За даними Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) Україна в 2019 році посідала загальне 85-те місце з 141 країни за Індексом глобальної конкурентоспроможності (Global Competitiveness Index, GCI), 133 місце за показником макроекономічної стабільності [1, с.556]. В той же час спостерігаємо позитивну тенденцію простоти ведення бізнесу – 64 місце у рейтингу 2019 р. проти 71 у 2018 році [2]. Ці дані вказують на необхідність підтримки сучасних методів підприємництва, щоб бути успішною країною у глобальному світі. Підприємствам варто використовувати нові можливості партнерських відносин, які відкриваються, в тому числі і на міжнародних ринках. Необхідно вживати таки форми, які будуть сприяти підвищенню конкурентоспроможності, довгостроковості життєвого циклу учасників. Закордонний досвід свідчить, що ця низка завдань у контексті співпраці підприємств може успішно вирішуватися за допомогою економічних кластерів.
Кластер, за дослідженнями М. Портера – це «група географічно сусідніх і взаємопов'язаних компаній, і пов'язаних з ними організацій, що діють в певній сфері і які характеризуються спільністю діяльності та взаємодоповнюють одна одну» [3, с.158]. Історично у розвитку кластерів переважав регіональний характер, тому що саме на рівні регіону найбільш тісно співпрацюють бізнес-об’єднання задля підвищення конкурентоздатності власної продукції, її експорту, зниження трансакційних та економічних витрат діяльності. В вітчизняному економічному просторі можна визначити регіони, які можуть стати своєрідними «точками зростання» у випадку використання системи кластерів. Наприклад, це регіони з найвищими показниками експорту: м. Київ, Дніпропетровська, Львівська області тощо (табл.1).
Актуальність використання регіональних кластерів підтверджує закордонний досвід. Так, за даними Єврокомісії, у 2020 році налічувалося 2950 регіональних промислових кластерів, на які припадало 61,8 млн. робочих місць (що складає 25% від загальної кількості) у Європі [5, с.5]. Про ефективність такої співпраці свідчать результати досліджень вчених Маастрихського університету: загальна продуктивність підприємств у складі кластерів вище середньої на чверть. За цим критерієм економічні кластери поділяються на три великі групи: високопродуктивні (продуктивність вище середньої на 40%), середньої та базової продуктивності [5, с.5].
Аналіз показав, що найбільшу частку в Європі складають кластери базової продуктивності (63%), третину – кластери середньої продуктивності. Питома вага високопродуктивних кластерів складає менш ніж 10% (рис.1). Що стосується вітчизняних кластерів, на European Cluster Collaboration Platform у лютому 2021 року зареєстровано 24 кластери базової продуктивності з 14 регіонів України (близько 50% від загальної кількості). Лідером розвитку кластерів є м. Київ (5 кластерів), а також Харківська, Дніпропетровська області (3 і 2 кластера відповідно). В той же час, наприклад, у Іспанському регіоні Каталонія діють 35 кластерів, у Андалузії – 20 [6].
Аналіз основних етапів міжнародного розвитку Європейського стратегічного кластерного партнерства (European Cluster Partnership For Going International) свідчить про те, що з роками збільшується кількість європейських країн-учасників, а на сучасному, третьому етапі до партнерських програм долучаються також країни з інших континентів (табл.2).
Еволюція кластерної організації економічних відносин різних генерацій в Європі характеризується наявністю спільних та особливих секторів активності. Так, за даними табл.3 бачимо, що на кожному з етапів функціонують кластери у сферах охорони здоров'я, енергетики, мобільності, інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) (табл.3).
З іншого боку, з часом відбуваються певні зміни у структурі активності кластерів. Якщо перший етап можна визначити як «переважно промисловий», то пріоритетами другого та третього етапів є високотехнологічні послуги з акцентом на екологічну складову.
За даними GMK Center, найбільший сектор функціонування вітчизняних кластерів – ІТ, в якому зосереджено 31% кластерних ініціатив, друге місце посідає агропромисловий сектор (16%), на третьої та четвертої позиціях знаходяться деревообробна і меблева промисловість ‒ 13%; енергетика ‒ 10% [8]. Ці дані свідчать, що розвиток кластерів в Україні відбувається у загальноєвропейському тренді.
Слід зазначити, що одним зі значущих факторів розвитку кластерів є міцна потрійна спіраль – «triple helix». Крим безпосередньо пов'язаних компаній, підприємств інфраструктури (які надають різноманітні послуги), науково-дослідних установ важливим ланцюгом цієї спіралі є участь органів влади відповідного рівня [9, с.4].
В теперішній час в Україні функціонують декілька онлайн-платформ підтримки кластерів: «Українськи кластери», «Асоціація підприємств промислової автоматизації України», «Industry4Ukraine» та інші. На наш погляд, одним з перспективних завдань місцевої та державної влади є об’єднання регіональних ініціатив на підставі науково обґрунтованої стратегії з урахуванням міжнародного досвіду United Nations Industrial Development Organization (ЮНІДО) та Євросоюзу. Це дозволить вітчизняним кластерам розширювати простір партнерства, а підприємствам ‒ швидше впроваджувати інновації та зміцнювати конкурентоспроможність.
Список використаних джерел:
1. WEF_TheGlobalCompetitivenessReport2019.pdf. URL: http://www3.weforum.org/docs/WEF_TheGlobalCompetitivenessReport209.pdf (дата звернення: 16.02.2021).
2. Trading economics. Ease of Doing Business. URL: https://tradingeconomics.com/country-list/ease-of-doing-business (дата звернення: 19.02.2021).
3. Портер М. Конкуренция. М.: Вильямс, 2005. 608 с.
4. Регіональні обсяги зовнішньої торгівлі товарами у січні-листопаді 2020 року. Державний комітет статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 17.02.2021).
5. Hollanders H., Merkelbach I. European panorama of clusters and industrial change. URL: https://ec.europa.eu/growth/content/clusters-drivers-european-economy-results-2020-european-panorama-report_en (дата звернення: 18.02.2021).
6. European Cluster Collaboration Platform. URL: https://reporting.clustercollaboration.eu/region (дата звернення: 18.02.2021).
7. European Cluster Partnership for Going International. URL: https://clustercollaboration.eu/eu-cluster-partnerships/escp-4i (дата звернення: 18.02.2021).
8. Юрчак О. Що необхідно для розвитку кластерів в Україні. gmk.center/ua. URL: https://gmk.center/ua/opinion/shho-neobhidno-dlya-rozvitku-klasteriv-v-ukraini/ (дата звернення: 19.02.2021).
9. Воглер Б., Саха Д., Красовська О. Програма підтримки кластерів в Україні: принципи розробки та ключові особливості. URL: https://www.beratergruppe-ukraine.de/wordpress/wp-content/uploads/2016/01/PP_04_2015_ukr.pdf (дата звернення: 18.02.2021).
|