Анотація. У статті встановлено, що цифрові технології допомагають студентам краще вивчати спортивне орієнтування. Описано основні способи, якими цифрові інструменти включають у навчання майбутніх учителів фізичної культури. З'ясовано, як ці засоби впливають на те, що студенти опановують фахові компетентності.
Ключові слова: цифрові технології, спортивне орієнтування, фізична культура, професійна підготовка.
Завдяки використанню цифрових технологій у закладах вищої освіти стає можливим підготувати фахівців, які можуть успішно працювати в сучасних умовах. На особливу увагу цей процес заслуговує під час навчання майбутніх учителів фізичної культури. У цій діяльності поєднуються вимоги до того, як педагог підготовлений фізично, теоретично та методично. Спортивне орієнтування є дисципліною, яка розвиває уміння мислити у просторі, застосовувати тактику та довго витримувати навантаження. Через це воно є напрямом, де доцільно застосовувати цифрові засоби навчання.
Мета роботи полягає у теоретичному обґрунтувати доцільність і напрями використання цифрових технологій у навчанні спортивного орієнтування в контексті фахової підготовки.
Відповідно до мети дослідження у роботі вирішувались такі завдання:
1. Проаналізувати науково-методичну літературу з теми дослідження.
2. Визначити основні напрями та засоби впровадження цифрових технологій у навчання.
Методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури і мережі Internet; порівняльний аналіз педагогічного досвіду з впровадження цифрових технологій у фізичне виховання.
Сьогодні дослідники визнають, що цифрові інструменти значно розширюють можливості в педагогіці фізичного виховання. Ключова цінність цифрових інструментів полягає не в заміні усталених методів, а в їх розширенні через залучення об'єктивних даних та інтерактивних форм навчання. У контексті спортивного орієнтування цей підхід має особливий потенціал, адже цей вид спорту тісно пов'язаний із роботою з картографічною інформацією та просторовим аналізом — саме в цих сферах цифрові засоби проявляють свою ефективність найкраще.
Перша — GPS-трекінгові застосунки, що фіксують і аналізують маршрути, темп бігу та пульс. Аналіз GPS-треків після заняття є ефективним інструментом формування навичок тактичного мислення, адже дозволяє наочно оцінити правильність вибору шляху між контрольними пунктами [2, с. 26].
Другий напрям пов'язаний із програмним забезпеченням для створення спортивних карт — зокрема OCAD та OpenOrienteering Mapper. Залучення студентів до самостійного картографування території університету чи парку перетворює їх із пасивних споживачів карт на авторів навчального середовища. Це не лише поглиблює розуміння картографічних символів, але й розвиває проєктне та педагогічне мислення — адже, розробляючи дистанцію, студент змушений думати з позиції того, хто її проходитиме [1, с. 42].
Третій напрям включає освітні онлайн-платформи та інструменти для роботи з відео. Розташування теоретичних матеріалів, умовних позначок, правил змагань і аналізу типових помилок у системах Moodle або Google Classroom дає студентам можливість засвоювати знання для практичних занять у власному темпі. Розбір технічних дій орієнтувальника на трасі за допомогою відео збагачує навчання візуальними прикладами, яких бракує за класичного підходу[3, с. 3]. Позитивний вплив цифрових технологій на ефективність підготовки спортсменів і студентів засвідчено у матеріалах міжнародних науково-практичних публікаціях.
Загалом, аналіз літератури дає підстави стверджувати, що цифрова компетентність має стати органічною складовою фахової підготовки вчителя фізичної культури. При цьому важливо не зводити її до технічних навичок роботи з конкретними програмами, а формувати педагогічне розуміння того, коли і як цифровий інструмент справді покращує процес навчання, а коли традиційні методи залишаються незамінними.
Висновки. Використання цифрових технологій у викладанні спортивного орієнтування є обґрунтованим і перспективним напрямом вдосконалення підготовки майбутніх вчителів фізичного виховання. GPS-додатки, програмне забезпечення для картографування та онлайн-освітні платформи розширюють педагогічний потенціал навчального процесу та сприяють розвитку цифрової компетентності студентів.
Список використаних джерел :
1. Gryniuk O., Gulyas T., Radchenko A. Creating of Sports Maps for Secondary School // Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Series in Geography. 2024. № 1–2 (88–89). P. 40–45. DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2721.2024.88-89.5.
2. Пархоменко О. Розвиток спортивного орієнтування в Україні під час воєнного стану, орієнтування в приміщенні // Науковий часопис Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Серія 15 : Науково-педагогічні проблеми фізичної культури. 2024. № 1 (173). С. 25–28. DOI: https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series15.2024.1(173).05.
3. Станєва С. Інноваційний підхід до викладання дисципліни «Теорія та методика фізичного виховання»: цифровізація освітнього процесу // Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Серія : Педагогічні науки. 2024. № 66. URL: http://visnyk.idgu.edu.ua/index.php/nv/article/view/842 (дата звернення: 24.06.2026).
_____________________________
Науковий керівник: Бітківська Лідія Іванівна, старший викладач кафедри фізичного виховання та спорту факультету педагогічної освіти ЛНУ імені Івана Франка
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter