:: ECONOMY :: ІНФОРМАЦІЯ ЯК ОСНОВНА КАТЕГОРІЯ РЕСУРСІВ УПРАВЛІННЯ :: ECONOMY :: ІНФОРМАЦІЯ ЯК ОСНОВНА КАТЕГОРІЯ РЕСУРСІВ УПРАВЛІННЯ
:: ECONOMY :: ІНФОРМАЦІЯ ЯК ОСНОВНА КАТЕГОРІЯ РЕСУРСІВ УПРАВЛІННЯ
 
   
       

Світ наукових досліджень. Випуск 10

Термін подання матеріалів

23 червня 2022

До початку конференції залишилось днів 0



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
Календар конференцій
Наші збірники
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум
Наукові конференції
Наукова спільнота - інтернет конференції
Світ наукових досліджень www.economy-confer.com.ua

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

ІНФОРМАЦІЯ ЯК ОСНОВНА КАТЕГОРІЯ РЕСУРСІВ УПРАВЛІННЯ

 
22.04.2020 14:32
Автор: Максимчук Тетяна Вікторівна, студентка 1 курсу магістратури, спеціальність 073 «Менеджмент», Відокремлений структурний підрозділ «Інститут інноваційної освіти» Київського національного університету будівництва і архітектури
[Секція 2. Менеджмент. Маркетинг;]

Інформаційною системою менеджменту називають спеціалізовану систему збору інформації, що обробляє й представляє її у формі, найзручнішій для прийняття надалі на її основі певних рішень.

Для прийняття рішень на основі інформації, остання повинна бути точною, своєчасною, доречною, легко доступною та представленою в необхідному форматі.

Метою створення інформаційних систем є забезпечення інформаційної підтримки менеджерів при прийнятті ними рішень.

Сворідним стержнем науково обґрунтованого управління є своєчасна і повна інформація про ситуацію, в якій приймається рішення, про шляхи його реалізації, про цілі управління та можливі наслідки.

В умовах сучасного складного комплексного виробництва, високих темпів науково-технічного розвитку та інтенсивних потоків інформації управляти по-старому просто неможливо. Саме тому «мистецтво» управління стало наукою, а переробка інформації ― галуззю індустрії, що базується на сучасній обчислювальній техніці і є однією із найважливіших складових ефективного управління.

Доказом цього є успіх компаній, діяльність яких базується на інформаційних технологіях. Ці компанії перебувають на хвилі успіху – мають найбільші прибутки, найвищі темпи розвитку. Наприклад, Японія, маючи досить низькі шанси в індустріальному суспільстві, через відсутність природних ресурсів, стала однією з найбагатших і найрозвинутіших країн світу, виробляючи інформацію в різноманітних її проявах [1].

Роль інформації неоднакова для різних стадій процесу управління. На одних стадіях управління важливий обсяг інформації, на других ― її рух, на третіх ― можливості її обробки.

Так, при визначенні мети управління важливим є обсяг інформації, її новизна, цінність, повнота тощо. Чим більше відомостей про сучасні наукові дослідження використано при розробці мети управління, тим об’єктивніше формується ціль, тим ціннішою вона є для процесу управління.

При оцінці ситуації найбільше значення мають види інформації, що визначають можливість комплексного та системного підходу до такої оцінки, а в подальшому до розробки управлінських рішень. На стадії розробки управлінських рішень і аналітичної діяльності, велику роль відіграють можливості обробки відібраної для одержаного рішення інформації, що залежить від форми її представлення [1].

Основні джерела інформації можна класифікувати за досить багатьма різного роду ознаками та видами, зокрема, за місцем її виникнення: джерело зовнішньої інформації, що надходить від вищестоящих органів, а також підприємств, організацій і установ, які підтримують з об’єктом управління господарські зв’язки; джерело внутрішньої інформації, що виникає на підприємстві.

Сукупність повідомлень (з однаковими або близькими властивостями), що розподілені у даній системі з метою здійснення управління, утворюють собою інформаційні потоки на підприємстві. 

Інформація є поєднуючою основою процесу управління, оскільки містить необхідні для оцінки ситуацій та прийняття управлінських рішень відомості, завдяки яким керівник в подальому має можливість діяти свідомо та аргументовано.

Основними критеріями «корисності» інформації в сучасних умовах можна назвати наступні показники: обсяг, вірогідність, цінність, насиченість, відкритість, своєчасність надходження.

Ефективність діяльності підприємства визначається правильністю прийнятих управлінських рішень. Відсутність при цьому необхідної інформації в подальшому може виявитись головною причиною помилок менеджерів.

Інформація є одним з ресурсів організаційної системи. Її відмінність від інших видів ресурсів полягає у тому, що інформація не зникає у процесі переробки, але змінює свою корисність. Характеризується інформація формою представлення, обсягом, періодичністю надходження, часткою коригування, витратами на отримання і збереження.

Світові інформаційні ресурси є загальнодоступними насамперед завдяки  системі Internet. Основні сегменти інформації ― це бази даних для масового користувача, професійні бази даних. Останні містять повнішу інформацію, мають багаторівневу структуру даних і розвинуту пошукову систему [2].

Щоб прийняти правильне рішення, потрібні знання, які дозволять перетворити інформацію в матеріальний продукт. Для цього необхідно дотримуватись принципів філософії управління знаннями: по-перше, підвищити професійний рівень всіх співробітників компанії; по-друге, створити умови, за яких спеціалісти будуть ділитися знаннями, а рішення – прийматися на основі знань всіх, хто працює в колективі.

Список використаних джерел:

1. Мельник В.В. Формування концепції інформаційного менеджменту: сутність, задачі, основні напрями розвитку / В.В. Мельник // Гуманітарний вісник. — 2016. — Вип. 49. — С. 122—134. 

2. Друкер П.Ф. Задачи менеджмента в ХХI веке. — СПб.; К.: Вильямс, 2010.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
ДИХТОНОМІЯ «ГЛОБАЛЬНЕ-ГЛОКАЛЬНЕ» У ТУРИЗМІ
30.04.2020 13:44
БРЕНД-СТРАТЕГІЯ ПІДПРИЄМСТВА ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА, ЯК МОДЕЛЬ МАРКЕТИНГОВОЇ СТРАТЕГІЇ
30.04.2020 13:28
ІНФОРМАТИЗАЦІЯ ЯК СКЛАДОВА УСПІШНОГО УПРАВЛІННЯ ЗВО
29.04.2020 13:45
КОГНІТИВНИЙ МАРКЕТИНГ ЯК СУЧАСНА КОНЦЕПЦІЯ УПРАВЛІННЯ В МІЖАРОДНОМУ БІЗНЕСІ
29.04.2020 13:35
ОСОБЛИВОСТІ НЕЙРОМАРКЕТИНГУ ЯК ІНСТРУМЕНТУ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ НА ПОВЕДІНКУ СПОЖИВАЧІВ
29.04.2020 13:31
СТРАХ ЯК ЕМОЦІЙНИЙ МОТИВ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧА В ПЕРІОД ЕПІДЕМІЇ КОРОНАВІРУСУ
23.04.2020 12:53




© 2010-2022 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.220 сек. / Mysql: 841 (0.186 сек.)