:: ECONOMY :: ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ КРИЗОВИХ ТЕНДЕНЦІЙ УКРАЇНСЬКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ :: ECONOMY :: ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ КРИЗОВИХ ТЕНДЕНЦІЙ УКРАЇНСЬКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
:: ECONOMY :: ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ КРИЗОВИХ ТЕНДЕНЦІЙ УКРАЇНСЬКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
 
   
       

Світ наукових досліджень. Випуск 9

Термін подання матеріалів

26 травня 2022

До початку конференції залишилось днів 6



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
Календар конференцій
Наші збірники
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум
Наукові конференції
Наукова спільнота - інтернет конференції
Світ наукових досліджень www.economy-confer.com.ua

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ КРИЗОВИХ ТЕНДЕНЦІЙ УКРАЇНСЬКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

 
22.02.2021 21:49
Автор: Дехтяр Сергій Сергійович, аспірант, Дніпровський національний університет залізничного транспорту ім. академіка В. Лазаряна
[Секція 1. Економіка та підприємництво;]

Незважаючи на складну економіко-політичну ситуацію, промисловість залишається вагомою частиною економіки України. Загалом промисловість України включає майже 40 тис. підприємств різних форм власності і забезпечує зайнятість у суміжних сферах, передусім це транспорт і торгівля. За даними експертів ЄС, одне робоче місце в переробній промисловості спонукає до створення до 2 робочих місць в інших секторах. Крім того, на промисловість припадає понад 70% товарного експорту а міжнародна торгівля промисловими товарами відіграє значну роль в економіці України. Отже, промисловість є рушієм прискорення економічного розвитку та якісних змін у структурі економіки, підвищення соціальних стандартів, та обумовлює економічну безпеку країни. 

Кризові тенденції у промисловості України розвивалися задовго до початку пандемії COVID-19, і вже у 2019 році промислове виробництво вперше за останні 4 роки скоротилося на 0,5 %. Впродовж 2019 -2020 років низхідні тренди було зафіксовано в експортоорієнтованих виробництвах металургії та машинобудування, а також у галузях, де більшу частку доданої вартості забезпечують малі та середні підприємства. На відміну від попередніх років, коли виробництво демонструвало невелике зростання, у 2019 р. відбулося його падіння на 0,5 %. А спад економічної активності після запровадження карантину на початку 2020 року забезпечив суттєвий внесок у прискорення падіння промислового виробництва, яке за підсумками січня-липня 2020 р. склало 7,7 % до відповідного періоду 2019 р. У добувній галузі відбулося падіння на 5,5 %, у переробній – на 9,2 %, у постачанні електроенергії – на 5,3 %. Глибокого падіння зазнали машинобудування (– 22,1 %) та металургія (– 13,6 %). Саме тому криза у промисловості України набула ознак системності. Визначальним чинником поглиблення кризових тенденцій у машинобудуванні стало скорочення внутрішнього та зовнішнього попиту на продукцію. Для металургії  основними чинниками  скорочення виробництва стало загострення логістичних проблем, падіння світових цін на металопродукцію, зниження попиту та обмеження експорту української металопродукції з боку країн ЄС та США. Негативною динаміка виробництва була також у легкій промисловості (–15,1%), деревообробленні (–10,9%), виробництві меблів, де більшу частку доданої вартості забезпечують малі та середні підприємства, що мають обмежені запаси обігових коштів. 

За підсумками вивчення аналітичних звітів UNIDO (Організації об’єднаних націй промислового розвитку) та Світового банку було визначено низку ризиків для економічної безпеки українських підприємств, а саме:  

1) критичне зниження попиту та втрата ринків збуту; 

2) розірвання традиційних ланцюгів постачання, як наслідок – нестача матеріалів та комплектуючих; 

3) брак робочої сили, у т.ч. через неможливість доїзду працівників; 

4) погіршення фінансового стану підприємств, збільшення дебіторської та кредиторської заборгованості, нестача обігових коштів; 

5) збільшення кількості випадків захоплення або заволодіння активів та/або корпоративних прав юридичної особи з використанням незаконних методів і засобів (рейдерство); 

6) поглинання збанкрутілих компаній та тих, фінансовий стан яких погіршився, більшими підприємствами-монополістами, насамперед – вертикально організованими холдингами (поглиблення монополізації) [4].

За оцінками європейських експертів, для більшості секторів світової економіки вплив коронакризи буде гіршим за ефект кризи 2008 р. 1, отже, світова кон’юнктура залишатиметься несприятливою, а відновлення буде тривалішим [1]. 

Враховуючи вищевикладені факти, можна зробити висновок про те, що перша черга антикризових заходів у промисловості має бути спрямована на забезпечення стійкості ланцюгів постачань та достатнього рівня виробництва продукції, важливої для подолання пандемії, в умовах продовження адаптивного карантину.  Відновлення позитивної динаміки у промисловості у середньо та довгостроковій перспективі вимагає заходів щодо: 

- стимулювання внутрішнього споживання промислової продукції вітчизняного виробництва, розвитку промислової та цифрової інфраструктури. 

- посилення позицій МСП (малих та середніх підприємств ) промисловості на внутрішньому ринку; сприяння формуванню конкурентоспроможних компаній, здатних інтегруватися до глобальних виробничих ланцюгів. 

- збільшення ролі промислових МСП у формуванні доданої вартості в економіці; сприяння розвитку кооперації МСП з великими підприємствами та іншими МСП у рамках яких державна підтримка буде спрямована на розбудову та спільне використання учасниками інноваційної та промислової інфраструктури, дозволяючи реалізовувати масштабніші проекти; 

На макрорівні необхідними є заходи державної політики, що дозволять: 

- забезпечити випереджальний розвиток стратегічних виробництв, здатних прискорити вихід української промисловості з кризового стану, чому сприятиме новоутворене Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України; 

- диверсифікувати експорт та стимулювати внутрішній попит на вітчизняну продукцію у зоні ризику щодо зниження зовнішнього попиту. Зміщення світових центрів промислового розвитку до країн Азії актуалізує врахування попиту та потреб цих ринків у зовнішньоекономічній діяльності українських експортерів; 

- формувати в Україні національні економічні екосистеми на основі розвитку інвестиційної інфраструктури, регіональної спеціалізації та міжрегіонального співробітництва. Пріоритетами мають стати види діяльності, що забезпечуватимуть безпеку держави – харчова, хімічна, фармацевтична, машинобудівна галузі; 

- розбудовувати цифрову інфраструктуру взаємодії виробничого сектору з органами влади, бізнес-партнерами тощо, цифровізувати ланцюги постачань; 

- реалізувати невикористаний потенціал застосування фінансових та регуляторних механізмів підтримки національних виробників; 

- сприяти інвестиціям в модернізацію, ресурсоефективність промисловості, впровадження циркулярних моделей виробництва

- забезпечити умови кредитного та податкового стимулювання  

Список використаних джерел:

1. Щодо заходів з подолання кризових тенденцій у промисловості України, викликаних пандемією covid-19. А.В. Шевченко, Національний інститут стратегічних досліджень.

2. Аналітична частина Проекту Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2027 року.

3. WORLD BANK ECA ECONOMIC UPDATE SPRING 2020. openknowledge.worldbank.org/bitstream/handle/10986/33476/9781464815645.pdf  

4. Організаційні механізми зниження загроз економічній безпеці у зв’язку із запровадженням заходів щодо запобігання поширенню на території України захворювань на covid-19. Базилюк Я.Б. Національний інститут стратегічних досліджень

5. Державна служба статистики  http://www.ukrstat.gov.ua/



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ
23.02.2021 19:49
РОЗВИТОК КЛАСТЕРНОГО ПАРТНЕРСТВА: РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ
23.02.2021 19:43
ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МАЛИХ ФОРМ АГРОБІЗНЕСУ
22.02.2021 21:43
ДОСЛІДЖЕННЯ РИНКУ ПАКУВАЛЬНОЇ ПЛІВКИ
22.01.2021 13:27
СЕРТИФІКАЦІЯ ЗА РЕЛІГІЙНИМИ СТАНДАРТАМИ: KOSHER ТА HALAL
18.01.2021 12:33
СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО МОТИВАЦЇ ПЕРСОНАЛУ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЯКОСТІ
18.01.2021 12:28
СТВОРЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА, АДЕКВАТНОГО TQM
18.01.2021 12:23
АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ
13.02.2021 10:29
КОРПОРАТИВНА СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ (НА ПРИКЛАДІ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ М. ХАРКОВА)
08.02.2021 17:25




© 2010-2022 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.210 сек. / Mysql: 812 (0.182 сек.)