Сучасна особистість дедалі частіше стикається з ситуаціями невизначеності, дефіциту інформації, обмеженості часу та необхідності швидкого вибору. За таких умов поряд із раціонально-аналітичним мисленням важливого значення набуває інтуїція як спосіб швидкої оцінки ситуації та формування рішення. Особливої значущості ця проблема набуває у професійній діяльності майбутніх управлінців, де рішення часто приймаються за умов неповної інформації та високої відповідальності за їх наслідки. Саме тому дослідження психологічних особливостей інтуїції та її ролі у процесі прийняття рішень є важливим напрямом сучасної психологічної науки. «Важливо, що у кризових умовах невизначеності та ризику використання інтуїтивних процесів для прийняття рішень може бути корисною та адаптивною стратегією, коли бракує часу на тривалі роздуми. Щодо механізмів інтуїтивного прийняття рішень, зазначається, що за допомогою інтуїції інформація обробляється цілісно. Інтуїтивний підхід збільшує ймовірність розпізнавання прогалин і тенденцій, а також встановлення нових зв’язків між віддаленими елементами, що сприяє генерації інноваційних ідей» [3, с.4].
Мета статті – теоретичний аналіз підходів до розуміння психологічних особливостей інтуїції та її ролі у процесі прийняття рішень.
«Важливо розвивати вміння поєднувати інтуїцію з наявними доказами для покращення якості мислення. Використання інтуїції у процесі прийняття стратегічних рішень дозволяє менеджерам заощаджувати час, підтримувати цілісне бачення завдань організації та формувати внутрішній інтуїтивний «компас» для динамічного організаційного розвитку» [3, с.4].
У психологічній науці поняття «інтуїції» трактується, як «специфічна здатність особистості осягати істину безпосереднього логічного обґрунтування, доказу; своєрідний тип мислення, за якого окремі ланки процесу мислення проходять несвідомо, а гранично ясно усвідомлюється лише підсумок думки, істина. Інтуїції буває досить для досягнення істини, але, щоб переконати в її істинності інших людей, необхідні докази» [2, с.131].
Також розглядається поняття організаційної інтуїції, яке пояснюється, як «здатність людини передбачити в процесі управління те, що згодом здійсниться, а також приймати рішення за відсутності достатньої інформації. Прийняті при цьому рішення відносяться до ризикованих» [2, с.131].
Особливого значення в сучасних психологічних дослідженнях набуває проблема прийняття рішень, оскільки вибір певного способу дії є невід’ємною складовою життєдіяльності та професійної активності особистості. Дана проблему висвітлювали у працях Д. Ґоулман [1]; Н. Теліпко [3]; Є. Тимощук, І. Бруяка, В. Любомирський [4]; О. Яковенко [5] та ін.
У процесі прийняття рішень людина визначає пріоритети, оцінює наявні можливості, обирає найбільш доцільний варіант дії та прогнозує його можливі наслідки. Водночас рішення далеко не завжди приймаються за умов достатньої кількості часу, повної інформації та можливості детально зіставити всі альтернативи. Дефіцит інформації, часові обмеження, невизначеність наслідків і необхідність одночасного врахування багатьох чинників актуалізують пошук психологічних ресурсів, які забезпечують оперативну орієнтацію особистості у складних ситуаціях.
Одним із таких психологічних ресурсів може виступати інтуїція. У процесі прийняття рішень вона проявляється у швидкому цілісному оцінюванні ситуації, виникненні суб’єктивного відчуття правильності або помилковості певного варіанта дії, а також у прогнозуванні можливого розвитку подій без попереднього розгорнутого логічного аналізу. Інтуїтивні судження можуть ґрунтуватися на накопиченому досвіді, знаннях, практичних навичках та здатності швидко розпізнавати значущі характеристики ситуації. У цьому контексті інтуїцію доцільно розглядати не як протилежність раціональному мисленню, а як один із компонентів складного процесу прийняття рішень, який може забезпечувати швидку орієнтацію та формування попереднього варіанта вибору.
Проблема взаємодії інтуїтивного та раціонального компонентів є особливо актуальною для розуміння психологічних механізмів прийняття рішень. Ефективність вибору визначається не лише обсягом інформації, якою володіє особистість, а й особливостями її сприймання, опрацювання та оцінювання. Професійний і життєвий досвід, рівень рефлексії, критичне мислення, здатність до саморегуляції та толерантність до невизначеності можуть визначати характер використання інтуїтивних суджень.
Отже, вивчення психологічних особливостей інтуїції потребує її розгляду в контексті цілісного процесу прийняття рішень та взаємодії інтуїтивних і раціонально-аналітичних механізмів.
Список літератури:
1. Ґоулман Д. Емоційний інтелект у бізнесі. Як стати успішним у житті та кар’єрі; пер. з англ. Ю. Шекет. Харків: Vivat. 2021, 528 с.
2. Психологічний словник / автори-укладачі: В.В. Синявський, О.П. Сергієнкова; за ред. Н.А. Побірченко. Київ: Наук. світ, 2007. 274 с.
3. Теліпко Н. О. Психологічні особливості інтуїції у процесі прийняття рішень : дис. … д-ра філос. : 053 Психологія. Одеса : ОНУ імені І. І. Мечникова, 2025. 243 с. URL: https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/41543
4. Тимощук Є. А., Бруяка І. С., Любомирський В. О. Роль інтуїції в структурі саморегуляції в умовах невизначеності. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Психологія». 2022. № 15. С. 52–61. URL: https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/8758
5. Яковенко О. В. Психологічний механізм вирішування задач та прийняття рішень. Наукові записки НаУКМА. Педагогічні, психологічні науки та соціальна робота. 2004. Т. 33. С. 70–73. URL: https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/8159
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter