Теорія споживчої поведінки розглядає поведінку споживачів на ринку і розкриває механізм взаємодії потреб і попиту. Тому, питання про поведінку споживачів і способи його прогнозування має особливу значимість в наші дні. Попит грає ключову роль в економіці і в суспільному житті в цілому: він істотно впливає на ціноутворення, дає виробнику уявлення про громадську думку, допомагає більш ефективній взаємодії споживачів і виробників. Проте людство знаходиться ще тільки на стадії формування грамотної змішаної економіки, звідси і випливає недосконалість цінової політики продавців і законодавчої бази в цій галузі. Відсутність виваженої цінової політики може призвести до незворотних негативних наслідків на ринку, що робить це питання ще більш гострим і актуальним.
Значний внесок в дослідження загальних проблем і окремих питань теорії поведінки споживача внесли такі українські і зарубіжні вчені, як Бернгольц П., Браєр Ф., Корінєв В.Л., Ларіна Я.С., Страшинська Л.В., Сергєєв А.М., Нивицька П.Р. та інші.
Проведемо дослідження та визначимо основні фактори, які впливають на процес прийняття рішень споживачами.
Поведінка споживача залежить від безлічі несподіваних факторів. Вивчення поведінки споживача є ключовим моментом у маркетинговій політиці. Якщо маркетинговий процес закінчується після споживання товару, то маркетингова політика повинна починатися зі знайомства з споживачем.
Поведінка споживачів зводиться до кінцевого споживання товарів і послуг для задоволення певних потреб. Всі кінцеві споживачі утворюють споживчий ринок, у рамках цього ринку, споживачі значно розрізняються за віковими критеріями, за рівнем освіти й доходу, а також за своїми смаками і перевагами [2, с. 85].
На процес прийняття рішення споживачем про закупівлю товару впливають ринкова ситуація і фактори оточення. Це можуть бути компоненти зовнішнього середовища маркетингу, а також час, місце, що передують події, що складається на ринку та інші фактори, які можуть змінювати в ту чи іншу сторону рішення споживача про покупку.
Неможливо проаналізувати поведінку всіх покупців споживчого ринку окремо. Успіх діяльності фірми, яка працює на споживчому ринку, залежить від того, наскільки вдало та надійно вона знайде своє коло покупців, свій сегмент ринку. Тому в діловому світі витрачається багато коштів і часу на дослідження споживача на ринку з метою побудови певної моделі поведінки покупців. Дані моделі мають містити: зовнішні збудники; процеси сприйняття інформації; процеси прийняття рішень про купівлю [1, с. 12].
На вибір покупців впливають соціально-економічні, культурні, особисті та психологічні фактори. Значною мірою вони не керуються і не контролюються з боку виробників (продавців), але повинні враховуватися ними під час прийняття рішень про виробництво і продаж товарів.
1. Перша група факторів - економічні й політичні - впливає на інші фактори (соціальні, культурні) більше, ніж безпосередньо на поведінку конкретної людини. Але разом з тим не слід ігнорувати той факт, що загальне становище з розвитком продуктивних сил і виробничих відносин у суспільстві впливає на розвиток потреб, а отже, на поведінку споживача на ринку. Більш наочно цей вплив простежується на крайніх полюсах процесу відтворення - під час кризи і підйому.
В умовах кризи попит випереджує пропозицію, що спонукає покупців запасати товари, купувати їх «про всяк випадок», без особливої на те потреби на цей момент. Але одержуючи певну інформацію про стан світового ринку, людина свідомо чи несвідомо починає орієнтуватися на його рівень. Цьому сприяють телебачення, рекламні проспекти, журнали тощо. Така суперечність між прогресом у політиці і застоєм в економіці ще більше загострює ситуацію на ринку, посилює ринкові диспропорції.
2. Професія також є фактором, який впливає на попит покупця та поведінку його на ринку. Тут має значення як спеціальність, так і рівень кваліфікації. Спеціалісти з маркетингу повинні намагатися досліджувати взаємозв'язок між професійними групами людей та їхньою зацікавленістю у придбанні конкретних товарів і послуг. Підприємство не може орієнтувати виробництво своєї продукції, розраховуючи на конкретні професійні групи. Так, розвиток виробництва персональних комп'ютерів і програмного забезпечення повинен обов'язково супроводжуватися вивченням професійного складу потенційних споживачів.
3. Освіта тісно пов'язана з професією, однак це не тотожні поняття. Маючи в принципі однакову освіту, люди можуть мати різні професії. Можна також підвищувати рівень освіти, не змінюючи професії. Встановлено, що цей фактор впливає на попит і поведінку покупців на ринку. А це означає, що зі зміною рівня освіти як окремої особи, так і певної соціальної групи слід чекати переорієнтації попиту на ринку. Ці тенденції повинні передбачати й аналізувати дослідники маркетингу, комерсанти. Лише зовсім некомпетентним людям у сфері торгівлі можуть здатися непередбаченими «бум» на книжки у 70-х, величезний попит на комп'ютери, розмножувальну техніку у 80-х роках. Це засвідчили насамперед статистичні дані про зростання кількості спеціалістів з вищою освітою в період, що передував цьому «буму» [3, с. 13].
4. Люди одного соціального класу, рівня культури, професійної належності дотримуються різного способу життя. Останній, по суті, є моделлю життя особи, яка виражається в захопленнях, вчинках, інтересах, думках.
Розробляючи маркетингову стратегію, спеціалісти повинні знайти взаємозв'язки між товаром, що виробляється, чи його асортиментом і групами людей, для яких характерний той чи інший спосіб життя. Як правило, ці дослідження супроводжуються збиранням великої кількості інформації про захоплення, інтереси, думки людей, демографічну ситуацію, яка потім обробляється на комп'ютерах з метою пошуку таких специфічних груп у цій місцевості, регіоні чи у всій країні. За цими даними здійснюється класифікація споживачів за критерієм певного способу життя. Наукова соціологія - основа маркетингу[5, с. 62].
Кожній особі притаманний специфічний характер, тобто певні психологічні якості. Так, відома класифікація людей за типами характеру на холериків, сангвініків, флегматиків та меланхоліків.У маркетингу доцільно класифікувати типи характерів і потім виявити зв'язок між ними і товарами на ринку, яким надається перевага. У практичній діяльності така інформація повинна широко застосовуватися в рекламній роботі [4, с. 22].
Таким чином, поведінка споживачів на ринку залежить як від зовнішніх чинників: культура, соціально-економічні класи, соціальні групи, місце і час купівлі, а також продукт, упаковка, марка, реклама, так і від індивідуальних: досвід, мотиви, сприйняття, відносини, процес прийняття рішення.
Список використаних джерел:
1. Корінєв В.Л. Дослідження мотивацій споживачів шляхом тестування цін / В. Л. Корінєв // Економіка України. – 2016. – № 1. ‒ С. 10-17.
2. Ларіна Я. С. Поведінка споживача: навч. посіб. / Я. С. Ларіна, А. В. Рябчик. ‒ 2014. ‒ 224 с.
3. Нивицька П. Р. Проблеми дослідження поведінки споживача на ринку / П. Р. Нивицька // Маркетолог. – 2015. ‒ №5. – С. 13-16.
4. Сергєєв А. М. Поведінка споживачів: навч. посіб. / А. М. Сергєєв. ‒ 2011. ‒ 256 с.
5. Страшинська Л. В. Поведінка споживачів: конспект лекцій / Л. В. Страшинська. ‒ К.: ЕКОМЕН, 2010. ‒ 101 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter