:: ECONOMY :: СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ НАУКОВИХ ПОГЛЯДІВ СТОСОВНО КАТЕГОРІЇ «ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ» :: ECONOMY :: СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ НАУКОВИХ ПОГЛЯДІВ СТОСОВНО КАТЕГОРІЇ «ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ»
:: ECONOMY :: СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ НАУКОВИХ ПОГЛЯДІВ СТОСОВНО КАТЕГОРІЇ «ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ»
 
   
       

Світ наукових досліджень. Випуск 10

Термін подання матеріалів

23 червня 2022

До початку конференції залишилось днів 0



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
Календар конференцій
Наші збірники
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум
Наукові конференції
Наукова спільнота - інтернет конференції
Світ наукових досліджень www.economy-confer.com.ua

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ НАУКОВИХ ПОГЛЯДІВ СТОСОВНО КАТЕГОРІЇ «ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ»

 
26.05.2020 17:56
Автор: Дехтяр Сергій Сергійович, аспірант кафедри «Облік та оподаткування», Дніпровський національний університет залізничного транспорту ім. академіка В. Лазаряна
[Секція 1. Економіка та підприємництво;]

Комплексний пiдхiд до феномена економічної безпеки передбачає постановку й вирішення доволі широкого спектра завдань, зокрема створення сприятливих матеріальних та економiчних умов та стійкого соціально-економічного розвитку суспільства. Досліджування питань економiчної безпеки дає змогу пізнати особливості соціально-економічного розвитку країни в період системної трансформації і розгортання глобалізаційних процесів у свiтi, в умовах послаблення позицій України в полiтичнiй, економiчнiй i вiйськовiй сферах та прагнення промислово розвинених країн та крупних міжнародних корпорацій скористатися ситуацію, яка склалася, у своїх економічних та політичних інтересах. Впродовж останніх кількох років в умовах наростаючих тенденцій глобалізації світового господарства проблематика забезпечення економічної безпеки набувала все більш важливого значення. В той же час в Україні так і не було створено продуману, науково обґрунтовану та ефективну систему економічної безпеки, яка, з одного боку, відображала б національні інтереси в економічній сфері, а з другого – реально захищала їх від можливих загроз. 

Незважаючи на значний обсяг напрацювань вітчизняних і зарубіжних фахівців, теоретична база для формування концептуальних основ економічної безпеки на початок 2020 року все ще мала недостатній ступінь розробленості. Понятійний та категорійний апарати економічної безпеки потребували подальшого опрацювання. Напевно цю теоретичну базу продовжували б розробляти ще кілька років, якби не світова криза пов’язана з пандемією коронавірусу. Спробуємо розібратись який вплив матимуть сучасні економічні виклики на наукові і теоретичні погляди стосовно категорії  економічної безпеки.

Світова економіка постійно перевіряється на міцність регіональними збройними конфліктами, загрозами терористичних атак, хвилями міграції тощо. Ще один удар, якого завдала по ній нова інфекція з Китаю, скоріш за все, змусить переглянути поточну модель побудови глобального ринку.

Світова пандемія вірусу внесла свої корективи в життя майже кожного жителя  України. До початку пандемії уряд України розраховував, що 2020-го вітчизняна економіка зросте на 3,7%. А вже у травні уточнений урядовий прогноз передбачає, що нинішнього року нас очікує спад ВВП майже на 4%. Що довше триватиме карантин, то болючішими будуть його економічні наслідки. Вже зараз зрозуміло, що боротьба з COVID-19 — це марафон, а не спринт.

Українській економіці не вперше підніматися після кризи. Однак тепер відновлюватися доведеться вже за нових умов, і багато старих рецептів, можуть не спрацювати. Ніхто не візьметься сперечатися з тим, що обвал економіки України через пандемію неминучий. "Навіть за оптимістичним сценарієм, падіння економіки України через поширення коронавірусу COVID-19 становитиме 5% ВВП 2020 року", — заявила заступниця голови офісу президента Юлія Ковалів [4].

Як такі тектонічні поштовхи фундаментальних основ економіки вплинуть на поняття економічної безпеки? І взагалі, чи матиме сенс ця категорія у нових економічних реаліях? 

