:: ECONOMY :: АКТУАЛЬНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНОГО ЛІЗИНГУ В СФЕРІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ :: ECONOMY :: АКТУАЛЬНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНОГО ЛІЗИНГУ В СФЕРІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ
:: ECONOMY :: АКТУАЛЬНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНОГО ЛІЗИНГУ В СФЕРІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ
 
   
       

Світ економічної науки. Випуск 30

Термін подання матеріалів

28 квітня 2021

До початку конференції залишилось днів 9



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Акція! 100 грн на мобільний
Календар конференцій
Наші збірники
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

АКТУАЛЬНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНОГО ЛІЗИНГУ В СФЕРІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ

 
18.05.2010 09:34
Автор: Анікеєнко Олена Анатоліївна, аспірант кафедри економіка підприємства Чорноморського державного університету імені П.Могили
[Економіка та підприємництво. Менеджмент підприємств та організацій]
Проблема раціонального використання і охорони земель сільськогосподарського призначення є особливо актуальною серед найважливіших проблем сучасності. Екстенсивних підхід до використання земель сільськогосподарського призначення сприяв посиленню ерозійних процесів та привів до їх масової деградації. Внаслідок цього зростає дефіцит гумусу в ґрунті, який є основою його родючості, гальмуються процеси самоочищення, вимирають корисна мікрофлора та мікрофауна, погіршуються біологічні і агротехнічні властивості ґрунтів.
Внаслідок антропогенного впливу майже всі земельні ресурси України охоплені гострою системною кризою, стан використання та охорони земель сільськогосподарського призначення є незадовільним, має тенденцію до погіршення. Фактично не проводяться заходи щодо попередження деградаційних та ерозійних процесів, не вносяться органічні добрива в достатній кількості, порушуються сівозміни тощо. В той же час ні Уряд, ні власник землі на несе відповідальності за те, що родючість ґрунтів знижується, а деградація посилюється. Тому стратегічним напрямом має бути радикальна перебудова взаємовідносин між людиною і земельними ресурсами. Цей напрям яскраво простежується в наукових працях відомих вітчизняних вчених: В.В’юна, В.Горлачука, Н.Грабака, Б.Данилишина, Д.Добряка, Л.Новаковського, І.Песчанської, П.Саблука, А.Сохнича та інших. Одним з напрямів вирішення окресленої проблеми вони вважають впровадження передових інноваційних технологій і перехід на інноваційну модель функціонування і розвитку сільськогосподарського землекористування. Дана модель включає систему правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання та охорону земель сільськогосподарського призначення.
Проте, застосування тієї чи іншої інноваційної технології обумовлено рівнем матеріально-технічного забезпечення господарств, яке характеризується кількістю матеріально-технічних засобів, їх якістю, продуктивністю, відповідністю світовим вимогам щодо екологічних характеристик довкілля і безпеки, технологічною досконалістю виробництва.
Довготривала кризова ситуація, яка охопила всі галузі та сфери економіки України, в тому числі і сферу сільськогосподарського землекористування, особливо негативно вплинула на погіршення його матеріально-технічного забезпечення: воно зношене не тільки морально та фізично, а й соціально-екологічно (не відповідає соціальним та екологічним вимогам та нормативам). Тільки для простого відтворення матеріально-технічної бази господарств необхідно щорічно інвестувати від 28 до 35 млн. грн.
Це призводить до різкого спаду ефективності використання землі, порушення оптимальних строків виконання технологічних операцій, посиленню ерозійних процесів, і, як наслідок, підвищення собівартості продукції, зниження врожайності сільськогосподарських культур, погіршення фінансового стану і платоспроможності землевласників та землекористувачів. Тому виникає потреба в пошуку нових нетрадиційних способів фінансування, серед яких варто виділити лізинг.
За умов недостатності власних джерел фінансування, високих відсоткових ставок, дефіциту вільних обігових коштів, обмеженості бюджетних ресурсів, інфляційних тенденцій, економічною ситуацією в країні саме лізинг може повною мірою забезпечити необхідними матеріально-технічними засобами відповідно до передових інноваційних технологій без значної фінансової напруги. Про ефективність використання лізингу свідчить досвід багатьох країн світу, де питома вага лізингу в загальному обсязі інвестицій становить від 15 до 80%, зокрема, в Австралії – 33%; в Англії та Франції – 13-17%, у США – 50%, в Європі – 40, в Азії – 80, у Росії – 9-15%.
З одного боку, лізинг - це особлива форма інвестування, «що дозволяє надавати лізингодавцем лізингоодержувачу майно на умовах поверненості, терміновості і платності з наданням права викупу об’єкта лізингу». Його можна віднести до прямих інвестицій, в процесі використання яких лізингоодержувач зобов’язаний відшкодувати інвестиційні витрати лізингодавцю, здійснені в матеріальній та грошовій формах, і виплатити винагороду. Інвестиційна складова є невід’ємним компонентом лізингу і характерна для всіх його видів і форм. Лізинг надає користувачу можливість збільшити його підприємницькі можливості та зменшити одноразові капітальні вкладення в основні засоби, і, відповідно, отримати прибуток від їх використання.
З іншого боку, лізинг є фактором стимулювання інноваційної діяльності, інструментом впровадження новацій. Лізинг, як вид інноваційних відносин, закріплених договором лізингу, базується на використанні інтенсивних факторів матеріально-технічного забезпечення виробництва, безпосередньо пов’язаний з реалізацією інноваційних проектів, впровадження інноваційних технологій. Він створює умови реалізації інноваційних проектів, і, в деяких випадках, сам є новацією.
Водночас, у зв’язку з загостренням проблеми використання, збереження, відновлення та раціонального використання природно-ресурсного потенціалу розглядають екологічний аспект лізингу. В Україні дуже незначна частка капітальних вкладень спрямована на охорону природи і раціональне використання природних ресурсів. В 2001 році проекті Закону України «Про засади екологічно сприятливої господарської діяльності» передбачалась державна підтримка у проведенні лізингових операцій для вирішення проблем екологічної безпеки. Екологічний лізинг визначався як специфічний вид лізингу, предметом якого є засоби виробництва екологічного призначення. Проте даний законопроект так і не був прийнятим. В науковій літературі екологічний лізинг розглядається як комплекс майнових відносин, які виникають при передачі природоохоронного обладнання в тимчасове використання. Зазначається, що одним із суб’єктів екологічного лізингу має бути «продавець екологічного лізингового майна – суб'єкт підприємницької діяльності, що виготовляє майно (машини, устаткування тощо) та/або продає власне майно, яке є об’єктом лізингу». Таким чином, екологічний лізинг забезпечує раціональне використання і охорону природних ресурсів шляхом використання екологобезпечної техніки, а отже, включає в себе як інвестиційну, так і інноваційну складову лізингу.
Враховуючи особливості сфери сільськогосподарського землекористування, екологічний лізинг пропонуємо визначати як спосіб фінансування лізингової діяльності, яка передбачає проведення комплексу маркетингових досліджень інноваційних технологій вирощування сільськогосподарської продукції, при якому одна сторона (лізингодавець) зобов’язується набути у власність ґрунтозахисну агротехніку у продавця (постачальника) за пропозицією і на замовлення іншої сторони (лізингоодержувача) з подальшою її передачею в тимчасове платне володіння та користування для впровадження останнім інноваційних технологій з метою раціонального використання і охорони земель сільськогосподарського призначення.

Список використаної літератури:
1. Балюк С.А., Медведєв В.В., Мірошниченко М.М. Управлінню ґрунтово-земельними ресурсами – державну підтримку. // Вісник аграрної науки. – 2009. - №4. – с.10-12.
2. Песчанська І.М. Теоретичні аспекти інноваційного розвитку землекористування // Наукові праці. Том 64. Випуск 51 – с.163-166.
3. Управління земельними ресурсами: Навчальний посібник / В.В.Горлачук, В.Г.В’юн, А.Я.Сохнич; За ред.. В.Г.В’юна. – Миколаїв: Вид-во МФ НаУКМА, 2002. – 316 с.
4. Чабан В.Г. Лізинг в АПК як інструмент запровадження інновацій //Економіка АПК. - 2006. - №3, - с.34-39.

e-mail: anikeenko-lena@yandex.ru
допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
УПРАВЛІННЯ ГРОШОВИМИ ПОТОКАМИ В УМОВАХ КРИЗИ
22.04.2010 19:58
НЕОБХІДНІСТЬ ІНВЕСТУВАННЯ В ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ
22.04.2010 19:44
ПЕРВИННИЙ РИНОК ПРАЦІ В СИСТЕМІ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ
21.05.2010 18:09
МОТИВУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ ПЕРСОНАЛУ ПІДПРИЄМСТВ МАШИНОБУДУВАННЯ
19.05.2010 21:52
КАТЕГОРІЇ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ ЯК ОСНОВА ЦІНОВОЇ ПОЛІТИКИ ОЛІЙНО-ЖИРОВИХ ПІДПРИЄМСТВ ЗА УМОВ КРИЗИ
19.05.2010 11:41
ПРОБЛЕМИ ОБЛІКУ ВЕКСЕЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ
19.05.2010 10:40
ФОРМУВАННЯ ПОРТФЕЛЮ СТРАТЕГІЙ УПРАВЛІННЯ МАРКЕТИНГОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
18.05.2010 13:16
УПРАВЛЕНИЕ СТРАТЕГИЕЙ РАЗВИТИЯ ТОРГОВОГО ПРЕДПРИЯТИЯ В УСЛОВИЯХ НЕСТАБИЛЬНОСТИ РЫНКА
17.05.2010 18:44
ОСНОВНІ ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА
17.05.2010 14:33
ОПЛАТА ПРАЦІ В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОГО ЛЮДСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ СИСТЕМИ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ
17.05.2010 13:28




© 2010-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.223 сек. / Mysql: 763 (0.195 сек.)