ORCID: 0000-0002-9324-3065 Пастухова С.В.
З кожним днем зведення будівель і споруд набуває нових обертів. Розвиток технологій надає можливості зведення все надійних і витривалих споруд.
Баштова споруда – це споруда, особливостями якої є висока і вузька форма. Можуть бути як окремо стоячими, так і частиною іншої будівлі. До них відносять башти, вежі, функціональні споруди, по типу бурових вишок чи телевеж.
Баштові споруди поділяються на два типи:
Башти – споруди, в конструкції яких є фундамент, у якому все зведення закріплюється. Інша назва башт – вежі (рисунок 1 а, б, в, г).
Рисунок – 1 Вежі: а) оглядова; б, в) водонапірні; г) телевізійна.
Щогли – споруди, що на фундаменти спираються на шарнірах, і їхня стійкість забезпечується відтяжками(рисунок 2 а, б, в, г).
Рисунок – 2 Щогли: а) метеорологічна; б) освітлювальна;
в, г) світлофорна.
Зведення баштових споруд має декілька популярних типів. З них: нарощування, поворот і підрощування.
Нарощування – традиційне зведення споруди, шляхом поярусного монтажу від нижніх відміток до верхніх із використанням різних монтажних механізмів. Даним методом користуються при зведенні більшої частини баштових споруд загальною висотою до 100 м.
Під час зведення методом нарощування, монтаж відбувається за допомогою крану, встановленим на землі, до верху або до певної відмітки, після чого монтують іншим механізмом, встановленим або закріпленим вже на саму споруду.
Підрощування – поступове зведення споруди, шляхом підняття верхніх ярусів і зведення ярусів знизу. На землі зводять невелику частину верхніх ярусів башти, що тримають на рівні від землі, допоки відбувається монтування нижчих ярусів.
У такому методі баштову споруду поділяють на нижню і верхню частини, де низ зводять методом нарощування, за допомогою самохідних кранів. Висоту зведення нижньої частини визначають фізичними можливостями монтажних механізмів, а також рішенням про стійкість верхньої частини при виштовхування. Таким чином нижня частина стає частиною монтажного оснащення і сприймає вплив при піднятті верхнього блока. На ньому ж закріплюють тягові, спрямовуючі та інші пристрої для зведення.
Метод підрощування особливо ефективний, за умов зведення споруд з неможливістю використання монтажних механізмів. В умовах ущільненого будівельного майданчику забезпечується суттєві скорочення тривалості робіт. Проте, через роботу на висоті, має великі трудовитрати, а також залежність від метеорологічних умов.
Метод підрощування має особливі переваги та недоліки:
● найбільш трудомісткі і найскладніші процеси у складанні споруди виконують на рівні землі;
● сталість робочої зони надає можливість добре її обладнати та оснастити, а також підготувати до несприятливих погодних умов;
● є мінімальною залежність від погодних умов через відсутність робіт на значній висоті;
● вищий ступінь безпеки під час виконання робіт;
● можливість кращого контролю за зведенням.
Метод підрощування найкраще підходить для споруд, у яких форма нижньої частини башти має пірамідальну конструкцію, що має стійкість і легшу можливість відштовхування крізь неї відрощувальну конструкцію стовбура.
У порівнянні методів нарощування і підрощування у зведенні баштових споруд, першим методом доцільніше користуватися при зведені башт загальною висотою до 100 м, коли підпрощуванням - споруди понад 100 м, та споруди, використання крана в яких за певних умов не є можливим. Другий метод зведення менш залежний від метеорологічних умов, проте має вищі трудовитрати в порівнянні з нарощуванням, що теж необхідно враховувати при виборі методу для монтування баштових споруд.
Література
1. ДСТУ EN 14439:2016 Вантажопідіймальні крани. Крани баштові. Вимоги щодо безпечності. [Чинний від 2018-01-01]. Вид. офіц. Київ: Мінрегіон України, 2018. (Державні стандарт України)
2. ДСТУ Б В.2.6-200:2014 Конструкції металеві будівельні. Вимоги до монтажу. [Чинний від 2015-07-01]. Вид. офіц. Київ: Мінрегіон України, 2015.
3. Котляр М.І. Технологія зведення будівель і споруд і технологія реконструкції: навч. посі. / Харків ХНАМГ, 2013.
|