:: ECONOMY :: РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ ТА ЇХ ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА :: ECONOMY :: РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ ТА ЇХ ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА
:: ECONOMY :: РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ ТА ЇХ ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА
 
   
       

Світ економічної науки. Випуск 30

Термін подання матеріалів

25 березня 2021

До початку конференції залишилось днів 20



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Акція! 100 грн на мобільний
Календар конференцій
Наші збірники
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ ТА ЇХ ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА

 
09.09.2020 14:32
Автор: Ковтуник Інна Іванівна, кандидат географічних наук, старший викладач кафедри туризму та готельно-ресторанної справи економічного факультету, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
[Секція 1. Економіка та підприємництво;]

Найважливішою передумовою організації рекреаційної діяльності виступають рекреаційні ресурси. Під рекреаційними ресурсами розуміють об’єкти, явища і процеси природного, антропогенного та соціального походження, що використовуються або можуть бути використані для розвитку рекреації та впливають на територіальну організацію рекреаційної діяльності, її спеціалізацію та економічну ефективність.

Багатогранність поняття «рекреаційні ресурси» визначається різноманітністю підходів до їх класифікації. Любіцева О. О. пропонує виділяти шість основних підходів: сутнісний підхід (за предметною сутністю ресурсів); функціональний підхід (за неповторністю природних умов і рекреаційних ресурсів у поєднанні з комплексністю їх використання); діяльнісний підхід (за характером використання в туризмі); атрактивний підхід (за мірою та формою залучення до туристичної діяльності); ціннісний підхід (за унікальністю рекреаційних ресурсів); еколого-екнономічний підхід (за споживчою вартістю ресурсів та їх екологічним значенням).

Рекреаційні ресурси поділяються на три основні групи: природно-географічні, історико-культурні та соціально-економічні. Важлива роль в даній класифікації належить природно-географічним рекреаційним ресурсам, атже саме вони є базою для формування та розвитку основних видів рекреації та туризму [1, с. 123].

Під природно-географічними рекреаційними ресурсами розуміють фактори, речовину і властивості компонентів природних та природно-антропогенних геосистем, які володіють сприятливими внутрішніми і зовнішніми, якісними та кількісними параметрами для реалізації рекреаційної діяльності.

В межах природно-географічних рекреаційних ресурсів виділяють наступні види ресурсів: геологічні, орографічні (ресурси рельєфу), сплеологічні, гідрологічні, бальнеологічні, біотичні, ландшафтні [2, с. 98].

Під історико-культурними рекреаційними ресурсами розуміють сукупність створених у процесі історичного розвитку певної території об’єктів матеріальної і духовної культури, які одночасно є об’єктами туристичного інтересу.

Історико-культурні рекреаційні ресурси включають археологічні, архітектурні, замкові комплекси, монастирські комплекси, військової архітектури, громадської архітектури, промислової архітектури, культової (сакральної) архітектури, музеї, театри.

Під соціально-економічними рекреаційними ресурсами розуміють сукупність ресурсів та об’єктів, які одночасно є об’єктами туристичного інтересу.

До групи соціально-економічних туристичних ресурсів належать географічне положення, економічне положення, транспортна доступність, рівень економічного розвитку, готельне господарство, ресторанне господарство, курортне господарство, туристична інфраструктура.

Під економічною оцінкою рекреаційних ресурсів розуміють оцінку споживчої вартості рекреаційних ресурсів і туристичних благ. Наявність рекреаційних ресурсів є чинником виробництва туристичного продукту.

Список використаних джерел:

1. Бейдик О. О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування: монографія / О. О. Бейдик. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2001. – 395 с.

2. Ковтуник І. І. Рекреаційні ресурси Хмельниччини / Хмельниччина туристична: історико-культурні, природно-географічні та економічні аспекти розвитку: колективна монографія [кол. авторів; за ред.: С. А. Копилов (гол. ред.), .С. Е. Баженова (наук. ред.)]. – Кам’янець-Подільський: Кам.-Под. нац. ун. ім. Івана Огієнка, 2015. – 192 с.



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
ВИКОРИСТАННЯ ВІМ-МОДЕЛЮВАННЯ В УПРАВЛІННІ ЕКОНОМІКОЮ ПІДПРИЄМСТВ
28.09.2020 10:14
UMOWA DAROWIZN W ŚWIETLE POLSKIEGO PRAWA
15.10.2020 08:39
DZIAŁALNOŚĆ FUNDACJI A ZWOLNIENIE Z PODATKU DOCHODOWEGO
13.10.2020 10:28
ENTERPRISE PURCHASING STRATEGIES
09.10.2020 10:09
PREFERENCJE FUNDACJI POSIADAJĄCEJ STATUS OPP
09.10.2020 10:04
ФАКТОРЫ, СПОСОБСТВУЮЩИЕ СОЗДАНИЮ «BORN GLOBAL» КОМПАНИЙ
08.09.2020 13:45




© 2010-2021 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.230 сек. / Mysql: 752 (0.199 сек.)