Відсутність точної й зрозумілої інформації про те, що відбувається у світі, зокрема у зв'язку з коронавірусом, створює навіть не порожнечу, а вакуум, який швидко заповнюється — де пропагандою, де брехнею, а де й конспірологією. На основі даних і прогнозів сумнівної достовірності приймаються рішення, політична й економічна вартість яких досить висока. Карантин відкриває широкі можливості для неспішного аналізу наявної інформації, а бажання швидше з нього вийти створює мотивацію для пошуку відповідей на запитання, які так і зависли в повітрі без відповідей. Нова світова проблема – це стратегічна порожнеча замість правдивої та точної інформації. Кожен університет висуває власну версію, і одна з останніх (яку висунули британські вчені) каже, що насправді все почалося чи не 6 жовтня минулого року, вірус активно мутує, стаючи не то більш, не то менш заразним. Ну, а після появи інформації з Франції, що перший випадок там стався ще 27 грудня, ВООЗ звернулася з закликом до всіх країн ретельно перевірити всі "ранні" підозрілі випадки атипової пневмонії. Коли так, тоді які вихідні дані й моделі використовуються для численних прогнозів? [3]

В такому турбулентному світі суб’єкти господарювання знаходячись у інформаційному вакуумі, на фоні відсутності точних і правдивих даних, не можуть не те щоб створити концепцію економічної безпеки а й просто спланувати свою діяльність на найближчий квартал. Маємо констатувати, що категорія економічної безпеки перетворюється із стратегічної в тактичну. 

Будь яка система, в тому числі система забезпечення економічної безпеки, спираються перш за все на чіткі вихідні данні обліку, статичні та динамічні показники діяльності, які повинні бути константою при подальших розрахунках. Система економічної безпеки аналізуючи такі данні повинна виявляти негативні тенденції та дестабілізуючі закономірності в діяльності з метою своєчасного їх коригування. Сучасні економічні умови надто динамічні. А кількість чинників, які впливають на економічну безпеку зростає с кожним днем. Для аналізу такого масиву даних простих алгоритмів не існує. Це надважке завдання. Постає питання,  чи можуть собі дозволити і чи економічно обґрунтованим проведення такої аналітичної роботи для звичайного промислового підприємства.  

У 1962 український радянський вчений В. М. Глушков розпочав роботи над проектом, масштаби якого в галузі інформаційних технологій не мали і не мають аналогів по сьогодні — Загальнодержавної автоматизованої системи (ЗДАС). Це безсумнівно був безпрецедентний виклик звичним канонам керування господарством країни. Однак цей проект так і не був реалізований, оскільки він не знайшов відповідної підтримки у вищого керівництва країни, яку жахали масштаби задумів Глушкова та перспектива кардинальної перебудови усталених методів господарювання. Він бажав спланувати усю систему економіки країни та називав цей проект складнішим за космічну програму. По суті це і була система економічною безпеки держави яку не спромоглися створити навіть у такій авторитарній країні із ручним куруванням економікою. З того часу обчислювальна потужність  комп’ютерів зросла у сотні разів. Але і глобальні економічні зв’язки  стали набагато складнішими.  

Сучасній вченим і науковця треба знайти відповідь на маже філософське питання: Чи  можливо створити Загальнодержавну автоматизовану систему економічної безпеки в сучасних економічних умовах.

Список використаних джерел:

1. Сучасний стан наукових досліджень та технологій в промисловості. 2017. № 2 (2) Н.Е. Аванесова, доктор економічних наук, доцент, Харківський національний університет будівництва та архітектури, професор кафедри фінансів та кредиту

2. Святослав Денисенко, Інститут стратегічних досліджень «Нова Україна»; Віталий Грамотнєв Інститут стратегічних досліджень «Нова Україна» https://dt.ua/macrolevel/virusniy-udar-po-globalizaciyi-340009_.html

3. Сергій Корсунський, Директор Дипломатичної академії імені Генадія Удовенка при МЗС України, Надзвичайний та Повноважний Посол...

4. https://dt.ua/finances/rozumniy-karantin-344400_.html



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
УПРАВЛІННЯ КОНФЛІКТАМИ В ОРГАНІЗАЦІЇ
29.05.2020 13:19
ЕКОЛОГІСТИКА ЯК СУЧАСНИЙ НАПРЯМ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
28.05.2020 21:07
PROSPECTS OF TOURISM DEVELOPMENT IN UKRAINE
25.05.2020 16:12
УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА
18.05.2020 18:33
ВПЛИВ РЕФОРМИ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ НА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ОБ’ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД ЛЬВІВЩИНИ
16.05.2020 13:35




© 2010-2022 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.203 сек. / Mysql: 841 (0.173 сек.)