Останні роки особливої уваги в реформуванні освітнього середовища набуває питання впровадження інклюзивної освіти. Закріплення на державному рівні інклюзивної освіти і активне впровадження її засад в освітній процес, вимагає суттєвих змін у підходах до змісту і організації навчання, у використанні дидактичних методів і прийомів. Головним завданням інклюзивної освіти є надання рівних можливостей отримання освіти всім особам, не зважаючи на їх фізичні та психологічні особливості. Але безпосередньо процес навчання повинен бути побудований з урахуванням особливостей кожного з його учасників.
До комунікативних навичок особистості, як правило, відносять вміння налагоджувати соціальні контакти, сприймати та передавати інформацію. І якщо здатність до налагодження соціальної взаємодії питання, яке стосується більше психологічних аспектів, то вміння сприймати і передавати інформацію – суттєво педагогічна проблема.
Посилаючись на наукові дослідження з питань формування комунікативних навичок, вважаємо, що найбільш актуальним у процесі формування комунікативних здібностей людини є розвиток мовленнєвої компетенції. Під мовленнєвою компетенцією розуміють гармонійний розвиток всіх видів мовлення. Важливим для формування комунікаційних здібностей та налагодження соціальної взаємодії особливо в інклюзивному освітньому просторі є розвиток монологічного мовлення.
Серед сучасних методик розвитку мовлення дітей зарекомендувала себе методика Тан–Содерберг, Міністерством освіти і науки України з формування мовлення рекомендована програма «Розвиток мовлення з використанням методики Тан–Содерберг», автори В. Заремба, Н. Ліщук, Н. Морозова, яка і склала основу нашої експериментальної методики формування комунікативних навичок у молодших школярів в умовах інклюзивного навчання.
Методика передбачає два етапи навчання: пропедевтичний і основний. Зміст кожного з них структуровано за розділами, які взаємопов’язані та доповнюють один одного. Організація корекційних занять на кожному етапі поєднує читання, письмо, розвиток мовлення, активізацію пізнавальної діяльності [3].
Пропедевтичний етап включає такі розділи: активізацію мовленнєвої і пізнавальної діяльності; розвиток комунікативних здібностей; підготовку до читання; розвиток графічних умінь. Основний етап передбачає свідоме сприймання доступної за змістом інформації з усних та писемних повідомлень. Підвищення можливостей учнів у висловлюванні власної думки, за рахунок засвоєння основ грамоти та доступних засобів комунікації.
Загальними положеннями першої методики передбачається набуття учнями елементарних знань та навичок з монологічного мовлення; про особливості висловлювань, обумовлені їх комунікативними завданнями, ситуацією спілкування.
Становлення мовленнєвої особистості відбувається не в лінійній послідовності (оволодіння звуком, граматично правильним мовленням, монологічним висловлюванням, розширення словника, а в комплексному розвитку всіх компонентів мовлення).
В основу програми покладено методику Тан-Содерберг, призначення якої у наданні учням додаткових можливостей в оволодінні мовленнєвою діяльністю. Основним методом у даній методиці є складання ТАН-історій.
В процесі складання ТАН-історії вчитель підкріплює розмову відповідними діями та рухами, які допомагають дітям зрозуміти та усвідомити зміст того, про що йдеться мова. Викорстовуючи мову жестів педагог активізує сприймання не тільки за допомогою слухового аналізатора, а й використовуючи зоровий, що значно підвищує процес сприймання. Слідкуючи за рухами, учні краще зосереджують увагу і запам’ятовують необхідний матеріал. Мова рухів – це не жестова мова, а просто рухи, які відображають поняття, дію, зміст тексту, розповіді, вірша, надають їм емоційного та виразного забарвлення. Доведено, що руховий супровід допомагає учням з порушеннями інтелекту не тільки швидше засвоювати інформацію, але й потім через тривалий час відтворювати її.
Наступна методика «Розвиток мовлення», яка була обрана нами для основи корекційної програми розвитку зв’язного мовлення, спрямована на розвиток монологічного мовлення, сприймання, уявлення, пам’яті та інших пізнавальних процесів учнів.
Таким чином, поєднуючи завдання обох рекомендованих методик, ми розробили власну експериментальну методику формування комунікативних навичок у молодших школярів в умовах організації інклюзивного навчання, яка запропонована нами до використання у реальних педагогічних умовах.
Список використаних джерел:
1. Колупаєва А.А. Діти з особливими освітніми потребами та організація їх навчання : наук.-метод. посіб. / А.А. Колупаєва, Л.О. Савчук : Видання доповнене та перероблене. – Київ.: Видавнича група «АТОПОЛ», 2011. – 274 с.
2. Програма з корекційно-розвиткової роботи «Розвиток мовлення з використанням методики Тан-Содерберг» для 1-4 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з інтелектуальними порушеннями. – Режим доступу: https://ispukr.org.ua/wpcontent/uploads/2019/09/2018
3. Яцинік А.В. Особливості підготовки майбутніх дефектологів в умовах розвитку інклюзивної освіти. / А. В. Яцинік // Імідж сучасного педагога. Електронний науковий фаховий журнал, 2018. – № 4. – Режим доступу: http://isp.poippo.pl.ua/article/view/136464/136770 – Назва з екрану.
______________________
Науковий керівник: Сінопальнікова Наталія Миколаївна, кандидат педагогічних наук, доцент, Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter