Вступ. Залізо належить до життєво необхідних мікроелементів: воно бере участь у синтезі гемоглобіну, транспорті кисню та функціонуванні низки металоферментів, а порушення його обміну, від дефіциту до надлишкового накопичення, є однією з поширених проблем сучасної медицини [1, с. 889-902]. Препарати заліза становлять майже 40% асортименту групи В03 «Антианемічні препарати» в Україні [2, с. 47-52]. За даними Державного реєстру лікарських засобів станом на 01.09.2026 р. зареєстровано 51 запис препаратів заліза (41 торгова назва), з яких пероральні тверді форми представлені 11 таблетками та 2 капсулами [3]. Різноманіття хімічних форм заліза, типів вивільнення та складу допоміжних речовин підвищує вимоги до контролю якості таких препаратів. Водночас ДФУ регламентує кількісне визначення лише для субстанції заліза сульфату гептагідрату, причому офіційним методом є цериметричне титрування, а монографії на заліза фумарат і готові лікарські форми заліза в українському виданні відсутні [4, с. 247]. Це зумовлює потребу в доступному методі, придатному для різних солей і лікарських форм заліза.
Мета – з’ясувати аналітичні можливості перманганатометричного титрування для кількісного визначення заліза(ІІ) у твердих лікарських формах різного складу та оцінити відповідність його вмісту заявленому виробником.
Матеріали та методи. Об’єктами дослідження були Тардиферон (таблетки пролонгованої дії, 247.25 мг заліза сульфату сухого, екв. 80 мг заліза(ІІ)), Гіно-Тардиферон (той самий склад із кислотою фолієвою, 0.35 мг) та Хеферол (капсули, 350 мг заліза фумарату, екв. 115 мг заліза) [5-7]. Застосовано інформаційно-аналітичний і порівняльний методи, визначення однорідності маси за ДФУ 2.9.5 (n = 20) [8, с. 107], якісні реакції ідентифікації та пряме титрування 0.1000 М розчином калію перманганату в сульфатнокислому середовищі (pH < 1) у трьох паралельних визначеннях із розрахунком SD та RSD [9; 10, с. 5484-5491].
Результати та обговорення. Перманганатометричне визначення заліза ґрунтується на кількісному окисненні Fe²⁺ до Fe³⁺ за рівнянням MnO₄⁻ + 5Fe²⁺ + 8H⁺ → Mn²⁺ + 5Fe³⁺ + 4H₂O зі стехіометричним співвідношенням 1:5 [9; 10]. Метод самоіндикаторний: точку еквівалентності фіксують за появою стійкого блідо-рожевого забарвлення надлишку титранту, тому сторонній індикатор не потрібен. На відміну від спектрофотометричних підходів, які потребують хромогенних реагентів і градуювальних графіків [11, с. 207-214], титрування не вимагає дорогого обладнання. Це узгоджується з широким поширенням титриметрії у фармакопейних методиках кількісного визначення [12, с. 1409-1421] та з досвідом застосування перманганату для аналізу лікарських засобів різних фармакологічних груп [13, с. 149-157].
Ключовою умовою коректності результатів є пробопідготовка, яку слід адаптувати до складу лікарської форми. Титрант стандартизують за первинним стандартом (сіль Мора) [10, с. 5484-5491]. Оскільки Fe²⁺ легко окиснюється киснем повітря, що призводить до занижених результатів, наважку розчиняють у свіжопрокип’яченій охолодженій воді та підкислюють розведеною сульфатною кислотою, яка водночас запобігає гідролізу іонів заліза. Для таблеток пролонгованої дії, матрицю яких утворюють амонійно-метакрилатні сополімери, необхідне ретельне подрібнення до однорідного порошку [14]. При цьому слід унеможливити потрапляння в пробу матеріалу оболонки, забарвленої оксидами заліза (Е 172). Малорозчинний у воді заліза фумарат розчиняли безпосередньо в розведеній сульфатній кислоті при обережному нагріванні (40-50 °C) з подальшим охолодженням; фумарова кислота, що вивільняється, за умов титрування не окиснюється. Вплив кислоти фолієвої в Гіно-Тардифероні практично незначущий, оскільки її вміст у наважці (0.394 мг) менш ніж у 200 разів поступається вмісту заліза (90.14 мг), тому поправки не вводили.
Усі досліджувані серії відповідали вимогам ДФУ щодо однорідності маси. Коефіцієнти варіації становили 0.28% (Тардиферон), 0.20% (Гіно-Тардиферон) та 0.34% (Хеферол), максимальні відхилення окремих одиниць – 0.51; 0.46 та 0.62% за допустимих ±5% для таблеток і ±7.5% для вмісту капсул [8, с. 107]. Результати кількісного визначення наведено в таблиці.
Таблиця
Результати перманганатометричного визначення заліза(ІІ) (n = 3)
Висновки. Перманганатометричне титрування придатне для кількісного визначення заліза(ІІ) у твердих лікарських формах як на основі неорганічної (сульфат), так і органічної (фумарат) солі, за наявності супутнього компонента (кислота фолієва) та допоміжних речовин. Вміст заліза становив 100.76-101.41% від номінального за RSD 0.77-1.50%. Визначальним для коректності результатів є пробопідготовка, що враховує тип лікарської форми, хімічну форму заліза та запобігає його окисненню. Метод простий, економічний і може розглядатися як доступна альтернатива для рутинного контролю препаратів заліза, зокрема тих, що не мають фармакопейної монографії; для впровадження він потребує подальшої валідації.
Список літератури:
1. Luchowska-Kocot D. Iron in medicine and treatment. J. Elem. 2014. Vol. 19, No. 3. P. 889-902.
2. Паламар А. О., Клюйко А. А., Паліброда Н. М., Богдан Н. С., Ткачук О. Ю., Шпичак О. С. Огляд фармацевтичного ринку антианемічних препаратів в Україні. Фармацевтичний часопис. 2020. №4. С. 47-52. DOI: https://doi.org/10.11603/2312-0967.2020.4.11646 .
3. Державний реєстр лікарських засобів України: офіційний вебсайт. URL: http://www.drlz.com.ua/ (дата звернення: 01.09.2026).
4. Державна Фармакопея України: в 3 т./Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». 2-е вид. Харків: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2014. Т. 2. 724 с.
5. Тардиферон таблетки, в/о, прол./д. по 80 мг №30 (10х3): вебсайт «Tabletki.ua». URL: https://tabletki.ua/uk/Тардиферон/24707/ (дата звернення: 01.09.2026).
6. Гіно-тардиферон таблетки, в/о, прол./д. №30 (10х3): вебсайт «Tabletki.ua». URL: https://tabletki.ua/uk/Гіно-тардиферон/10357/ (дата звернення: 01.09.2026).
7. Хеферол капсули по 350 мг №30 (10х3): вебсайт «Tabletki.ua». URL: https://tabletki.ua/uk/Хеферол/22369/ (дата звернення: 01.09.2026).
8. Державна Фармакопея України/Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». 2-е вид., Доповнення 4. Харків: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2020. 600 с.
9. Мінаєва В. О., Нінова Т. С., Шафорост Ю. А. Аналітична хімія. Титриметричний аналіз: навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл. Черкаси: Вид. від. ЧНУ ім. Богдана Хмельницького, 2010. 456 с.
10. Quiñones R., Knott H., Frost L., Bartram M., Clark T., Westfall T. D., Buxó J. A. Quantification of Iron(II) in Supplements Using Redox Titration and UV–Visible Spectroscopy. Journal of Chemical Education. 2024. Vol. 101, No. 12. P. 5484-5491. DOI: https://doi.org/10.1021/acs.jchemed.4c01090.
11. Lapanantnoppakhun S., Tengjaroensakul U., Mungkornasawakul P., Puangpila C., Kittiwachana S., Saengtempiam J., Hartwell S. K. Green Analytical Chemistry Experiment: Quantitative Analysis of Iron in Supplement Tablets with Vis Spectrophotometry Using Tea Extract as a Chromogenic Agent. Journal of Chemical Education. 2020. Vol. 97, No. 1. P. 207-214. DOI: https://doi.org/10.1021/acs.jchemed.9b00530.
12. Siddiqui M. R., AlOthman Z. A., Rahman N. Analytical techniques in pharmaceutical analysis: A review. Arabian Journal of Chemistry. 2013. Vol. 10, Suppl. 1. P. S1409–S1421. DOI: https://doi.org/10.1016/j.arabjc.2013.04.016.
13. Vinay K. B., Revanasiddappa H. D., Zenita Devi O., Basavaiah K. Permanganometric Determination of Etamsylate in Bulk Drug and in Tablets. Chemical Industry & Chemical Engineering Quarterly. 2009. Vol. 15, No. 3. P. 149-157. DOI: https://doi.org/10.2298/CICEQ0903149V.
14. Уварова М. Обґрунтування і розробка методик контролю якості активних фармацевтичних інгредієнтів лікарського засобу «Сорбіфер»: кваліфікаційна робота/наук. кер. Н. Гарна. Харків: НФаУ, 2024. 60 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter