Відомий німецький літературознавець і мовознавець Р.Зюмнер вважає, що останнім часом зростає інтерес до досліджень такого роду літератури, як лірика та її зв’язків з іншими літературними формами, особливо з поезією. Автор розглядає лірику, як особливий вид літературних творів, у центрі уваги яких є почуття, емоційність, настрій, переживання, викликані навколишньою дійсністю [9].
Термін «лірика» походить від грецької «λυρικός / lyrikos, lyra», що означає музичний інструмент, під акомпанемент якого античні поети виконували свої вірші; а твори, які виконувалися у супроводі ліри, називали ліричними [11, с. 231].
Аналізуючи ліричні твори, П. фон Матт називає їх високохудожніми, де слова висловлюють думки. Естетично значущими елементами художньої форми є лексика і стилістика ліричного твору [6].
Відома українська поетеса Л.Костенко підкреслює, що в основі лірики полягають думки і переживання ліричного героя, якого не завжди потрібно ототожнювати з автором, не дивлячись на те, що він пов'язаний з автором, його духовно-біографічним досвідом. «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі» [1].
Метою цієї роботи є дослідження особливостей середньоверхньонімецької (свн.) ліричної мови.
Матеріалом дослідження були твори середньоверхньонімецьких поетів.
В роботі використано дескриптивний і порівняльно-історичний методи дослідження.
На свн. період припадає розквіт лицарської культури і жанру любовної лірики – мінезангу, особливо куртуазного лицарського роману. Література середньовіччя відображує зміну ідеалів лицарства, що сприяло до відкриття іншого словникового складу і розвитку нових мовних засобів.
Наше дослідження середньоверхньонімецьких ліричних текстів виявило, що основою жанру куртуазного роману слугував культ чарівної дами, до її зовнішності та внутрішніх якостей.
Наприклад, Ізольду порівняно з Сиреною, співи якої спочатку вабили моряків, а потім їх занапащували: diu gevüege Îsôt, diu wîse, // diu junge süeze künigîn…si sanc in maneges herzen muot // offenlîchen unde tougen // durch ôren und durch ougen. // ir sanc, den s'offenlîche tete // … hin nider in diu herzen clanc. // sô was der tougenlîche sanc // ir wunderlîchiu schoene, // diu … durch diu venster der ougen // in vil manic edele herze sleich // und daz zouber dar în streich – кмітлива Ізольда, мудра, юна, мила королева... вона надихала багато сердець, явно і таємно, через вуха і через очі. Її спів, те, що вона робила явно... проникало в серця. Але було ще й таємне «співання» - її чудова краса, яка ... через вікна очей проникала в багато благородних сердець і наводила на них чари (Got. von Straßburg «Tristan»).
В «Пісні про Олександра» знаходимо доволі вдалі епітети, якими автор наділяє свиту королеви Кандасіс: Wol gewassen unde smal // und riterlich ubir al, // scone under den ougen – Високі та стрункі, дуже благородні, красиві на вигляд («Alexanderlied» von Pfaffen Lamprecht).
Майже в усіх середньовічних творах автори застосовували такий стилістичний засіб, як порівняння. Зазвичай, чарівність жінки порівнювалася з сонцем, зірками, місяцем: Und saz vor mir diu liebe wolgetane // gebluhet rehte alsam ein voller mane – Переді мною сиділа мила красуня, що сяяла, як повний місяць (Heinrich von Morunge «Lieder»).
У лицарському романі «Парцифаль» порівнюється жіноча краса з сонячним світлом: Diu was als diu sunne licht // und hette minneclichen lip – Вона була як світло сонця, і у неї було чарівне тіло (Eschenbach W. «Parzival»).
В поемі «Король Ротер» чарівність жінки оспівується в порівнянні з зіркою на небі: Schone ist die tohter sin. // siu luchtit zu dem gedigene, // so daz gesterne von deme himele – Красива його дочка, вона сяє серед придворних, подібно до зірки на небі («König Rother»).
Образ жіночої краси асоціювався в літературі середньовіччя з красою сяйва і цей образ міг навіть ніч висвітлити: Hette in diu naht das lieht genomen, // es waere in mit ir wider komen – Якби ніч забрала світло, воно (світло) повернулося б разом з нею (Ems R. «Willehalm von Orlens»).
Для поетів-лицарів не існувало жодних коштовностей, окрім жіночої краси, яка замінювала їм золото і коштовне каміння. Задля любові до коханої жінки вони, не думаючи, здатні були віддати своє життя: Siu luhtet vor andern wiben, // so daz golt von der siden – Вона сяє серед інших жінок, як золоте шиття на шовку («König Rother»).
Отже, на основі проведеного дослідження ми дійшли наступних висновків: ліричні твори – це художні образи, де кожне слово і фраза набувають вагомого звучання, а сама лірична мова доволі образна і емоційна, багата на різноманітні мовні стилістичні засоби, їй притаманна ритмічна мелодика, що зближує її з музикою. Розглянуті середньоверхньонімецькі твори можна вважати художньо досконалими, бо в них досягнуто гармонійної єдності змісту і форми.
Отримані результати мають практичне застосування, вони можуть бути використані в лекційних курсах «Історія німецької мови та літератури», в курсах з «Лексикології» та «Стилістики» німецької мови.
Список літератури:
1. Костенко Л.В. Найкращі цитати про життя. https://www.unian.ua/society/lina-kostenko-svyatkuye-92-den-narodzhennya-virshi-i-citati-pro-viynu- novini-ukrajini-11750761.html
2. Ems R. von. Willehalm von Orlens. https://digi.ub.uni-heidelberg.de/diglit/cpg323/0011
3. Eschenbach W. von. Parzival. https://www.hs-augsburg.de/~harsch/germanica/Chronologie/13Jh/Wolfram/wol_pa00.html
4. König Rother. https://digi.ub.uni-heidelberg.de/diglit/cpg390
5. Lamprecht P. Alexanderlied. https://www.hs-augsburg.de/~harsch/germanica/Chronologie/12Jh/Lamprecht/lam_intr.html
6. von Matt, P. Was ist ein Gedicht? Stuttgart: Reclam. ISBN 978-3-15-019444-7. 2017.
7. Morungen H. von Lieder. http://www.fabelnundanderes.at/heinrich_von_morungen_1.htm
8. Straßburg G. von. Tristan. http://www.hs-augsburg.de/~harsch/germanica/Chronologie/13Jh/Gottfried/got_tr00.html
9. Zymner, R. Komparatistik als Allgemeine und Vergleichende Kunstwissenschaft. In Handbuch Komparatistik. J. B. Metzler, (pp. 242-248), 2013.
Список словників
10. Етимологічний словник германських мов / В. В. Левицький // Вінниця: Нова Книга, 2010. – т.1 – 616 с., т. 2 – 368 с.
11. Словник української мови у 20 томах. Національна Академія Наук України, 2017. – т.8 с.231.
12. Duden - Das Bedeutungswörterbuch — Berlin: Bibliographisches Institut GmbH, 2018. — 1184 S.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter