), А. Монкретьєн («Трактат по політичній економії» (1615 р.)) зробили перші спроби в пізнанні законів руху і внутрішнього механізму ринкової економіки, першими поставили завдання «раціонального господарювання» як найважливішої проблеми економічної науки.
Узагальнення теорії конкуренції, визначення її ключової ролі для функціонування ринкової економіки було здійснено класиками політичної економіки А. Смітом, Д. Рікардом, Дж. Міллем, які обґрунтували споживчу і мінова цінність товарів теорією вартості.
Вагомий внесок у вивчення конкурентоспроможності підприємства належить К. Марксу, який у праці «Капітал» визначав механізм вирівнювання норми прибутку підприємства під впливом конкуренції та на теоретичному прикладі показав, що в результаті міжгалузевої конкуренції відбувається переливання капіталів до галузі, яка гарантує найбільший прибуток [1].
Продовжуючи ідеї класичної школи А. Маршалл, будучи засновником неокласичного напрямку досліджував економічну діяльність з позиції ідеальної моделі господарювання, що можлива була за рахунок досконалої конкуренції. У роботі «Принципи політичної економії» (1890 р.) центральне місце займає проблема вільного ціноутворення.
Розвиток економіки на межі ХХ ст. змінив економічні погляди вчених-економістів на зміст конкурентоспроможності підприємства. Теоретичні підходи не в змозі обґрунтувати розвиток конкурентного середовища підприємства, формування нових моделей дії механізму конкурентоспроможності. Основними представниками цього періоду були Е. Чемберлін «Теорія монополістичної конкуренції і реорієнтація теорії вартості» (1933 р.), Дж. Робінсон «Економічна теорія недосконалої конкуренції» (1933 р.), Й. Шумпетер «Теорія економічного розвитку» (1912 р.).
Нові тенденції розвитку економічних відносин потребували перегляду ряду теоретичних поглядів щодо конкурентоспроможності підприємства. Найбільш значними в 90-ті роки XX ст. були дослідження професора Гарвардської школи бізнесу М. Портера, який розробив теорію конкурентних переваг. На його думку, конкурентоспроможність підприємства – це поняття відносне, те саме підприємство в рамках регіональної групи може бути визнане конкурентоспроможним, а в рамках світового ринку – ні.
М. Портер вважає, що конкурентна перевага підприємства є концентрованим проявом переваг над конкурентами в певних галузях функціонування, які можна виміряти економічними показниками, такі як: прибуток, рентабельність, рівень витрат, обсяг продажу, ринкова частка, кількість покупців. При цьому, конкурентні переваги не слід ототожнювати з потенційними можливостями підприємства в конкурентному середовищі [2].
Разом з тим, такий підхід передбачає оцінку наявних конкурентних переваг, сформованих іншими суб’єктами господарювання та не відображає завдань розвитку власної конкурентоспроможності.
Початок ХХІ ст. відзначено значним розвитком досліджень конкурентоспроможності підприємства, зокрема формуванням теорії інтелектуального лідерства, основоположники якої Г. Хамел і К. К. Прахалад у працях «Революція в бізнесі» (2001 р.), «Конкуруючи за майбутнє. Створення ринків завтрашнього дня» (2002 р.) розробили стратегічний підхід до розуміння майбутнього конкурентного ринкового середовища. Обґрунтованою є думка «... успіхи і невдачі, викликані конкуренцією, рівно як і матеріальні ресурси, що є на сьогодні, і положення лідера мало що значать, якщо немає орієнтації на майбутнє, яке починається сьогодні. Підприємство, що розраховує на довготривалий успіх, необхідно перш за все стати інтелектуальним лідером, задумати свій ринок, якого ще немає, і почати створювати його [3]». Даний підхід відображає стратегічні завдання формування конкурентоспроможності з врахуванням досвіду функціонування та конкурентного статусу в звітному періоді.

Список використаної літератури:
1. Должанський І. З. Конкурентоспроможність підприємства: навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 384 с.
2. Шевченко Л. С. Конкурентное управление: учеб. пособ. / Л. С. Шевченко. – Харьков: Эспада, 2004. – 520 с.
3. http://www.library.if.ua.

e-mail: tarasovaii@mail.ru
допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
УПРАВЛІННЯ ГРОШОВИМИ ПОТОКАМИ В УМОВАХ КРИЗИ
22.04.2010 19:58
НЕОБХІДНІСТЬ ІНВЕСТУВАННЯ В ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ
22.04.2010 19:44
ПЕРВИННИЙ РИНОК ПРАЦІ В СИСТЕМІ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ
21.05.2010 18:09
МОТИВУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ ПЕРСОНАЛУ ПІДПРИЄМСТВ МАШИНОБУДУВАННЯ
19.05.2010 21:52
КАТЕГОРІЇ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ ЯК ОСНОВА ЦІНОВОЇ ПОЛІТИКИ ОЛІЙНО-ЖИРОВИХ ПІДПРИЄМСТВ ЗА УМОВ КРИЗИ
19.05.2010 11:41
ПРОБЛЕМИ ОБЛІКУ ВЕКСЕЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ
19.05.2010 10:40
ФОРМУВАННЯ ПОРТФЕЛЮ СТРАТЕГІЙ УПРАВЛІННЯ МАРКЕТИНГОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
18.05.2010 13:16
АКТУАЛЬНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНОГО ЛІЗИНГУ В СФЕРІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ
18.05.2010 09:34
УПРАВЛЕНИЕ СТРАТЕГИЕЙ РАЗВИТИЯ ТОРГОВОГО ПРЕДПРИЯТИЯ В УСЛОВИЯХ НЕСТАБИЛЬНОСТИ РЫНКА
17.05.2010 18:44
ОСНОВНІ ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА
17.05.2010 14:33




© 2010-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.240 сек. / Mysql: 763 (0.197 сек.)