:: ECONOMY :: РОЗПОДІЛ ВИТРАТ НА УТРИМАННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЮ ОБЛАДНАННЯ В УМОВАХ БАГАТОНОМЕНКЛАТУРНОГО ВИРОБНИЦТВА :: ECONOMY :: РОЗПОДІЛ ВИТРАТ НА УТРИМАННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЮ ОБЛАДНАННЯ В УМОВАХ БАГАТОНОМЕНКЛАТУРНОГО ВИРОБНИЦТВА
:: ECONOMY :: РОЗПОДІЛ ВИТРАТ НА УТРИМАННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЮ ОБЛАДНАННЯ В УМОВАХ БАГАТОНОМЕНКЛАТУРНОГО ВИРОБНИЦТВА
 
UA  RU  EN
         

Світ наукових досліджень. Випуск 28

Термін подання матеріалів

21 березня 2024

До початку конференції залишилось днів 18



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
Календар конференцій
Архів
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум
Наукові конференції
Наукова спільнота - інтернет конференції
Світ наукових досліджень www.economy-confer.com.ua

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

РОЗПОДІЛ ВИТРАТ НА УТРИМАННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЮ ОБЛАДНАННЯ В УМОВАХ БАГАТОНОМЕНКЛАТУРНОГО ВИРОБНИЦТВА

 
02.04.2018 20:38
Автор: Єгупов Юрій Артемович, кандидат економічних наук, Одеський національний економічний університет; Малишко Валерій Семенович, кандидат економічних наук, Одеський національний економічний університет
[Секція 1. Економіка та підприємництво;]

Найважливішим завданням, що вирішується в процесі калькулювання виробничої та повної собівартості окремих видів продукції в умовах багатономенклатурного виробництва, є вибір методу коректного розподілу витрат на утримання та експлуатацію обладнання (ВУЕО). Відповідно до національних стандартів бухгалтерського обліку зазначені витрати з 2000 року враховуються на єдиному (91-му) рахунку в складі загальновиробничих витрат (ЗВВ), разом з витратами на обслуговування і управління цехами [1].

Разом з тим, особливості складу і функціонального призначення ВУЕО обумовлюють доцільність їх самостійного (окремою статтею) обліку і планування з метою калькулювання собівартості окремих видів продукції. Це знайшло своє відображення в інструментарії управлінського обліку, а також в Методичних рекомендаціях з формування собівартості продукції [2, с. 157]. Що ж стосується бухгалтерського обліку, то в цілях узгодженості планових і облікових даних про рівень ВУЕО з усією очевидністю випливає доцільність обліку даних витрат на окремому субрахунку в складі ЗВВ.

Відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості продукції ВУЕО розподіляються між видами продукції пропорційно годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності і т.д. [2, с. 180]. Вибір економічно обґрунтованої бази розподілу ВУЕО (як й інших статей непрямих витрат) здійснюється підприємствами самостійно, з урахуванням особливостей технології, організації і планування виробництва. Однак жоден із зазначених вище методичних документів не містить будь-яких рекомендацій щодо обґрунтування вибору бази розподілу ВУЕО з урахуванням зазначених вище особливостей. В результаті в даний час на вітчизняних підприємствах розподіл ВУЕО в умовах багатономенклатурного виробництва здійснюється, як правило, пропорційно основній заробітній платі виробничих робітників (ОЗПВР).

Наскільки обґрунтовано такий розподіл ВУЕО? Для отримання відповіді на це питання необхідно чітко сформулювати вимоги, яким повинен задовольняти показник, що використовується в якості бази розподілу тієї чи іншої статті непрямих витрат. До таких вимог, на наш погляд, слід віднести:

 наявність прямої залежності між величиною непрямих витрат, що розподіляються, і базовим показником;

 наявність методів коректного розрахунку питомої величини базового показника на одиницю продукції.

Тим часом, в реальній дійсності найважливіше із зазначених вимог не виконується, оскільки ВУЕО і ОЗПВР змінюються, як правило, в протилежних напрямках. Так, з підвищенням рівня механізації та автоматизації виробництва величина ВУЕО зростає при відповідному зниженні витрат на ОЗПВР. Цілком очевидно, що використання останніх в якості бази розподілу ВУЕО неприпустимо, оскільки призводить до отримання абсурдних результатів. Зокрема, більш машиноємна продукція буде і більш трудомісткою і навпаки.

Що ж стосується інших показників, запропонованих у Методичних вказівках в якості бази розподілу ВУЕО (годин праці, обсягів діяльності та ін.), то, на наше переконання, сфера їх застосування досить обмежена. Так, використання машино-годин роботи обладнання обґрунтовано в тих випадках, коли на одному комплекті обладнання здійснюється завершений цикл виробництва декількох видів продукції (наприклад, виробництво декількох видів майонезу на ОЖК, упаковка декількох видів чаю на чаєрозважувальній фабриці). Години праці основних виробничих робітників в якості бази розподілу ВУЕО доцільно використовувати суто на виробництвах із низьким рівнем механізації технологічних процесів, де переважає ручна праця (виробництво музичних інструментів, виготовлення сувенірної продукції та ін.). 

У всіх інших випадках і, в першу чергу, на підприємствах зі складною структурою виробничого процесу, єдиним способом коректного розподілу ВУЕО є алгоритм, заснований на визначенні кошторисних (нормативних) ставок ВУЕО на одиницю окремих видів продукції. Останні розраховуються, виходячи з величини цих витрат на 1 машино-годину роботи окремих груп устаткування і нормативної машиноємності одиниці продукції. Зазначений спосіб розподілу ВУЕО забезпечує наукову обґрунтованість і високу точність розрахунків.

Список використаної літератури:

1. Національні стандарти бухгалтерського обліку:  нормативна база. – 6-те вид., доп. – Х.: Фактор, 2000. – 208 с.

2. Методические рекомендации по формированию себестоимости продукции (работ, услуг), утвержденные приказом Министерства промышленной политики Украины от   09.07.2007 г. № 373. – Киев. – 2007. – 322 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
СКЛАДНІСТЬ ВЕДЕННЯ БІЗНЕСУ – ЯК ОДНА ІЗ ПРОБЛЕМ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ
29.03.2018 10:40
ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ ПІДПРИЄМСТВА: ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ В УМОВАХ РОЗВИТКУ ТА ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ
29.03.2018 10:23
ПАРАДОКС ГІФФЕНА ПІД ЧАС КРИЗ
28.03.2018 21:08
ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ГОТЕЛЬНИХ ПОСЛУГ
28.03.2018 15:59
ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМСТВА – НЕВІД’ЄМНА СКЛАДОВА ЙОГО МАКСИМАЛЬНО ЕФЕКТИВНОЇ ТА СТАБІЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ РИНКУ
27.03.2018 14:09
ТЕОРІЇ МОТИВАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ: ГЕНЕЗИС І СЬОГОДЕННЯ
26.03.2018 12:56
ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗБУТОВОЇ ПОЛІТИКИ ТОВ МВВФ «ЕНЕРГЕТИК» ТА ДЕЯКІ ШЛЯХИ ЇЇ УДОСКОНАЛЕННЯ
23.03.2018 11:15




© 2010-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.191 сек. / Mysql: 1338 (0.148 сек.)