Анотація. В умовах воєнного стану проблема забезпечення безпечної рухової активності дітей та молоді набуває особливої актуальності. Система фізичного виховання в закладах освіти повинна не лише сприяти фізичному розвитку учнів, а й формувати в них навички безпечної поведінки, уміння орієнтуватися в навколишньому середовищі та діяти в нестандартних ситуаціях [4]. У зв’язку з цим зростає потреба у підготовці майбутніх учителів фізичної культури, здатних організовувати освітній процес з урахуванням сучасних безпекових викликів.
Мета роботи – теоретично обґрунтувати роль спортивного орієнтування як ефективного засобу формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до організації безпечної рухової активності учнів в умовах воєнного стану, а також визначити його можливості у розвитку професійних компетентностей, необхідних для створення безпечного освітнього середовища.
Одним із перспективних засобів такої підготовки є спортивне орієнтування. Цей вид діяльності поєднує фізичне навантаження, інтелектуальну активність, розвиток просторового мислення та формування навичок прийняття рішень [3].
Важливою складовою професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури є формування ризик-орієнтованого мислення та здатності прогнозувати можливі небезпечні ситуації під час організації рухової активності. Спортивне орієнтування створює умови для моделювання реальних педагогічних ситуацій, у яких студент повинен самостійно оцінити стан місцевості, визначити потенційні загрози, обрати безпечний маршрут і забезпечити ефективне управління групою учасників. Такі практичні завдання сприяють інтеграції теоретичних знань із методики фізичного виховання, педагогіки, психології та основ безпеки життєдіяльності, що відповідає сучасним вимогам компетентнісного підходу до професійної освіти [1].
Використання карти, компаса та аналіз місцевості вимагають від учасника уважності, самостійності та відповідальності, що робить спортивне орієнтування ефективним засобом професійної підготовки майбутніх педагогів.
Готовність учителя фізичної культури до організації безпечної рухової активності учнів включає комплекс знань, умінь і особистісних якостей. До її основних складових належать: знання правил безпеки, уміння оцінювати ризики, здатність планувати та контролювати фізкультурно-оздоровчі заходи, а також готовність оперативно реагувати на надзвичайні ситуації [1]. Формування таких компетентностей є важливою умовою створення безпечного освітнього середовища.
У процесі занять спортивним орієнтуванням студенти навчаються аналізувати рельєф і особливості місцевості, визначати потенційно небезпечні ділянки маршруту, планувати рух групи та здійснювати контроль за дотриманням правил безпеки. Такі вміння мають практичне значення для майбутньої професійної діяльності вчителя фізичної культури, оскільки можуть бути використані під час проведення уроків, туристичних походів, спортивних змагань та інших форм рухової активності учнів [3].
Важливим аспектом є також вплив спортивного орієнтування на розвиток психологічної стійкості майбутніх педагогів. Виконання завдань в умовах обмеженого часу, необхідність самостійного вибору маршруту та подолання природних перешкод сприяють формуванню стресостійкості, впевненості у власних силах і здатності діяти в нестандартних ситуаціях. Саме ці якості є необхідними для ефективної роботи вчителя в сучасних умовах [2].
Крім того, спортивне орієнтування сприяє формуванню культури безпеки. Під час навчання студенти засвоюють принципи безпечної поведінки на відкритій місцевості, правила надання домедичної допомоги, алгоритми дій у разі виникнення небезпечних ситуацій та способи організації взаємодії в групі. Такі знання відповідають сучасним вимогам до професійної підготовки вчителя фізичної культури та положенням законодавства у сфері освіти і фізичної культури [4; 5].
Особливого значення спортивне орієнтування набуває в умовах воєнного стану, коли підвищується потреба у розвитку навичок орієнтування, самоконтролю та відповідальної поведінки. Залучення елементів спортивного орієнтування до освітнього процесу сприяє не лише фізичному розвитку студентів, а й підготовці їх до діяльності в умовах підвищеного рівня невизначеності та ризику.
Висновок. Спортивне орієнтування є ефективним засобом формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до організації безпечної рухової активності учнів в умовах воєнного стану. Його використання у системі професійної підготовки сприяє розвитку професійних компетентностей, формуванню культури безпеки, підвищенню рівня відповідальності та готовності до роботи в сучасних умовах. Подальші дослідження доцільно спрямувати на розроблення та впровадження спеціалізованих програм підготовки майбутніх педагогів із використанням засобів спортивного орієнтування.
Список літератури
1. Круцевич Т. Ю. Теорія і методика фізичного виховання. Київ : Олімпійська література, 2021. 392 с.
2. Шиян Б. М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2020. 272 с.
3. Галан Я. П., Єдинак Г. А. Спортивне орієнтування у фізичному вихованні студентської молоді. Чернівці : Чернівецький національний університет, 2021. 184 с.
4. Про освіту : Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (дата звернення: 24.06.2026).
5. Про фізичну культуру і спорт : Закон України від 24.12.1993 № 3808-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3808-12 (дата звернення: 24.06.2026).
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter