:: ECONOMY :: РОЗШИРЕННЯ СФЕР ЗАЙНЯТОСТІ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ – ОДНА З УМОВ ЕФЕКТИВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО РИНКУ ПРАЦІ :: ECONOMY :: РОЗШИРЕННЯ СФЕР ЗАЙНЯТОСТІ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ – ОДНА З УМОВ ЕФЕКТИВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО РИНКУ ПРАЦІ
:: ECONOMY :: РОЗШИРЕННЯ СФЕР ЗАЙНЯТОСТІ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ – ОДНА З УМОВ ЕФЕКТИВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО РИНКУ ПРАЦІ
 
UA  RU  EN
       

Світ наукових досліджень. Випуск 12

Термін подання матеріалів

29 вересня 2022

До початку конференції залишилось днів 52



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
Календар конференцій
Наші збірники
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум
Наукові конференції
Наукова спільнота - інтернет конференції
Світ наукових досліджень www.economy-confer.com.ua

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

РОЗШИРЕННЯ СФЕР ЗАЙНЯТОСТІ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ – ОДНА З УМОВ ЕФЕКТИВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО РИНКУ ПРАЦІ

 
21.11.2018 18:14
Автор: Герба Ольга Володимирівна, студент-магістр економіки, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Зелінська Галина Олексіївна, доктор економічних наук, професор, професор кафедри прикладної економіки, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
[Секція 1. Економіка та підприємництво;]

В умовах ринкових методів ведення господарства змінюються методи і форми господарювання, де основна увага приділяється проведенню аграрної реформи, яка в своїй основі спрямована на здійснення земельної реформи, поглиблення майнових відносин власності, розвиток прогресивних форм господарювання, принципово нові підходи щодо сільськогосподарської продукції, прав господарств самостійно розпоряджатися своєю продукцією тощо. Основний наголос поставлено на знятті перешкод, які є на шляху до вільного господарювання і розвитку підприємницької діяльності. Постає питання збалансованості розподілу і перерозподілу трудового потенціалу між містом і селом, на який впливає зміна мобільності сільського населення, яка пов’язана із скороченням маятникової міграції “село-місто” і все більше зростаючої міжнародної міграції. Оскільки нові умови характеризуються появою і подальшим зростанням безробіття не тільки серед міського, а насамперед серед сільського населення, сільські жителі, втрачаючи місце прикладання праці в місті, повертаються у сільську місцевість, де і збільшують ряди зайнятих в сільському господарстві, а це переважно більшість фермерські та особисті підсобні господарства [34, с.259].

Формування ринкової економіки пов’язане із змінами, що проходять в сільській місцевості і стосується насамперед аграрного виробництва і господарського механізму, важливою характеристикою яких є зайнятість сільського населення.

Враховуючи те, що населення Івано-Франківщини на дві третини є сільським, то розглядаючи проблеми зайнятості трудового потенціалу села є правильним шляхом для вирішення проблеми безробіття на регіональному ринку праці. Зростання чисельності зайнятих в аграрній сфері, на нашу думку, є тимчасовим явищем, яке пов’язане із згадуваною економічною ситуацією, і збільшення чи зменшення її буде залежати від економічної ситуації в цілому в країні. В теперішніх умовах високий відсоток зайнятого населення – це в більшості показник низької продуктивності праці, що пов’язано із застарілими методами господарювання, а це призводить до щоденної важкої фізичної і виснажливої роботи на землі. Заслуговує більшої уваги технічний рівень сільськогосподарського виробництва.

Зараз велика кількість працівників, які зайняті в агропромисловому комплексі, не забезпечують високу якість праці. Причин такої ситуації декілька: низька якість самого трудового потенціалу; невисокий технічний рівень сільськогосподарського виробництва; його відсутність; старі методи ведення господарства, що не зацікавлює виробника у результатах своєї праці.

Подолати негативні тенденції в структурі зайнятості потрібно за рахунок кращого як формування, так і використання трудового потенціалу села. Раціональніше використати трудовий потенціал села, на нашу думку, допоможе зміна структури зайнятості у сільській місцевості регіону. Для цього необхідний більш ширший розвиток несільськогосподарської сфери прикладення праці безпосередньо в сільській місцевості. Певну роль у регулюванні зайнятості сільського населення мають відігравати сільські ради. Саме вони повинні бути первинною ланкою у формуванні інформаційної бази, визначенні перспектив розвитку сфери докладання праці в межах підпорядкованої їм території, потенційних об'єктів для фінансування [34, с.263].

Важливим є розширення сітки міні-млинів, міні-пекарень, ковбасних цехів, цехів по випуску поліетиленової плівки, цехів по випуску фарби, по пошиттю спецодягу, пилорам, столярних цехів, які вже функціонують і підтверджують можливість свого прибуткового виробництва. Необхідним є відродження автотранспортних колон, машинотракторних станцій, які могли б надавати посильну допомогу як колективним підприємствам, так і окремим власникам. Незадоволення умовами праці, якістю життя призвело до того, що значна кількість молоді не може реалізувати свій трудовий і творчий потенціал, соціальні і культурні потреби в тих видах і умовах праці, які пропонує сільське господарство. Тому потрібно впровадити таку систему зайнятості, яка дала б можливість людям працювати як у сільському господарстві на сезонних роботах, так і в несільськогосподарському виробництві. Ці умови допоможуть зняти гостроту сезонної зайнятості, а також дадуть додаткові прибутки самим працівникам. Праця у сільськогосподарському виробництві стане не такою рутинною, а більш цікавою, що дозволить працівникам піднімати свій професійно-кваліфікаційний рівень, дасть можливість оволодіти двома або більше професіями, розширить кругозір сільських жителів.

У сільському господарстві структурні зміни зайнятості визначаються, виходячи зі стану матеріально-технічної бази та зміною відносин власності. У цій галузі існує нагальна потреба в створенні додаткових робочих місць, оскільки відбувається значне скорочення зайнятих в усіх сільськогосподарських підгалузях. При інтенсифікації інвестиційних процесів у сфері сільського господарства доцільно забезпечити створення додаткових дешевих робочих місць з мінімальними витратами капіталу. Для реалізації цього необхідно створити сприятливий клімат для розвитку соціальної та виробничої інфраструктури сільського господарства, створення сезонних промислових підприємств, підприємств із переробки місцевої сировини, розвиток сфери послуг, медичного обслуговування, транспорту та зв’язку. Разом з тим значного розширення кількості робочих місць вдасться досягти, забезпечивши розвиток сфери послуг, що існуватимуть за рахунок високої трудомісткості та швидкого обігу капіталу (готельний бізнес, рекреація, туризм).

Природним суспільно-економічним явищем, що поглинає надлишок робочої сили на ринку праці Івано-Франківської області, є самозайнятість. Звуження можливостей працювати за наймом змусило активізувати процеси формування цієї трудової діяльності, для якої нині склалися об’єктивні соціально-економічні умови. 

Щодо розширення зайнятості сільського населення у не сільськогосподарських видах діяльності, то воно пов'язане з підвищенням ефективності використання всього природоресурсного потенціалу села. А це, крім сільськогосподарських угідь, ще і ліси, водойми, корисні копалини, рекреаційні ресурси, просторова база розміщення транспортних магістралей тощо. Сільські поселення - найприйнятніше місце розташування підприємств та організацій усіх видів обслуговування виробників аграрної продукції, її заготівель, зберігання й переробки. У сільській місцевості може успішно розвиватись виробництво будівельних матеріалів і функціонувати база будівельних організацій. 

В Івано-Франківській області є можливості для розвитку туризму, що зафіксовано в однойменній програмі. Основною метою програми є здійснення заходів, спрямованих на забезпечення пріоритетного розвитку туристичної галузі, в тому числі сільського зеленого туризму, з урахуванням державних інтересів і відповідно до законодавства України та норм міжнародної туристичної практики, забезпечення умов для повноцінного функціонування суб’єктів туристичної діяльності, залучення інвестицій, створення туристичного продукту, здатного максимального задовольнити потреби міжнародного і внутрішнього туризму з врахуванням природнокліматичного, рекреаційного, соціально-економічного та історико-культурного потенціалу району, його етнографічних особливостей. 

Програмою визначаються такі напрямки розвитку туризму: 

- удосконалення системи державного регулювання туризмом; 

- розвиток туристичної інфраструктури; 

- покращення використання рекреаційних ресурсів та культурної спадщини; 

- кадрове та науково-методичне забезпечення туристичної галузі; 

- здійснення рекламно-інформаційної та маркетингової діяльності; 

- сприяння розвитку нових перспективних форм організації туризму; 

- забезпечення організаційних заходів та технічних вимог до безпеки туристів. 

Суттєвими факторами, які обмежують туристичний рух та туристичні інвестиції є: недосконалість законодавчої та нормативно-правової бази в галузі туризму; недостатність методичної, організаційної, інформаційної та матеріальної підтримки суб’єктів підприємництва туристичної галузі з боку держави; відсутність матеріально-технічної бази; недостатньою забезпеченістю автомобільних доріг відповідної якості, туристичною та інформаційною інфраструктурою; недостатністю маркетингу та реклами туристичної галузі. 

Потужний напрям розвитку неаграрних видів діяльності на селі – формування розгалуженої мережі різноманітних за розмірами і спрямуванням закладів і підприємств сфери послуг: від лотків придорожньої торгівлі свіжою сільськогосподарською продукцією чи надання подорожуючим кімнат для ночівлі в сільських оселях до мотелів, автозаправок і пунктів технічного обслуговування будівельно-ремонтних фірм тощо. 

Важливим кроком до поширення не сільськогосподарських видів діяльності в сільських населених пунктах Івано-Франківської області є заохочення розвитку тут малого і середнього підприємництва. При цьому слід звернути увагу на те, що методи стимулювання, запроваджені для цих форм підприємництва загалом (можливість застосування фіксованого податку тощо), не враховують невигідних умов його розвитку в сільській місцевості: віддаленості поселень від адміністративних центрів (там розташовані заклади, з якими необхідно узгоджувати реєстрацію підприємництва), транспортних магістралей і вузлів, нерозвиненості інфраструктури, малочисельності контингентів споживачів тощо.

Розвиток мережі підприємств соціально-побутової сфери дав би змогу значно знизити напруженість на ринку праці і збільшити дохідну частини місцевого бюджету. Адже створення нових робочих місць у цій сфері не потребує значних фінансових витрат (інвестицій) і має порівняно невеликі термін окупності.

Зважаючи на сезонний характер сільськогосподарської праці, потрібно  забезпечити умови для зайнятості людей протягом усього року. Для цього можна стимулювати розміщення в сільській місцевості малих підприємств з перероблення та зберігання аграрної продукції, виробництва будівельних матеріалів; розвиток служб виробничого й соціального сервісу, народних промислів, туристичних баз.

Отже, потрібні додаткові економічні та організаційні важелі, які б ефективно регулювали механізм ринку праці. На наш погляд, ними можуть бути: запровадження максимально спрощеного порядку реєстрації і звітності суб'єктів підприємницької діяльності; залучення сільських підприємців до виконання державних замовлень через систему централізованих закупівель товарів, робіт і послуг; формування системи фінансово-кредитної підтримки малого та середнього підприємництва в сільській місцевості з метою забезпечення йому доступу до кредитних ресурсів.

Роботу над залученням сільських жителів до бізнесу у сфері сільського туризму доцільно починати з проведення семінарів та семінарів-тренінгів із запрошенням висококваліфікованих консультантів з питань підприємницької діяльності. Івано-Франківському обласному центру зайнятості спільно з відділом у справах сім’ї, молоді і спорту облержадміністрації доцільним буде організувати проведення семінару-навчання для безробітної молоді на тему: “Як започаткувати власну справу”. на якому слід забезпечити повною інформацією присутніх про проблеми зайнятості сільського населення, напрями розвитку підприємництва на селі, сприятливі для потенційного працевлаштування, перспективи розвитку сільського зеленого туризму, потребу у відкритті ремонтних та різних традиційних для певного села ремісничих майстерень [36, с. 5-6]. Як один з ефективних напрямів регулювання зайнятості сільського населення ринку праці є створення сімейних ферм.

Сімейна ферма – це виробництво, яким керує фермерська сім'я, навіть за тієї умови, що на ньому працюють наймані робітники. Порівняно з особистими селянськими господарствами, ферми мають значно більші наділи; високий рівень механізації праці; дотримуються вимог технології виробництва; застосовують інновації та сучасні технології; мають налагоджені зв'язки з банками, страховими компаніями, іншими суб'єктами господарювання; краще інформаційне забезпечення; вищий рівень кваліфікації та освіти працівників [36].

Розвиток сімейних ферм, як напрямок подолання безробіття в регіоні потребує розроблення і прийняття на регіональному та державному рівнях програм, спрямованих на визначення правового статусу цієї сфери діяльності, забезпечення умов початкового кредитування, встановлення пільгових податкових періодів тощо. Держава повинна посилити соціальну функцію через обґрунтовану оплату праці та соціальні гарантії та забезпечити зацікавленість працівників і роботодавців у покращенні соціально-трудових відносин, що є важливим чинником мотивації, вирішити питання транспортного зв'язку сільської місцевості з містом, забезпечити впровадження на державному рівні гарантованого робочого місця в аграрному секторі із забезпеченням рівня середньої заробітної плати за відповідним регіоном [37, с.75].

Отже, використання різних форм зайнятості сільського населення позитивно вплине на регулювання регіонального ринку праці.

З метою активізації інноваційних структурних змін в зайнятості населення ми вважаємо необхідним забезпечення таких основних складових: розвиток спеціальних регіональних програм для розвитку малого бізнесу та забезпечення їх впровадження в соціально-економічне життя регіону; забезпечення фінансової підтримки малих підприємницьких структур; створення сприятливого інвестиційного клімату для накопичення капіталу; розвиток малого підприємництва сільських територій. 

Програми зайнятості повинні передбачати більш активні заходи щодо економічного розвитку та реформування ринку праці. 

Забезпечення інноваційної структури зайнятості повинно стати одним із елементів системи забезпечення сталого розвитку економіки регіону. Цей напрям розвитку має включати не тільки зростання зайнятості, але й стимулювання відновлення раніше втрачених робочих місць у сфері матеріального виробництва та сільського господарства, сфері послуг, освіті, науці, розвитку системи охорони навколишнього середовища, малого та середнього підприємництва, зростання нових форм самозайнятості на базі оновлення техніки та технологій, інновацій в організації виробництва та функціонуванні економіки.

Список використаної літератури:

1. Зелінська Г.О. Проблеми зайнятості та ринок праці й можливі шляхи їх вирішення в м. Івано-Франківську / Г.О.Зелінська // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Механізми регулювання регіонального ринку праці / Збірник наукових праць/. Вип.3. ХХХІV НАН України ІРД. – Львів. – 2004. – С.259- 265.

2. Шевчук О.Є. Сільський зелений туризм як спосіб залучення безробітних до само зайнятості / О.Є. Шевчук //  Економіка ринку праці та проблеми зайнятості. – 2012. – №11. – с.4-6.

3. Махортов Ю.О. Сучасний стан і перспективи розвитку фермерства в Україні / Ю.О. Махортов, В.Л. Дмитренко // Вісник аграрної науки. – 2013.– № 6. – с. 73-76.

4. Давидова І. О. Інноваційна зайнятість в аспекті її сутнісних характеристик / І. Давидова // Ефективна економіка. – 2015. – № 5. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4041. 

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМСТВА: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ
28.11.2018 10:51
СОЦІАЛЬНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО – ІННОВАЦІЯ У СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ
28.11.2018 10:32
РОЗВИТОК DIGITAL-БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ
27.11.2018 21:40
УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЧИМ ПОТЕНЦІАЛОМ В КОНТЕКСТІ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
27.11.2018 20:30
РОЗВИТОК ПІДХОДІВ ДО ВИМІРЮВАННЯ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВА
27.11.2018 20:27
ГЕНЕЗИС ПОНЯТТЯ ОРГАНІЗАЦІЇ
27.11.2018 20:10
ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПОСЛУГ ТЕХНІЧНОГО КОНТРОЛЮ
27.11.2018 19:34
ВПЛИВ МОРАТОРІЮ НА УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ
27.11.2018 14:20
EXCHANGE RATE AS A COMPONENT OF ENHANCING EXPORTS COMPETITIVENESS
27.11.2018 12:55
РОЗВИТОК РЕСТОРАННОЇ СПРАВИ В УКРАЇНІ
27.11.2018 12:42




© 2010-2022 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.163 сек. / Mysql: 899 (0.135 сек.)