На сьогоднішній день у США 891 коледж та університет пропонують освітні програмами підготовки спеціальних педагогів, 94 школи пропонують вчителям сертифікати про проходження програми спеціальної освіти, 67 шкіл пропонують ступінь асоційованого спеціаліста зі спеціальної освіти, 483 школи пропонують ступінь бакалавра спеціальної освіти, 598 шкіл пропонують ступінь магістра спеціальної освіти. Ступінь бакалавра зі спеціальної освіти можна отримати як у традиційному звичайному університеті, так і в онлайн-школі. Щоб стати вчителем спеціальної освіти в державній школі K-12, після отриманого ступеня бакалавра необхідно отримати сертифікат зі спеціальної освіти за затвердженою державою програмою підготовки вчителів, проте іноді для роботи вчителем спеціальної освіти в приватній школі наявність державної сертифікації не є обовязковою умовою.
За даними Національного центру статистики освіти (National Center for Education Statistics (NCES)), все ж таки переважна більшість програм підготовки спеціальних педагогів стосується магістерського або докторського рівнів [1]. Проте бакалаврські програми також пропонують додаткові спеціалізації, які включають:
- прикладний аналіз поведінки (Applied Behavior Analysis (ABA)) (підготовка вчителів до роботи з розвитку позитивної та здорової поведінки (спілкування, навчання, тощо);
- розлади аутистичного спектру (Autism Spectrum Disorders (ASD)) (підготовка вчителів до надання послуг особам із неврологічним розладом та аутизмом);
- робота з глухими та слабочуючими дітьми (Deaf and Hard of Hearing (DHH)) (підготовка вчителів до роботи з учнями з вадами слуху);
- дислексія (Dyslexia) (підготовка вчителів до роботи з учнями з проблемами в читанні та розвитку мови);
- спеціальна освіта дітей дошкільного віку (Early Childhood/PreK-12 Special Education) (підготовка вчителів до роботи з дітьми дошкільного віку з обмеженими можливостями);
- емоційні або поведінкові розлади (Emotional or Behavioral Disorders (EBD)) (EBD) (підготовка вчителів до роботи з дітьми, які мають широкий спектр навчальних, емоційних і поведінкових проблем);
- спеціальна освіта дітей з високим рівнем захворюваності (High-Incidence Disabilities) (підготовка вчителів до роботи з дітьми з розладами спектру аутизму, комунікативними розладами, проблемами навчання, емоційними розладами та іншими поширеними легкими та помірними порушеннями);
- спеціальна освіта дітей з порушенням інтелектуального розвитку (Intellectual and Developmental Disabilities (IDD) (підготовка вчителів до роботи з дітьми з вадами інтелектуального розвитку, та генетичними розладами, такими як церебральний параліч);
- спеціальна освіта дітей, які мають множинні або значні/важкі розлади (Low-Incidence Disabilities) (підготовка вчителів до роботи з дітьми з важкими фізичними вадами чи емоційними розладами.
- середня спеціальна освіта (Secondary Special Education) (підготовка вчителів до роботи з дітьми середнього та старшого шкільного віку з обмеженими можливостями);
- порушення зору/слабкий зір і сліпота (Visual Impairment/Low Vision and Blindness) (підготовка вчителів до роботи з дітьми, які мають вади зору або сліпоту) [2].
Список використаних джерел:
1. The National Center for Education Statistics (NCES) is the primary federal entity for collecting and analyzing data related to education. URL:https://nces.ed.gov/ (дата звернення: 23.01.2023). 2. Special Education Degree Programs. URL:https://www.teachercertificationdegrees.com/degrees/special-education-degree/#degrees (дата звернення: 23.01.2023).
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter