Повномасштабна збройна агресія російської федерації по відношенню до нашої держави зумовила небувалі виклики для фінансово-бюджетної спроможності територіальних громад, пов’язаних з кардинальними змінами в бюджетній політиці та суттєвим руйнуванням національної економіки. Перед місцевими бюджетами доволі гостро постала проблема з різким зменшенням обсягу доходів не дивлячись на те, що громада знаходиться в зоні бойових дій чи за її межами. Крім цієї проблеми, територіальні громади стикнулися з необхідністю відновлення зруйнованих інфраструктурних об’єктів, підготовкою захисних споруд та наданням необхідної допомоги внутрішньо переміщеним особам. Подібна критична незбалансованість між різким падінням обсягу доходів та збільшенням видатків вплинула на появу суттєвих фінансових проблем для ефективного розвитку територіальних громад, що негативним чином відбивається на їх фінансово-бюджетній спроможності.
Тому, на нашу думку, з метою забезпечення високого рівня фінансово-бюджетної спроможності територіальних громад необхідно передусім скористатися їх сильними сторонами для подолання вище наведених проблем. Так, наприклад, адаптивність місцевих економічних механізмів буде корисна в процесі посилення інституційної спроможності шляхом впровадження комплексного підходу до управління фінансами. Це дозволить активізувати співпрацю з бізнесом, збільшити кількість зареєстрованих суб’єктів господарювання та забезпечити повну сплату податків, що, в свою чергу, розширить податкову базу та мінімізує тіньову економіку. В той же час посилення інституційної спроможності органів місцевого самоврядування можливо за рахунок підвищення кваліфікаційного рівня кадрів та впровадження інноваційних технологій для контролю за небезпеками та бюджетними ризиками у реальному часі.
З метою вирішення проблеми в сфері різкого зменшення обсягу доходів потрібно розробити «стратегію управління, спрямовану на: забезпечення зростання податкових надходжень територіальних громад; залучення додаткових інвестицій від суб’єктів господарювання в розвиток економіки територій; підвищення ефективності використання бюджетних коштів, в тому числі – передбачення реалізації проектів, необхідних для забезпечення сталого розвитку територіальних громад» [2]. Крім цього, перспективи міжнародної підтримки та інноваційних фінансових механізмів (еко-муніципальні облігації, публічно-приватне партнерство тощо) можуть використовуватися в процесі розширення джерел фінансування та посилення незалежності від міжбюджетних трансфертів. Це дасть можливість мінімізувати небезпеки, пов’язані з бюджетною консолідацією. В свою чергу, нарощення капіталовкладень у креативні галузі та розвиток екосистем дозволить максимізувати місцеві надходження та покращити ситуацією з працевлаштуванням. При цьому важливу роль відіграє впровадження гнучких фіскальних режимів відповідно до специфічних особливостей різних типів громад з метою покращення рівня ефективності використання їх фінансового потенціалу.
У період післявоєнного відновлення територіальні громади можуть залучати зовнішні ресурси, наприклад: підтримка міжнародних партнерів, приватні інвестиції, спрямовані на інфраструктурну відбудову, розвиток бізнесу та ринку праці. Так, від вдалого використання вище наведених зовнішніх джерел залежить рівень фінансування відновлення територіальних громад, що впливає на потребу в ефективних механізмах активізації надходжень фінансових ресурсів та формуванні сприятливого інвестиційного клімату у регіонах.
Варто погодитися з думкою науковців, що «значною мірою нівелювати ризики воєнного часу дозволить застосування адаптивних засобів управління фінансовими ресурсами, а саме: створення кризових резервних фондів (5-7 % бюджету) для реагування на непередбачені витрати; запровадження цифрових платформ для моніторингу і відстеження у реальному часі надходжень податку на прибуток фізичних осіб, аналізу динаміки міграції населення; прогнозування податкової бази; оперативна адаптація власної дохідної бази: замість того, щоб покладатися виключно на державні дотації, громади мають активно переглядати та оптимізувати податкові ставки та пільги (де це дозволено законодавством і є доцільним) для постраждалих або тих, хто втратив майно, а також для бізнесу, який створює робочі місця. Зокрема, це включає перегляд ставок для комерційних земель у відносно безпечних регіонах, стимулювання бізнесу за рахунок використання податкових інструментів та організаційних форм [1, с. 269-270].
Таким чином, можна зробити висновок, що на фінансово-бюджетну спроможність територіальних громад в сучасних воєнних суттєво впливає фінансовий потенціал та інституційна спроможність. На нашу думку, серед головних напрямів зміцнення фінансово-бюджетної спроможності територіальних громад в контексті післявоєнного відновлення є розширення джерел надходжень фінансових ресурсів, впровадження інноваційних фінансових механізмів та посилення інституційної спроможності органів місцевого самоврядування. Реалізація таких заходів потребує адаптації до певного типу територіальних громад, що сприятиме подоланню кризових явищ, а також стимулювати ефективне післявоєнне відновлення.
Список літератури:
1. Белінська Я. В., Ясенецький В. С. Фінансова спроможність територіальних громад: виклики воєнного часу та стратегія повоєнного відновлення. Проблеми економіки. 2025. № 3 (65). С. 265-272. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2025-3-265-272
2. Подзізей О., Коробчук Т. Фінансове забезпечення відновлення конкурентоспроможності територіальних громад в Україні. Економіка та суспільство. 2023. № 48. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-48-11.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter