Сучасна економічна ситуація в Україні передбачає здійснення підприємствами комплексу заходів для підтримки конкурентоспроможності, завоювання стабільних позицій у певному сегменті ринку і довіри інвесторів та споживачів.
Одним із ефективних інструментів контролю за здійсненням і покращенням фінансово-господарської діяльності підприємства є внутрішній аудит. Проте, якщо становлення зовнішнього аудиту в Україні вже відбулось, то вітчизняний внутрішній аудит перебуває на початкові стадії свого розвитку і потребує подальшого дослідження.
Значний внесок у становленні системи аудиту в Україні зробили такі вітчизняні вчені як В.С.Рудницький, Ф.ФБутинець, В.Я.Савченко, Ю.В.Піча, Н.І.Верхоглядова та багато інших.
Внутрішній аудит – це незалежна експертна діяльність аудиторської служби (відділу внутрішнього аудиту, аудитора) суб’єкта господарювання для перевірки і оцінки адекватності системи внутрішнього контролю та якості виконання призначених обов’язків працівниками. Відповідальність за організацію внутрішнього контролю несе керівник підприємства[1].
Внутрішній аудит потрібний не лише керівництву чи власникам, а й управлінському персоналу підприємства, оскільки основним його завданням є досягнення поставлених цілей найбільш ефективним способом. Аудит покликаний допомагати менеджерам оцінити якість прийнятих управлінських рішень.
На жаль, внутрішній аудит відіграє незначну роль у діяльності вітчизняних підприємств, однак останній часом інтерес до нього помітно зростає. Серед факторів впливу можна назвати наступні[2]:
- внутрішній аудит є доступним, проте на даний час недооціненим методом підвищення ефективності діяльності компанії;
- наявність належного управління і контролю створює сприятливе середовище для потенційних інвесторів, кредиторів і споживачів;
- внутрішній аудит є надійнішим, ніж зовнішній, оскільки фахівці внутрішньої служби аудиту добре ознайомлені із внутрішньою організацією компанії, галузевими особливостями бізнесу тощо.
Найважливішими завданнями, які покликаний виконувати внутрішній аудит є: перевірка дотримання норм чинного законодавства, економне і ефективне використання ресурсів, достовірність і правдивість інформації, досягнення поставлених цілей діяльності, розробка і подання пропозицій щодо усунення виявлених недоліків та пропозицій з підвищення ефективності управління.
Служба внутрішнього аудиту створюється з метою забезпечення ефективності діяльності апарату управління щодо захисту законних майнових інтересів підприємства, удосконалення системи бухгалтерського обліку і зміцнення фінансового стану підприємства[3].
Ефективність діяльності служби внутрішнього аудиту є важливим фактором управління суб’єктом господарювання і залежить від її організаційного статусу, кваліфікації, професіоналізму учасників та функціональних обмежень.
З однієї сторони, створення додаткового підрозділу на підприємстві тягне за собою значні витрати на його утримання. Однак, якщо визначати оцінку ефективності роботи внутрішніх аудиторів, то витрати на утримання служби внутрішнього аудиту є мізерними у порівнянні з тим позитивним ефектом, який дадуть результати проробленої аудиторської роботи.
Таким чином, функціонування служби внутрішнього аудиту на підприємстві є надійною гарантією недопущення у майбутньому необґрунтованих ти/чи незаконних дій її працівників. Наявність ефективного внутрішнього аудиту стане невід’ємною складовою успішного розвитку виробничо-фінансової діяльності в умовах ринкового господарювання економіки та швидких змін зовнішнього середовища. Гнучке поєднання внутрішніх і зовнішніх перевірок із поточним незалежним контролем значно дозволить підвищити ефективність роботи підприємства в цілому і викликає довіру як з боку зовнішніх аудиторів чи представників контролюючих органів, так і з боку інвесторів та інших зацікавлених осіб.
Список використаної літератури:
1. Давидов Г.М. Аудит: Підручник. – К.: Знання, 2004. – 511с.
2. Ченаш В.С. Внутрішній аудит як система забезпечення ефективного управління підприємством // Вісник хмельницького національного університету. – 2009. – №6. – с.116-118.
3. Савченко В.Я. Аудит: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2002. – 322с.
4. Верхоглядова Н.І., Олініченко І.В. Розвиток внутрішнього аудиту // Економіка і регіон. – 2009. – №1(20). – С.136-139.
e-mail: oksana_gojnyak@yahoo.com |
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter