:: ECONOMY :: УПРАВЛІННЯ ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ: ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА :: ECONOMY :: УПРАВЛІННЯ ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ: ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА
:: ECONOMY :: УПРАВЛІННЯ ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ: ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА
 
   
       

Світ економічної науки. Випуск 19

Термін подання матеріалів

20 грудня 2019

До початку конференції залишилось днів 11



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Акція! 100 грн на мобільний
Календар конференцій
Наші збірники
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

УПРАВЛІННЯ ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ: ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА

 
22.05.2019 10:36
Автор: Бережницька Г.І., здобувач кафедри кадастру Львівського національного аграрного університету
[Секція 1. Економіка та підприємництво;]

У загальному розумінні, управління полягає «у здійсненні цілеспрямованого впливу на систему з метою досягнення нею бажаного (з погляду керуючого пристрою) стану» [1, с. 68]. П. Друкер дав таке визначення управлінню: «це особливий вид діяльності, що перетворює неорганізований натовп в ефективну цілеспрямовану і продуктивну групу. Управління як таке є стимулюючим елементом соціальних змін і прикладом значних соціальних перемін» [2, с. 18]. Тобто, загалом, управління розглядається як цілеспрямований вплив суб’єкта управління на об’єкт управління для досягнення певної встановленої мети. Формулювання загального уявлення про управління дозволяє конкретизувати його щодо предмету даного дослідження. Таким чином, об’єктом управління виступають земельні ресурси сільськогосподарських підприємств. Суб’єктами виступають власники та працівники таких сільськогосподарських підприємств, власники земельних ресурсів, які прямо чи опосередковано впливають на земельні ресурси, скеровуючи цей вплив на бажану зміну об’єкта дослідження. Мета управління полягає у забезпеченні та утриманні ефективності використання земельних ресурсів, як ключового фактора сільськогосподарського виробництва. Відтак, під управлінням земельними ресурсами сільськогосподарських підприємств доцільно розглядати цілеспрямований вплив власників/працівників сільськогосподарських підприємств та/чи власників земельних угідь на земельні ресурси з метою забезпечення їх ефективного використання. Теоретичні аспекти дослідження управління земельними ресурсами сільськогосподарських підприємств включають сукупності принципів управління, функцій і методів впливу на процес використання таких ресурсів з метою забезпечення ефективності їх використання. Сутність, зміст та роль названих складових процесу управління доцільно розглянути детальніше з врахуванням специфіки досліджуваного об’єкту. В основі теоретичного підґрунтя формування процесу управління земельними ресурсами сільськогосподарських підприємств знаходяться принципи управління, які розглядаються як «основні правила, ідеї, норми поведінки, розроблені управлінською наукою та практикою, дотримання яких гарантує ефективне управління виробничо­господарською та соціальною діяльністю організацій» [3, с. 602]. В основу узагальнення сукупності 

принципів управління земельними ресурсами сільськогосподарських підприємств доцільно, на нашу думку, покласти загальні принципи управління, з однієї сторони, та принципи управління економічним потенціалом підприємства, з іншої (з огляду на ресурсний характер досліджуваного явища). Серед загальних принципів управління, притаманних процесу управління земельними ресурсами сільськогосподарських підприємств доцільно виділити: «принцип наукової обґрунтованості, системності, безперервності, цілісності, гнучкості, єдності цілей, стимулювання праці, ефективності» [4, с. 43]. «Важливість значення принципів управління полягає в тому, що з їх допомогою керуюча система встановлює правила дій і поведінки, обов'язкові для всіх підпорядкованих їй суб'єктів, узгоджує, об'єднує, координує і регулює їхню діяльність, впливає на процес прийняття та реалізації управлінських рішень, забезпечує вибір адекватних ситуації методів управління тощо. Їх формування відбувається під впливом системи пріоритетів та цінностей, що сформувалася в середовищі господарювання»[3, с. 18]. Виходячи з останнього, формується сукупність часткових, притаманних конкретному предмету управління, принципів. Враховуючи специфічність процесу управління земельними ресурсами сільськогосподарських підприємств, до таких часткових (чи конкретних) принципів доцільно віднести: раціонального використання ресурсів, функціональної дефініції та соціальної відповідальності. Досягнення мети і завдань управління земельними ресурсами сільськогосподарських підприємств можливо при його ефективному функціонуванні, тобто за умов ефективної реалізації функцій управління. В сучасній економічній науці функції управління розглядаються в різному складі, більш деталізовано чи укрупнено. А. Файоль [5] виділяв п'ять функцій: планування, організацію, розпорядництво, координування й контроль. Науковці вітчизняної школи, ще років 20 тому визначали шість функцій: планування, організацію, координування, стимулювання, регулювання та контроль. Проте, публікації останніх років як вітчизняних, так і зарубіжних теоретиків твердять про доцільність виділення наступних п’яти функцій: організації, планування, мотивації, контролю і регулювання [6, с. 84]. Наведена сукупність функцій управління земельними ресурсами сільськогосподарських підприємств конкретизує зміст управлінської діяльності та забезпечує цілеспрямованість впливу на потенціал, як об’єкт управління.

Список використаних джерел:

1. Економічна кібернетика / Шарапов О.Д., Дербенцев В.Д., Семьонов Д.Є. Навч. посібник. К.: КНЕУ, 2004. 231 с.

2. Peter F. Drucker Management: Tasks, Responsibilities and Practices / F. Peter. New York: Harper & Row, 1973. 

3. Хміль Ф.І. Основи менеджменту: підручник / Ф.І. Хміль. К. : Академвидав, 2003. 608 с.

4. Сирветник­Царій В. В. Особливості управління економічним потенціалом підприємств торгівлі споживчої кооперації / В. В. Сирветник­Царій. Вісник Херсонського державного університету. Серія «Економічні науки». Херсон, 2014. № 5/2014. С. 41­45.

5. Henri Fayol. Administration Industrielle et Générale, Dunod, 1916.

6. Основи менеджменту : Підручник / О.Є. Кузьмін, О.Г. Мельник. К. : Академвидав, 2003. 416 с.



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ПОТЕНЦІАЛОМ ЗБУТОВОГО ПЕРСОНАЛУ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА
31.05.2019 13:59
ПОКАЗНИКИ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА ТА МЕТОДИКА ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ
30.05.2019 19:24
PROCEDURE FOR SELF-EMPLOYMENT REGISTRATION IN UKRAINE AND POLAND: COMPARATIVE ANALYSIS
30.05.2019 16:07
АНАЛІЗ ЗАБОРГОВАНОСТІ ІЗ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ В УКРАЇНІ
30.05.2019 13:15
ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ ХР-УПРАВЛІННЯ У ДІЯЛЬНІСТЬ ВІТЧИЗНЯНОГО БІЗНЕСУ
30.05.2019 12:55
ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ ПРИ ОЦІНЦІ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
30.05.2019 12:49
КАДРОВА СКЛАДОВА В СИСТЕМІ УПРАВЛІНЯ ПОТЕНЦІАЛОМ ЕКНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА
30.05.2019 11:26
MAIN FACTORS WHICH PREVENT THE TRANSITION OF ECONOMY ON THE BASIS FOR SUSTAINABLE DEVELOPMENT
23.05.2019 10:57




© 2010-2019 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.143 сек. / Mysql: 638 (0.104 сек.)