:: ECONOMY :: АНАЛІЗ ВИДАТКІВ НА РОЗВИТОК ВУЗІВСЬКОЇ НАУКИ :: ECONOMY :: АНАЛІЗ ВИДАТКІВ НА РОЗВИТОК ВУЗІВСЬКОЇ НАУКИ
:: ECONOMY :: АНАЛІЗ ВИДАТКІВ НА РОЗВИТОК ВУЗІВСЬКОЇ НАУКИ
 
UA  RU  EN
         

Світ наукових досліджень. Випуск 29

Термін подання матеріалів

23 квітня 2024

До початку конференції залишилось днів 27



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
Календар конференцій
Архів
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум
Наукові конференції
Наукова спільнота - інтернет конференції
Світ наукових досліджень www.economy-confer.com.ua

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

АНАЛІЗ ВИДАТКІВ НА РОЗВИТОК ВУЗІВСЬКОЇ НАУКИ

 
09.09.2011 16:42
Автор: Бурдонос Людмила Іванівна, аспірант Академії фінансового управління Міністерства фінансів України
[Секція 5. Банківська справа. Фінанси, грошовий обіг та кредит;]
Ключову роль у розвитку людського потенціалу будь-якої країни відіграє освіта і наука, які відповідають за готовність нового покоління до життя і успішної діяльності в сучасному світі. Незадовільний стан освіти і науки в Україні, що є однією із причин масового від’їзду людей за кордон і занепаду національної економіки - не може бути виправданим економічними труднощами і складними трансформаційними процесами в нашому суспільстві. Освіта і наука мають бути пріоритетом номер один не тільки на папері, але й у реальних діях уряду. Інакше на нас чекає припинення процесу відтворення людського ресурсу з якостями, необхідними для життя в сьогоднішній ситуації країни і світу.
Ще Адам Сміт вважав, що затрати на освіту чи навчання людини можна розглядати як капіталовкладення в її майбутнє, аналогічні внескам у речовий капітал. Проте інвестиції в науку та освіту задля забезпечення сталого розвитку і підвищення рівня життя в різних країнах істотно відрізняється [1]. За даними Світового банку, 85% сукупних світових інвестицій в науку здійснюють країни-члени ОЕСР, 11% - Індія, Китай і Бразилія та нові промислово розвинені країни Східної Азії, і лише 4% - решта країн світу, до яких належить і Україна [2]. Тому у країнах з передовою економікою результати наукових досліджень і якісної підготовки кадрів забезпечують створення нових багатств, які є основою для подальшої підтримки власної науки та освіти.
У попередні роки обсяги фінансування освіти були значно меншими, ніж у розвинутих країнах, і, всупереч положенням статті 61 Закону України “Про освіту”, становили лише 4,5% від ВВП, що стримує її інноваційний розвиток. Украй незадовільним є фінансування і наукових досліджень. Фактичні витрати з державного бюджету на наукові дослідження і розробки зменшилися з 2,3 % валового внутрішнього продукту (далі - ВВП) в 1990 р. до 0,22 % у 1999 р. і підвищилися лише до 0,39 % ВВП у 2003р. Загальні витрати на наукові дослідження знизилися за цей період з 3,11 % до 1,13 % ВВП. Між тим, Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" передбачено бюджетні  асигнування на науку в розмірі 1,7 % ВВП [3].
Не зважаючи на те, що починаючи з 2000р. намітилося незначне збільшення асигнувань на науку у відсотках до ВВП, насправді з врахуванням інфляції воно залишається вкрай недостатнім. Особливо у важкому стані опинилася вузівська і галузева наука, фінансування яких знизилося до критичної межі.
Порівнюючи розвиток науки та інноваційної діяльності вУкраїні з тенденціями, що мають місце у США, Росії, країнах ЄС, Далекого Сходу, Південно-Східної Азії, слід відзначити, що Україна загрозливо наближається до стану відсталої держави. Неприпустимо затягується процес інституційних перетворень системи науково-технічного і кадрового забезпечення економіки України відповідно до умов світового ринку. Загрозливих масштабів набуло старіння наукових кадрів, критичної межі досягла зношеність парку наукового  обладнання та матеріально-технічної бази науки, внаслідок чого наукова складова національної конкурентоспроможності неухильно знижується. 
У той час, коли у всіх розвинених державах спостерігається виразна переорієнтація державної політики на використання наукових знань як головного ресурсу економічного зростання, науково-технічний потенціал України доведений сьогодні до стану, за яким можуть статися незворотні зміни,  що унеможливлять його використання в інтересах інноваційного розвитку суспільства [4].
Варто зазначити, що протягом дев'яностих років у країні продовжувалося падіння рівня науково-технічного потенціалу, зниження інноваційної активності промислових підприємств. За останні 20 років Україна надала інтелектуальну допомогу практично всім розвиненим країнам, а сама змушена вирішувати завдання мобілізації ресурсів у власній науковій сфері. За даними Держкомстату, за період з 1991 р. по 2002 р. за кордон емігрували 574 доктори наук та з 1996 р. по 2002 р. – 907 кандидатів наук. Майже третина з них молоді, до 40 років, перспективні науковці, решта – віком 41-50 років. Загрозу національній безпеці становить відтік за індивідуальними запрошеннями на роботу переважно молодих вчених. Лише у 2001 р. до країн з творчими для науки умовами виїхали 162 доктори і кандидати наук, що на 11 % більше, ніж у 2000 р. Вже на сьогодні за кордоном працює до 30 % українських вчених. Наші втрати у сфері науки, зумовлені “відпливом інтелекту”, оцінюються в сумі більше 1 млрд доларів США за рік.
Отже однією з найголовніших причин відставання української науки і освіти, безумовно, є залишковий принцип її державного фінансування: 0,3-0,5% ВВП. Адже відомо, якщо в державі на науку виділяється менше 2% ВВП, розпочинаються руйнівні процеси не лише в самій науці, а й економіці і суспільстві в цілому. Рівень фінансування науки повинен бути приведений у відповідність із вимогами чинного законодавства та з потребами не лише збереження, а й нарощування наукового потенціалу держави. Водночас акцент має бути зроблено й на стимулюванні залучення до підтримки науки коштів з інших джерел – насамперед коштів вітчизняних та зарубіжних інвесторів та коштів з-за кордону.

Список використаної літератури:
1. T. Wilson and A.S. Skinner. Essays on Adam Smith, 1975.
2. Поплавська Ж., Поплавський В. Економіко-філософські аспекти людського капіталу/Ж. Поплавський, В. Поплавський// Вісник НАН України. - 2002. - №12.- С. 3.
3. Закон України Про наукову і науково-технічну діяльність. N 1977-XII, 13.12.1991, - [Електронний ресурс].– Режим доступу - www.nau.kiev.ua
4. Постанова Верховної Ради України „Про дотримання законодавства щодо розвитку науково-технічного потенціалу та інноваційної діяльності в Україні”. № 1786-IV вiд 16.06.2004.

e-mail: burdonos_lyuda@mail.ru

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
ІНТЕГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В БАНКІВСЬКІЙ СИСТЕМІ УКРАЇНИ
29.09.2011 12:58
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ У КОНТЕКСТІ СВІТОВОЇ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ
13.10.2011 19:15
ІНФОРМАЦІЙНІ РИЗИКИ В БАНКІВСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
12.10.2011 18:30
ПЕРСПЕКТИВНІ ВИДИ КРЕДИТНИХ ПОСЛУГ БАНКІВ
12.10.2011 18:00
РОЗПОДІЛ ВИДАТКІВ НА ЗАКЛАДИ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
09.09.2011 17:01
АНАЛІЗ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ «КЛІЄНТ – БАНК»
08.10.2011 12:49
СТАБІЛЬНІСТЬ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ ЯК ОСНОВА КРЕДИТНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ
07.10.2011 18:09
ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ МФО НА ФІНАНСОВИХ РИНКАХ
07.10.2011 16:59




© 2010-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.226 сек. / Mysql: 1367 (0.184 сек.)