| 
 Основним призначенням фінансового моніторингу є боротьба з відмиванням доходів, отриманими злочинним шляхом. Найбільш уразлива є кредитно-фінансова система України, яка все частіше використовується для легалізації іноземних капіталів, створених злочинних шляхом. 
 
 В.В. Сухонос зазначає, що найбільш поширеними способами легалізації злочинних доходів у банківській сфері України є: 
 
 • переказ коштів через банківські рахунки за фіктивними договорами; 
 
 • отримання в банках коштів з рахунків на фіктивних підставах; 
 
 • укладання договорів банківського вкладу; 
 
 • здійснення валютообмінних операцій; 
 
 • укладання кредитних договорів [1, с. 150]. 
 
 Виявлення та протидія легалізації незаконних доходів і фінансування тероризму стали основою спільної та цілеспрямованої роботи служби Державного фінансового моніторингу, Національного банку України та інших органів виконавчої влади.
 
 Відповідно до п. 48 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», фінансовий моніторинг - сукупність заходів, які здійснюються суб’єктами фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, що включають проведення державного фінансового моніторингу та первинного фінансового моніторингу [2].
 
 Система фінансового моніторингу складається з первинного фінансового моніторингу та державного фінансового моніторингу[2].
 
 За офіційною звітною інформацією ДКФМУ відсоток повідомлень про фінансові операції, поданих СПФМ до Держфінмоніторингу протягом 2016 року складає 99,03% від загальної кількості повідомлень [3]. Отже, комерційні банки є основним джерелом надходження інформації про здійснення фінансових операцій, які підлягають фінансовому моніторингу. Це свідчить про велику значимість дослідження фінансового моніторингу у протидії легалізації (відмиванню) доходів одержаних злочинним у банківській системі.
 
 Отже, висвітлені організаційно-аналітичні засади проведення фінансового моніторингу в банках дозволяє зробити наступні висновки. 
 
 По-перше, здійснення фінансового моніторингу в банках відіграє важливу роль у протидії легалізації (відмиванню) злочинних доходів, отриманих незаконним шляхом. 
 
 По-друге, чинне законодавство України в цілому відповідає міжнародним вимогам щодо протидії легалізації злочинних доходів, а також має відповідні внутрішньодержавні структури фінансової розвідки.
 
 
 
 
 Список використаних джерел:
 
 1. Сухонос В. В. Легалізація злочинних доходів у банківській сфері і боротьба з нею / В. В. Сухонос // Правовий вісник Української академії банківської справи. – 2012. – № 1. – С. 149–153.
 
 2. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення: Закон України від 14.10.2014 № 1702-VII [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. Законодавство України [сайт]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1702-18. – Назва з екрану
 
 3. Державна служба фінансового моніторингу україни: підсумки роботи за 2016 рік [Електронний ресурс]. – Київ, 2016. – С. 88. // Державна служба фінансового моніторингу України [сайт]. – Режим доступу: http://sdfm.gov.ua/content/file/Site_docs/2017/20170330/Zvit_2016.pdf – Назва з екрану
 
 
 
 |