Міжнародні стандарти аудиту (МСА) пройшли довгий шлях їхнього формування і розвитку. Однак, є ще багато серйозних перешкод, які треба подолати в процесі їх впровадження та забезпечення прийнятності для усіх типів економічних систем. У зв’язку з цим, значної актуальності набувають проблеми гармонізації МСА до потреб національних економік.
У світовій практиці виділяють п'ять основних проблем міжнародної гармонізації аудиту, а саме: культурні, соціальні, політичні, правові та економічні труднощі.
Наявність культурних перешкод зумовлюється ментальністю громадян, людською поведінкою та мовним бар’єром. Проблема перекладу МСА є однією з основних перепон на шляху їхньої адаптації до умов функціонування економік різних країн, що пояснюється різними підходами до визначення окремих слів. Так, в результаті некоректного перекладу МСА, їхній зміст і умови використання можуть трактуватися по-різному.
Рівень освіти та відсутність кваліфікованих органів аудиту в деяких країнах що розвиваються складають соціальні проблеми гармонізації аудиту. Вони проявляються в тому, що низький рівень освіти в більшості країн що розвиваються створює гостру нестачу кваліфікованих аудиторів, а також відсутність їх професійних об’єднань. Тому, якщо такі країни мають намір впроваджувати МСА, то вони повинні забезпечити своїх аудиторів якісними знаннями для успішного завершення цього процесу.
Політичні перешкоди визначаються особливостями функціонування політичних систем у країнах світу, а також окремими рішеннями представників влади. Крім цього, в окремих зарубіжних країнах громадяни звикли дотримуватись національних правил і стандартів аудиту, і не хочуть від них відмовлятися. Спротив прийняттю МСА можуть висловлювати й уряди окремих країн, які не хочуть відрікатися від свого права встановлення і регулювання вимог до професійної придатності спеціалістів різних галузей економіки, в тому числі і аудиторів. Досить часто такі країни зіштовхуються також з труднощами одержання підтримки в парламенті, оскільки розробники чинних нормативів аудиту або представники аудиторського бізнесу можуть чинити тиск на членів парламенту з метою недопущення прийняття МСА.
Основу юридичних перешкод складає неузгодженість правових систем різних країн світу. Значна відмінність простежується між англо-саксонськими країнами, де переважає «загальний закон», і європейськими континентальними країнами, які практикують використання системи кодифікованого права. Крім того, порушити процес юридичного узгодження можуть численні відмінності у підходах до правил ведення бухгалтерського обліку, встановлення відповідальності аудиторів тощо.
Економічні перешкоди характеризуються різною орієнтацією користувачів фінансової звітності та різними етапами технологічного розвитку і технологічного забезпечення економічної діяльності, тобто застосування сучасних технічних засобів для раціонального управління господарськими і економічними процесами. Аудиторів, як правило, запрошують акціонери компаній, тому така аудиторська перевірка, в першу чергу, направлена на задоволення їхніх інтересів. Крім того, країни з розвиненою економікою ставлять вищі вимоги до стандартів аудиту, ніж країни які розвиваються, що визначається дією різних економічних чинників.
Як бачимо, уніфікована гармонізація стандартів аудиту може виявитися неможливою внаслідок багатьох відмінностей між країнами. На нашу думку, більш виправданим є прийняття мінімального пакету МСА, які будучи єдиними стандартами аудиту генеруватимуть безліч переваг як для самих аудиторів, так і для користувачів аудиторських послуг. Ці переваги обумовлюють необхідність запровадження аудиту високої якості, визнання його результатів на міжнародному рівні, налагодження тісної співпраці між національними регулюючими органами і аудиторами, уникнення непорозумінь щодо трактування результатів ведення господарської діяльності у різних країнах світу.
Внаслідок входження України у систему світових господарських зв’язків посилюється потреба виходу національного аудиту на міжнародний рівень, чому максимально сприятиме впровадження в Україні МСА. Проте українські стандарти аудиту повинні базуватись на чинному законодавстві, що робить неприйнятним застосування у нас окремих положень МСА.
Крім того, ряд положень МСА базується на західній загальноприйнятій системі бухгалтерських принципів, які часто суперечать діючим вітчизняним принципам обліку. Отже, наявність в Україні численних проблем гармонізації аудиту лише підтверджує доцільність уніфікації МСА та їх гармонізації відповідно до умов та потреб кожної країни.
Список використаної літератури:
1. Stefan Bode. The problems of international auditing harmonisation.//International Accounting & Auditing. University of Glamorgan. – 2007. – 28c.
e-mail: m-fedyshyn@ukr.net |
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter