|
|
|
АНТИКРИЗОВЕ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА: ПРОБЛЕМИ ОЦІНКИ ВАРТОСТІ БІЗНЕСУ
| |
| 15.03.2010 08:41 |
|
Автор: Карпяк Наталя Богданівна, студентка економічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка
|
|
[Банківська справа. Фінанси і кредит. Фінансовий аналіз. Фінанси суб'єктів господарювання] |
В умовах удосконалення ринку економіки України стан більшості суб'єктів господарювання економісти, науковці та практики визнають як кризовий. Розвиток кризових явищ, з одного боку, і зацікавленість держави в збереженні конкурентоспроможних і прибуткових підприємств, з іншого боку, зумовили виникнення та поширення нового для України, специфічного за своїми завданнями й функціями виду управління - антикризового.
Антикризове управління - це управління, яке спрямовано на передбачення небезпеки кризи, аналіз її симптомів і усунення загроз появи кризових ситуацій, а в разі їх появи - аналіз і прийняття швидких заходів ліквідаційного характеру з найменшими втратами та негативними наслідками [1].
Об'єктом антикризового управління є кризові явища в діяльності підприємства (виникнення, розвиток, усунення та запобігання).
Одним з найважливіших завдань суб'єкта антикризового управління є оцінка вартості підприємства та його активів для визначення методичних засад та практичного інструментарію, яким при цьому можна користуватися, потрібно насамперед уточнити об'єкти, що підлягають оцінці, мету та обмеження оцінки.
Проблемами методології оцінки вартості підприємства та бізнесу займалися П.Белл, Д.Бішоп, Ф.Еванс, Е.Едвардс, Т. Коупленд, Т. Коллер, М. Міллер, Д.Мідлтон, М.Метьюс, Ф. Модільяні, Дж. Муррін, М.Перера, Б. Райан, Д.Фрідман. ,С.В. Валдайцев, В.В. Григор’єва, А.Г. Грязнова, Є.Б.Колбачев, В.І. Кошкін, Н.Е. Сіміонова, Г.І. Сичова, В.А. Сичев, Ф.Б. Ріполь-Сарагосі, М.А. Федотова, В.Є. Воротіна, Л.І. Воротіна, .К.Гаршина, О.Т. Євтух, П.В. Круш, Н.П. Лебідь, О.Г. Мендрула, О.І.Олексюк, В.А. Панкова, С.В. Поліщук, І.М. Рєпіна, Н.В. Тертична, О.С. Федоніна.
У теорії і практиці для оцінки вартості майна використовують три основні підходи: витратний (майновий), дохідний і порівняльний (ринковий), при цьому кожен із них містить сукупність власних спеціальних методів. Як правило, щоб отримати реальну оцінку, застосовують усі три підходи, а потім обґрунтовують єдине значення оцінювання підприємства [2].
Проте кожному з цих підходів притаманні недоліки. Отже, вартість підприємства, яка визначається за допомогою групи методів витратного підходу стикається з такими проблемами:
- не відображається потенційний прибуток;
- результати оцінювання швидко стають недійсними в умовах інфляції;
- неприйнятний підхід для оцінювання бізнесу зі значними нематеріальними активами та інтелектуальною власністю;
- оцінювання активу може не відповідати його ринковій вартості за рахунок зносу;
- не відображається максимальна корисність підприємства в умовах застосування сучасного НТП;
- не визначається найбільш оптимальна ринкова ціна.
При використанні методів дохідного підходу для визначення вартості, можуть виникнути такі проблеми:
- помилки в розрахунках;
- відсутність можливостей застосовування цього підходу для оцінювання підприємства, що не отримує дохід;
- помилки в прогнозах;
- помилки при виборі коефіцієнта дисконтування.
Проблеми, які можуть виникнути при застосуванні порівняльного підходу це:
- отримання хибного результату при визначених стратегіях компанії;
- неможливість використання при відсутності операцій щодо купівлі-продажу фірм-аналогів [3].
Тому при оцінюванні бізнесу залежно від цілей оцінювання, шуканої вартості, поставлених умов, стану самого об’єкта і економічного середовища поєднують декілька методів, найвідповідніших у певній ситуації. Доцільно для оцінювання підприємств, на нашу думку, поєднувати витратний, дохідний і порівняльний підходи, що дозволять:
1. удосконалити методологію оцінки вартості бізнесу;
2. адекватно оцінити структуру активів відносно ринкових цін;
3. зменшити помилки в прогнозах;
4. оцінити вартість витрат на відновлення підприємства;
5. точно вирахувати дохід підприємства;
6. визначити вартість підприємства в залежності від зміни ставки капіталізації;
7. визначити майбутні доходи в оцінюваній вартості;
8. реальніше оцінити майбутній потенціал підприємства;
9. та інше.
Список використаної літератури:
1. Василенко В.О. Антикризове управління підприємством: Навч. пос. – 2-ге вид., виправл. і доп. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 504 с.
2. Турило А.М. Оцінка вартості підприємства в системі фінансово-економічної стратегії його розвитку//Фінанси України. – 2009. – №5. – С. 95-100.
3.Патрікі Н.П. Методичні підходи до оцінювання вартості бізнесу. // Вісник національного університету «Львівська політехніка». – 2009. – С. 163-170.
e-mail: natalkakarpjak@mail.ru |
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter