Законодавство України з питань державної митної справи складається з митного кодексу (МКУ), Митного тарифу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою, та ін. [1]. Правила міжнародного договору України є пріоритетними ніж ті, що передбачені МКУ та іншими законами.
Нині між Україною та ЄС діє Угода про асоціацію, частиною якої є запровадження зони вільної торгівлі (Deep and Comprehensive Free Trade Areas – DCFTA); до моменту набуття чинності Угоди чи окремих її елементів діє механізм стимулювання сталого розвитку і ефективного управління – генеральна система преференцій (ГСП). DCFTA тимчасово застосовується з 1 січня 2016 р.
У контексті регламенту [2] країни, на які поширюється режим ГСП, мають додатково знижувати ставки ввізного мита, збільшувати кількість "нечутливих" товарів тощо. При цьому ГСП передбачає застосування таких режимів преференцій:
• "загальний" (general arrangement GSP) – поширюється на 66 % найменувань товарів Комбінованої Номенклатури, поділених на "чутливі" і "нечутливі". До переліку "чутливих" товарів, пріоритетних для промислового співробітництва країн ЄС, наприклад, входять транспортні засоби, текстиль і вироби з нього, деякі будівельні матеріали, товари тваринного походження тощо. Згідно з принципом СОТ щодо надання країнам "режиму найбільшого сприяння" ставки імпортного (ввізного) мита для "чутливих товарів" повинна бути нижчими на 3,5% за ставку мита "самого привілейованої країни", при цьому такі ставки для текстилю і виробів з нього повинні бути зменшеними на 20%. Для "нечутливої" продукції ввізне мито не стягується; це також стосується товарів, розмір мита ad valorem для яких після застосування преференцій становитиме 1% або менше, або 2 євро чи менше щодо розміру спеціального мита [2];
• "спеціальний" (special incentive arrangement for sustainable development and good governance – GSP+) – поширюється на понад 6200 найменувань товарів. Цей режим відрізняється від інших тим, що нульова ставка ввізного мита застосовується й до окремих "чутливих" товарів і зняттям попередньо накладених обмежень у вигляді виключень з режиму;
• "усе, крім зброї" (special arrangement for the least-developed countries – Everything But Arms (EBA)) – охоплює більше 7000 найменувань товарів, до яких застосовується нульова ставка ввізного мита за виключенням зброї та товарів військового призначення. Вказаний режим застосовується до країн, що були класифіковані ООН як найменш розвинені країни.
Згідно з додатком ІІ до Регламенту [2] на Україну поширюється "загальний" режим ГСП, що надає додаткові переваги українським експортерам на ринку ЄС і становить основу для перегляду митного законодавства.
З 1 січня 2019 р. між Україною та ЄС у двосторонній торгівлі застосовуються положення Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила визначення країни походження товарів [3]. Передбачається, що ці правила відкриють додаткові можливості для національних виробників, оскільки ґрунтуються на принципі діагональної кумуляції походження товарів за умови існування між учасниками Конвенції режимів вільної торгівлі.
Застосування положень Конвенції [3] означає, що українські виробники можуть закуповувати сировину/комплектуючі в одній країні-учасниці Конвенції, а готову продукцію експортувати до іншої країни з таким самим статусом без сплати мита або за зниженою його ставкою.
Угоди про вільну торгівлю укладено Україною з такими учасниками Регіональної конвенції: ЄС, ЄАВТ, Грузією, Македонією, Молдовою, Чорногорією. На черзі – Ізраїль і Туреччина.
Митне співробітництво з ЄС також здійснюється на основі положень Протоколу ІІІ Рамкової Стратегії митного співробітництва [3], пріоритетними з яких є:
• максимальне спрощення процедур торгівлі для забезпечення надійності взаємодії бізнесу з митною адміністрацією;
• ліквідація незаконної торгівлі, розвиток ефективного управління ризиками та попереднього обміну митною інформацією;
• реформування митного законодавства і процедур в рамках DCFTA.
У контексті структурних змін ДФСУ [4] приєднання до спільної транзитної системи, очевидно, залишиться завданням середньострокового планування [5] діяльності нової митної адміністрації.
Наведене свідчить про необхідність гармонізації митного та іншого законодавства України у відповідність з нормами міжнародного права. Зокрема, це стосується не лише Митного кодексу і Митного тарифу, а й Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), редакція якої від 2012 р. нині застосовується при виконанні митних формальностей [6].
Відомо, що чинний Митний тариф України [7] ґрунтується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів (HS) версії 2012 р., тоді як з 1 січня 2017 р. правовою нормою дії механізму тарифного та нетарифного регулювання в країнах ЄС є HS -2017.
Внесені зміни до HS-2012 враховували пропозиції від міжнародних організацій та на виконання міжнародних угод: - FAO, ВМО, INBAR, PIC та ін.
Оскільки HS є основою для реалізації заходів тарифного і нетарифного регулювання та формування статистичних даних зовнішньої торгівлі в більшості (понад 200) країн, то наведені розбіжності у законодавстві мають вплив на діяльність митної системи України, процедуру правильності визначення коду товарів країною-експортером та імпортером під час митного оформлення продукції, обмін митною статистичною інформацією тощо.
Таким чином, гармонізація до міжнародних норм Митного кодексу, УКТЗЕД, Митного тарифу, системи ведення статистичного обліку переміщуваних товарів з її стандартами і методами є першочерговою. Реалізація цих завдань сприятиме прискоренню і спрощенню митного процедур, виконанню Україною міжнародних зобов’язань, узятих у рамках зазначених конвенцій, поліпшенню ефективності заходів нетарифного регулювання тощо.
Список використаних джерел:
1. Митний кодекс України (Із змінами і доповненнями).– (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, № 44-45, № 46-47, № 48, ст.552). - [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://sfs.gov.ua/mk/.
2. О применении схемы обобщённых тарифных преференций и об отмене Регламента (ЕС) Совета ЕС 732/2008: Международный договор Регламент № 978/2012 Европейского парламента и Совета Европейского Союза от 25 октября 2012 года. – [Електронний ресурс] / Режим доступу: https://pandia.ru/text/81/497/33817.php.
3. Протокол ІІІ про Рамкову угоду між Україною та Європейським Союзом про загальні принципи участі України в програмах Європейського Союзу. – [Електронний ресурс] / Режим доступу: https://eu-ua.org/tekst-uhody-pro-asotsiatsiiu/protokoly/uchast-prohramy-yes.
4. Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України: Постанова Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 р. № 1200. – [Електронний ресурс] / Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-utvorennya-derzhavnoyi-podatkovoyi-sluzhbi-ukrayini-ta-derzhavnoyi-mitnoyi-sluzhbi-ukrayini.
5. Очерет А. Імплементація Конвенції про спільний транзит. – [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.visnuk.com.ua/uk/publication/100004208-implementatsiya-konventsiyi-pro-spilniy-tranzit.
6. Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД). - [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.min-doc.com.ua/normativy.html.
7. Про Митний тариф України: Закон України від 19 вересня 2013 року № 584-VII (ВВР), 2014, № 20-21, ст.740) (Із змінами). - [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/584-18.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter