Аудит в Україні пройшов певні етапи свого розвитку. Нині основну увагу доцільно приділяти зростанню якості аудиторських послуг, для чого необхідно налагодити професійний контроль за якістю виконаних аудиторських перевірок.
Якість аудиторських послуг, з точки зору аудиторської діяльності, можна розглядати як їх здатність задовольняти потреби замовника та суспільства в отриманні достатнього рівня впевненості у тій фінансовій інформації, що виступає предметом аудиту.
Формування основних напрямів реалізації контролю якості аудиторських послуг потребує чіткого визначення самого поняття “контроль якості”, під яким варто розуміти систему контролю зовнішніх і внутрішніх органів управління з метою недопущення аудиторами та аудиторськими фірмами порушень чинного законодавства та аудиторської етики.
Деякі аудитори виділяють такі напрями контролю якості аудиторських послуг[1, с.412]:
– зовнішній контроль, що забезпечується шляхом проведення відповідними контролюючими органами (АПУ, САУ) постійного моніторингу діяльності аудиторських фірм та аудиторів-одноосібників;
– внутрішній контроль, що проводиться безпосередньо самими суб'єктами аудиторської діяльності та включає контроль якості розробленої внутрішньо фірмової політики та контроль якості виконання відповідних процедур при проведені аудиту конкретного клієнта.
Система контролю якості аудиторських послуг в Україні формується Аудиторською палатою України і містить у собі[2]:
– регулярну звітність суб'єктів аудиторської діяльності за затвердженою АПУ формою;
– моніторинг з питань якості аудиторських послуг;
– перевірки якості аудиторських послуг;
– додаткові процедури по забезпеченню контролю якості та дисциплінарні заходи за наслідками контролю;
– інформування суспільства про функціонування системи контролю якості аудиторських послуг в Україні.
Безпосередньо організацію та забезпечення проведення зовнішніх перевірок систем контролю якості аудиторських фірм та аудиторів-одноосібників здійснює Комітет з контролю за аудиторською діяльністю.
Контроль якості аудиту охоплює дві складові: контроль організації аудиторської фірми та контроль виконання замовлення[3]. Він передбачає наявність певної організаційно-функціональної структури, яка б відповідала встановленим законодавчо-нормативним вимогам.
Контроль виконання замовлення передбачає контроль конкретної аудиторської перевірки, здійсненої аудиторською фірмою. Переважно здійснюється вибіркова перевірка, оскільки її здійснюють професійні аудитори, які знають де можна допустити помилки у тому чи іншому випадках, та акцентують свою увагу під час перевірки переважно на таких важливих ділянках.
Після проходження контролю видається сертифікат, без наявності якого аудиторська фірма не має права проводити обов'язкові види аудиту, а, отже, може здійснювати винятково добровільний аудит та/чи надавати консультації.
Відповідно до Положення АПУ, в Україні кожен суб'єкт аудиторської діяльності зобов'язаний проходити перевірку контролю якості аудиторської діяльності не рідше одного разу на п'ять років. У разі негативних результатів проведеної перевірки відповідний Комітет АПУ має право порушити питання про виключення такого суб'єкта аудиторської діяльності із Національного реєстру аудиторських фірм та аудиторів або ж можуть бути застосовані такі види стягнень, як попередження, припинення дії сертифіката до одного року чи, навіть, анулювання сертифіката.
У світовій практиці відомі декілька моделей побудови системи нагляду за аудиторами, а саме[3]:
– нагляд здійснює приватна суспільна організація за дорученням держави (США, Великобританія);
– нагляд здійснює державний орган (Австралія, Італія, Нідерланди);
– змішана модель, яка передбачає, що існуюча суспільна організація аудиторів та Аудиторська палата здійснюють нагляд за аудиторською діяльністю, однак Аудиторську палату контролює незалежний державний орган (Німеччина).
На нашу думку, саме досвід Німеччини доцільно втілювати у вітчизняну практику з метою реалізації контролю якості аудиторських послуг.
Отже, в той час, коли розвинені країни працюють над посиленням нагляду за наданими аудиторськими послугами шляхом удосконалення діючих систем зовнішнього контролю, підвищення довіри до професії аудитора, визнання аудиторів країни в усьому світі, Україна лише починає будувати свою систему контролю за якістю аудиту. Оскільки аудит не може існувати без якісної незалежної системи зовнішнього контролю за аудиторською діяльністю, то саме це, на нашу думку, свідчить про той факт, що вітчизняні суб’єкти аудиту поки що ще не здобули визнання у світі.
Список використаної літератури:
1. Гуцаленко Л., Пришляк Н. Контроль якості аудиту у вітчизняних та зарубіжних практиках // Економічний аналіз. – 2010. – №6. – С. 411-413.
2. Національна концептуальна основа забезпечення якості аудиторських послуг в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.uazakon.com/documents
3. Макаєва О. Нагляд за професією аудитора в Україні – чи не час переймати досвід? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.apu.com.ua/content
e-mail: lilya-prustypa@ukr.net |
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter